Mryntu

Центральний Військово-Революційний Комітет Донбасу ЦВРКД — координаційний орган більшовицьких організацій і збройних угруповань, діяв і претендував на владу в окремих регіонах Катеринославської та Харківської губерній колишньої Російської імперії протягом 1917—1919 рр.^[1]

Також носив назви:

• Центральне бюро військово-революційних комітетів Донбасу


• 
  Центральне бюро рудничних і гірничозаводських комітетів 


• 
  Центральне бюро ревкомів (Центробюроревком)


• 
  Центральний ревком Донбасу (Центроревком ДБ)^[2]

Історія |

Тіла 118 робітників, убитих у ясинівці та Макіївці вояками Каледина 31 грудня 1917

4 (17) грудня 1917 р. з ініціативи районного комітету більшовиків на ст. Микитівка відбувся з'їзд підконтрольних більшовикам ревкомів Донецького басейну. На ньому було обрано координаційний орган більшовицьких збройних загонів — Бюро військово-революційних комітетів Донбасу^[3]

До його складу увійшли 5 осіб: Грузман Шулим Айзикович, Пономарьов Дем'ян Іванович, Хильков Семен Олексійович, Харечко Тарас Іванович і Сирцов Сергій Іванович, якого незабаром змінив Трифонов Євген Андрійович.^[4][5]

Крім цих людей за відомостями А. Фролова в ревком увійшли представники Макіївського району Митрофанов, Рябцев.^[6]

Похорон 9 дружківських червоногвардійців загиблих в бою з каледінцями під Дебальцевим в грудні 1917

5(18) січня 1918 за рішенням бюро військово-революційних комітетів Донбасу з представників петроградського, московського та місцевих червоногвардійських загонів утворений Центральний штаб Червоної гвардії Донбасу.^[7]

28 січня 1918 р. конференція підконтрольних більшовикам ревкомів і рад Донбасу реорганізувала Бюро у Центральний військово-революційний комітет Донбасу.^[8], якиц діяв до моменту зайняття України військами Німеччини та УНР.

1 квітня 1918 Центральний ревком Донбасу віддав наказ усім ревкомам приступити до евакуації майна у зв'язку з наступом німецьких військ.

Після заняття німцями Ростова-на-Дону військовий відділ і частина членів ЦВРКД не припинили свою роботу а разом з 5-ю армією РСЧА евакуювалися в Царицин. 3 -го липня 1918 року Центральна Штаб Червоної Гвардії Донбасу і частина членів ЦВРКД прибутку в Царицин після чого згадки про ЦВРКД і ЦШКГД зникають.^[9]

Відновлення |

В оперативному звіті який отримав Вацетіс 20 грудня 1918 роки вже згадується що в Донбасі діє Обласний революційний комітет і його військовий орган Оперативний штаб який керує місцевими повстанцями. Оперативний штаб діяв в союзі з частинами Махно очищав регіон від частин Армії УНР та Донської армії і відновлює радянську владу.^[10]

У грудні 1918 року Ревком було відновлено більшовиками з метою захоплення влади в умовах евакуації німецьких військ та антигетьманського повстання. Деякий час ревком працював у підпіллі, після захоплення більшовиками Донбасу та створення ними Донецької губернії 5 лютого він працював легально-на ст. Яма. Став органом управління Донецької губернії.^[11]

За іншими відомостями відомим їх газети «Известия ЦВК» від 26 січня 1919 року стало відомо що 23 січня на станції Яма був утворений Центальний Військово Революційний комітет Донецького басейну. Президія складався з трьох чоловік ініціатора колишнього наркома ДКР Васильченко Семена, колишнього голови ЦВРКД в 1917—1918 році Харечко Тараса і деякого Ясного. Функціонувало 7 відділів.

При цьому український уряд в Харкові (ВУЦВК) на створення ревкому відреагувало з подивом тому що не хто не давав розпорядження на створення цієї структури в Донбасі. Негативно на створення ЦВРКД відреагував Донське бюро РКБ, член РКБ Френкель писав до Харкова:

"Безсумнівно, що ця затія на станції Яма або авантюра або фантастична затія, абсолютно не викликається об'єктивними веліннями революції.

Безсумнівно також і те, що буде, ймовірно, повторюватися, історія лютого — травня 1918 і слідом за станцією Яма, на цілому ряді інших станцій будуть організовані «республіки» «центрально-військово революційні комітети» і всякі інші і всякими дозвільними суб'єктами і шукачами пригод . "^[12]

При цьому Донське бюро РКП виступало проти відновлення Донецько-Криворізької республіки. Бажаючи попередити відродження Донецько Криворізької республіки Донське бюро 28 січня зажадало щоб до Харкова і на станцію Яма відправити члена ЦК для обстеження нової організації і для прийняття потрібних заходів. Шляхом посередництва Ворошилова 5 лютого конфлікт був врегульований шляхом створення другої Донецької губернії а ще до цього 1 лютого ЦВРКД був легалезірованн як губернський орган влади.^[13]

Похорон 14 Єнакіївських робочих загиблих 17-18 грудня 1917 року у бою з калединцями під Ясинівським рудником.

Перший ЦВРКД (17 грудня 1917 — травень 1918) |

Перший склад |

З 4 грудня 1917 — 4 січня 1918

• 
  Харечко Тарас Іванович — голова.


• 
  Грузман Шулим Айзикович — голова.

• 
  Пономарьов Дем'ян Іванович — військовий відділ.


• 
  Сирцов Сергій Іванович — фінансовий відділ.


• Хильков Семен Олексійович

Крім того, активну роботу вели за дорученням бюро — Фролов, Дубові (батько і син), Малахов, Вайнер, Острогорский, Лапін, Кліпів, Шишковський, Коробкін, Шкуро. Подільський, Варганов, Сухоруков, Таран, Манагаров, Рязанцев, Сергєєв, та ін.

Другий склад |

4 січня 1918 — 28 січня 1918

• 
  Харечко Тарас Іванович — голова.


• Грузман Шулим Айзикович

• 
  Пономарьов Дем'ян Іванович — військовий відділ.


• Хильков Семен Олексійович


• Трифонов Євген Андрійович

Третій склад |

28 січня 1918 — 1 березня 1918

• 
  Харечко Тарас Іванович — голова.


• Грузман Шулим Айзикович

• 
  Пономарьов Дем'ян Іванович — військовий відділ.


• Хильков Семен Олексійович


• Трифонов Євген Андрійович


• Пашина — застрелилася через нез'ясовані особисті мотиви і померла в лікарні Ртутного рудника в лютому 1918 р

Четвертий склад |

1 березня 1918 — була проведена реорганізація шляхом об'єднання колегії ЦВРКД і ЦШЧГДБ

Колегія ЦВРКД

• Харечко Тарас Іванович


• Вербицький


• Михайлов


• Фіногенов Ілля


• Пєліхов Семен Григорович


• Грузман Шулим Айзикович

• Пономарьов Дем'ян Іванович


• Хильков Семен Олексійович

У першій половині березня в колегію ЦВРКД біли включені члени розформованого Штабу 8-ї армії, Баранов, Геккер, до 8 квітня, Крусер.

Голови відділів

Відділ мобілізації — Соколов

Відділ формування і навчання — Пєліхов Семен Григорович

Відділ постачання — Фіногенов

Відділ зв'язку — Михайлов

Організаційно — агітаційний відділ — Вербицький

Оперативна колегія — Пономарьов, Соколов, Фіногенов.

Медико-санітарний відділ — Семашко А. незабаром його замінила Єсава.

Видавничий відділ — Грузман Шулим Айзикович

Фінансовий відділ — Хильков Семен Олексійович

Начальник ЦШЧГД — Пономарьов Дем'ян Іванович

Голова ЦВРКД і ЦШЧГД — Харечко Тарас Іванович

Секретар ЦШЧГД — Осташенков.^[14]

Другий ЦВКРД (23 січня 1919 — 18 березень 1919) |

Перший склад |

Після прибуття Васильченко Семена який хотів відродити ДКР і Харечко Тараса до повстанців на станцію Яма перший і другий 23 січня відродили ЦВРКД бажаючи закріпити свою владу в регіоні при цьому частина слена ЦПР взяли участь в роботі ЦВРКД.

ЦВРКД складався з 10 осіб.

Президія:

• Васильченко Семен Пилипович


• Харечко Тарас Іванович


• Ясний

Другий склад |

Після проголошення Донецької губернії в лютому 1919 зі складу ЦВРКД були призначені нові члени ЦВРКД:

Харечко Тарас Іванович

Медне Едуард Мартинович

Смоляков Лазар Абрамович

Хильков Семен Олексійович

Каменський Абрам Захарович^[15]

Марапулец Василь Семенович

Хотимський Валентин Іванович

Шишков Петро Іванович

Пономарьов Дем'ян Іванович^[16]

Джерела |




• Першак, Д. А. Хроника великих дней / Д. А. Першак. Донецк: Донбас, 1977.


• Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: Том 3. — М.-Л.: Госвоениздат, 1932. — 350 с. — Тираж 5000 экз.;


• Прокофьева Л. Т. Не смолкнет слава . Историко-краеведческий очерк о периоде гражданской войны в Донбассе (1917—1920 гг.) Донецк: Донбас, 1978. 160 с.


• Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей. 1929 г. Острогорский М. (сост.) Издательство: Издательство «Пролетарий»


• История рабочих Донбасса Том 1 Рабочие Донбасса в эпоху капитализма и в переходный период от капитализма к социализму. 1981 Издательство: «Наукова думка». Киев.


• «Летопись революции» 1927. № 5-6 (26-27) Історичний журнал. До 1929 був друкованим органом Істпарту ЦК КП(б)У, потім — друкованим органом Інституту історії партії і Жовтневої революції на Україні при ЦК КП(б)У. 1922—1933


• Борьба за власть Советов на Дону 1917—1920 гг.: Сборник документов. Ростов-на-Дону, 1957.




Див. також |




• Донецько-Криворізька радянська республіка


• Донецька губернія


• Донбас (1917-1918)


• Протести в Юзівці 20 березня 1918 року


• Слов'янське повстання


• Повстання в Маріуполі




Примітки |






1. 
   ↑ http://ukrssr.com/doneck/okupatsiya-donetskoy-oblasti
   


2. 
   ↑ Літопис Революціі 5-6,1927 год. стр 130—162, статья Т.Харечко.
   


3. 
   ↑ Першак, Д. А. Хроника великих дней / Д. А. Першак. Донецк: Донбас, 1977. С. 200
   


4. 
   ↑ ПРОКОФЬЕВА Л. Т. Не смолкнет слава: Ист. краев. очерк о периоде гражданской войны в Донбассе (1917—1920 гг.). — Донецк: Донбас, 1978. стр 19
   


5. 
   ↑ Першак, Д. А. Хроника великих дней / Д. А. Першак. Донецк: Донбас, 1977. С. 220
   


6. 
   ↑ Пролетарская революция на Дону. Сб. 2. [Ростов-на-Дону], 1922. Сьо 70
   


7. 
   ↑ Першак, Д. А. Хроника великих дней / Д. А. Першак. Донецк: Донбас, 1977.С. 232, 240.
   


8. 
   ↑ Великий Жовтень і громадянська війна на Україні: Енциклопедичний довідник / відповід. ред. І. Ф. Курас. — Київ: Головна редакція УРЕ, 1987. — С. 75-76.
   


9. 
   ↑ http://1937god.info/node/66
   


10. 
    ↑ Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: Том 3. Стр 60.
    


11. 
    ↑ Борьба за Октябрь на Артемовщине. 1929 г. Острогорский М. стр 264
    


12. 
    ↑ Доклад Донбюро в ЦК РКП (б) о недопустимости местнических тенденций в строительстве советской власти в освобожденных районах. 29 января 1919.
    


13. 
    ↑ Борьба за власть Советов на Дону 1917—1920 гг.: Сборник документов. Ростов-на-Дону, 1957. Стр 410
    


14. 
    ↑ Літопис Революціі 5-6,1927 год. Стр.148
    


15. 
    ↑ Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей. 1929 г. Острогорский М. Стр 264
    


16. 
    ↑ https://yadocent.livejournal.com/986470.html
    





п о р Донецька губернія Устрій Перша Донецька губернія • Центральний Військово-Революційний Комітет Донбасу • Центральний Штаб Червоної гвардії Донецького басейну • Революційний трибунал • Ради • Революційний комітет • Делегат ЦВРКД Культура Перший пролетарський Фронтовий театр Червоної Армії Донецького басейну • Донбасс (газета) Військові формування Донбасу Червона гвардія Донбасу • 1-й Донецький пролетарський полк • Червона Армія Донбасу Особи Харечко Тарас Іванович • Острогорский Михайло Іванович • Таран Григорій Тимофійович Влада Партія лівих соціалістів-революціонерів • УСДІ • РСДРП(б) • Спілка бандитів та злодіїв • Анархо-комуністи Опозиція Бахмутська повітова рада УНР • Маріупольська повітова рада УНР • Таганрозька окружна рада УНР • УСДРП • УПСР • УПСФ • "Просвіта" • Вільне козацтво • Донські козаки • Конституційно-демократична партія • РСДРП • ПСР • Особливе бюро анархістів Донбасу • Донецька федерація анархістів • Бюро зв’язку Донбасу • Індустріальний Союз Вуглекопів Події I конференція рад робітничих і солдатських депутатів Донбасу • Святогірська республіка • Українсько-донбаське протистояння • Перша військова кампанія Всевеликого війська Донського в Донбасі • Слов'янське повстання • I конференція Революційних комітетів Донбасу • II конференція Революційних комітетів Донбасу • Оборона Донбасу • Протести в Юзівці 20 березня 1918 року • Повстання в Маріуполі Центральний Військово-Революційний Комітет Донбасу Харечко Тарас Іванович • Грузман Шулим Айзикович • Пономарьов Дем'ян Іванович • Хильков Семен Олексійович • Харечко Тарас Іванович • Сирцов Сергій Іванович • Трифонов Євген Андрійович • Острогорский Михайло Іванович Центральний Штаб Червоної гвардії Донецького басейну Пономарьов Дем'ян Іванович • Фіногенов • Михайлов • Осташенко • Пєліхов Семен Григорович