Атенський Сіон Галерея | Як потрапити | Навігаційне меню41°54′14″ пн. ш. 44°05′44″ сх. д. / 41.90388889002777262° пн. ш. 44.09583333002777294° сх. д. / 41.90388889002777262; 44.0958333300277729441°54′14″ пн. ш. 44°05′44″ сх. д. / 41.90388889002777262° пн. ш. 44.09583333002777294° сх. д. / 41.90388889002777262; 44.09583333002777294Атенський Сіон
Монастирі ГрузіїПам'ятки Грузії
монастирАтеніГоріДжварітетраконхАббаса IхуцурімхедруліасомтавруліВікісховище
41°54′14″ пн. ш. 44°05′44″ сх. д. / 41.90388889002777262° пн. ш. 44.09583333002777294° сх. д. / 41.90388889002777262; 44.09583333002777294Координати: 41°54′14″ пн. ш. 44°05′44″ сх. д. / 41.90388889002777262° пн. ш. 44.09583333002777294° сх. д. / 41.90388889002777262; 44.09583333002777294 | |
Атенський Сіон у Вікісховищі? |
Атенський Сіон (ატენის სიონი) - грузинський монастир Сіоні в селі Атені (10 км на південь від Горі) на березі річки Тана, побудований в I-й половині VII століття за зразком Джварі (тетраконх). Вціліли в ньому розписи 1080-х років, а також видно сліди пожежі від навали шаха Аббаса I (який розпалив в храмі багаття). В даний момент храм діючий.
Атенскій Сіон - те небагато, що залишилося від споруд в ущелині Тана. Колись тут знаходилося велике місто Атені, кілька замків і чи не три сотні монастирів. Дещо ще залишилося в глухих кутах ущелини. Від міста Атені залишився тільки замок над селом Діді-Атену і Сіонський Храм.
Храм побудований відразу після знаменитого храму Джварі, так що являє собою щось на зразок ремейка. Однак, мода на храми в стилі Джварі скоро скінчилася, і побудований трохи пізніше храм в Рконі вже не має з Джварі нічого спільного.
Цікавий Атенскій Сіон також з точки зору грузинської писемності. Вийшло так, що в ньому зберігся самий ранній напис шрифтом хуцурі і найраніший напис шрифтом мхедрулі. Написи на асомтаврулі там теж є, але не особливо ранні. Є в храмі написи, нашкрябані шрифтом хуцурі, але здається, що зроблені вони пізніше. Храм взагалі сильно попсований такими написами. Все тому, що облицювальний камінь м'який.
Десь у храмі повинен бути ще напис, що розповідаає про нашестя арабського воєначальника Бугі в 853 році і спалення Тбілісі.
Всередині можна також побачити фрагменти фресок, хоча вони сильно постраждали від вогню, який розвів тут шах Аббас. Чорне на стінах - це саме воно - привіт від шаха Аббаса. Десь серед фресок є портрет Баграта IV - царя, за життя якого сталося нашестя сельджуків.
Крім того, околиці храму симпатичні самі по собі. Вони не зіпсовані забудовою і сільським господарством. При бажанні можна піти вгору по ущелині і через перевал вийти в Бакуріані або в Цалко.
У храму є тільки один мінус - його важко фотографувати. Вдалі кадри можуть вийти, якщо перейти ущелину і піднятися на гору з іншого боку. Але на це не багато хто вирішується.
Галерея |
Як потрапити |
У Атені зручно потрапляти з боку Горі. Треба від міського вокзалу дістатися до села Хідіставі, там поворот - приблизно за два кілометри від станції. Є вказівник. Через три кілометри розпочнеться село Патара-Атені, ще через 4 кілометри - село Діді-Атені, перед яким буде симпатичний храм на скелі, в самому місті є жіночий монастир, ще один храм праворуч від траси та Атенська фортеця високо на скелі. звідти треба проїхати ще кілометр, і зліва від траси, одразу за гіркою, буде сам Сіонський Храм. З Горі сюди ходять маршрутки, але незрозуміло, з якою регулярністю.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атенський Сіон