Борислав сміється (фільм, 1927) Зміст Сюжет | У ролях | Посилання | Примітки | Навігаційне меню«Борислав сміється»Філатов Антон Найбільш екранізований український письменник
Фільми 1927Українські фільми 1927Фільми українською мовоюЕкранізації творів Івана Франка
1927 роціЙосипом Івановичем РоноюОдеській кінофабриціоднойменним романомІвана Яковича ФранкаПавло Нечеса (Дмитро Миргородський)Василь КричевськийОдеської кіностудіїГаличиніБориславанафти
Борислав сміється (Воскові королі) | |
---|---|
Борислав сміється | |
Жанр | драма, екранізація |
Режисер | Йосип Іванович Рона |
Сценарист | Павло Нечеса (Миргородський) |
На основі | Борислав сміється |
У головних ролях |
|
Художник | Василь Кричевський С. Худяков |
Кінокомпанія | ВУФКУ (Одеса) |
Мова | українська |
Країна | Українська РСР |
Рік | 1927 |
«Борислав сміється» (демонструвався на екранах під назвою «Воскові королі» або «Королі воску») — радянський український художній фільм, знятий у 1927 році німецьким кінематографістом Йосипом Івановичем Роною на Одеській кінофабриці за однойменним романом відомого українського письменника Івана Яковича Франка.
Сценарій до фільму написав директор Одеської кінофабрики Павло Нечеса (Дмитро Миргородський), а його художнім оформленням займалися Василь Кричевський та С. Худяков[1].
Зміст
1 Сюжет
2 У ролях
3 Посилання
4 Примітки
Сюжет |
Каталог фільмів Одеської кіностудії подає його анотацію: «У 70-х роках ХІХ століття в Галичині, поблизу міста Борислава відшукали поклади «земляного воску» (продукт нафти). У Бориславі збирається безробітна біднота. Хазяї встановлюють жебрацьку заробітну платню. Серед робітників починається страйк. Матеріальною підтримкою у них є робітнича каса. Щоб зірвати страйк, хазяї через найманців викрадають робітничу касу. Тоді робітники підпалюють підприємство»[2].
« | Олег Бабишкін про фільм: «...В кращих епізодах – закладини палацу, рада побратимів і розгляд палиць з зарубками – фільм вражав силою реалізму, виходив за межі порядної ілюстрації до повісті. Коли зважити, що до революції твори І. Франка були часто незнані на Наддніпрянській Україні, це для багатьох було перше знайомство з його відомою повістю»[3]. | » |
У ролях |
Іван Замичковський — Ван-Гехт
Матвій Ляров — Герман Гольдкремер (за фільмом — просто Герман)- Володимир Лісовський
Юрій Шумський — Бенедьо Синиця- Георгій Астаф'єв
- Микола Кучинський
- Леонід Барбе
- Олександр Нікітін
Іван Сизов — робітник- Осип Мерлатті
- Н. Барсов
- П. Костенко
- Олександр Чуверов
Лідія Мацієвська — Рифка, мати Готліба
Микола Надемський — дід Матвій- Раїса Рамі-Шор
- П. Матвієнко
Наталія Гебдовська — Варвара
Посилання |
«Борислав сміється» на сайті kinofilms.ua
Примітки |
↑ Філатов Антон Найбільш екранізований український письменник
↑ Анотований каталог фільмів, вироблених на Одеській кіностудії художніх фільмів та на інших студіях та об'єднаннях в Одесі у 1917—2004 роках. — Одеса. — 2004. — С. 72.
↑ Бабишкін О. Українська література на екрані. – К.: Радянський письменник, 1966. – С. 41.