Mryntu

Площа Дусті  Таджикистан
тадж. майдони «Дӯстӣ»
Монумент Ісмаїла Самані на майдані
Населений пункт	Душанбе
Район	Сомоні (Ісмаїла Самані)
Історична інформація
Назва на честь	дружби народів
Колишні назви	площа Леніна площа Озоді («Свободи») площа Сомоні (Самані)
Загальні відомості
Координати	38°34′26″ пн. ш. 68°47′07″ сх. д. / 38.57389° пн. ш. 68.78528° сх. д. / 38.57389; 68.78528
Транспорт
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники	Монумент Ісмаїла Самані
Державні установи	Парламент Таджикистану Міністерства РТ закордонних справ, сільського господарства, транспорту і сполучень
Заклади культури	кінотеатр «Джомі»
Поштові відділення	Центральний поштамт
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа

Пло́ща Дусті́ (тадж. майдони «Дӯстӣ») — центральний майдан у столиці Таджикистану місті Душанбе, названий на честь дружби народів.

Майдан перетинає із заходу на схід (у напрямку до Палацу Нації / Президентського) центральна душанбинська магістраль — проспект Рудакі (за СРСР проспект Леніна), зі сходу до площі примикає центральний міський парк — Парк Рудакі (за СРСР парк Леніна), від площі (на заході) відходить вулиця Горького. Адміністративно площа належить до району Сомоні (Ісмаїла Самані).

З історії площі |

Будинок уряду Таджицької РСР (нині парламент Таджикистану)

Початок формування центрального майдану Душанбе відноситься до 1-ї половини 1940-х, і, в першу чергу, пов'язаний зі зведенням на майбутній центральній площі у 1940-1946 Будинку уряду Таджицької РСР^[1] (нині будинок двопалатного парламенту Республіки Таджикистан). Площа дістала назву на честь першого керівника радянської держави Леніна.

До початку 1960-х формування душанбинської площі Леніна в цілому завершилось — були збудовані поштамт, низка адмінбудівель і кінотеатр^[2]. Фінальним «акордом» завершення радянського будівництва на площі стало спорудження в 1961 році величного пам'ятника вождю російського та світового пролетаріату, чиє ім'я носила площа — Леніну. Цей монумент був дещо нетрадиційним — відомо, що Ленін був шульгою, і зазвичай, у численних пом'ятниках в СРСР він здіймав у характерному «вказівному» жесті саме правицю, у лівиці ж тримав чи кашкета, чи революційну газету «Искра», і лише душанбинський бронзовий Ілліч заввишки 5 м (без постаменту) був зображений зі здійнятою лівицею. Пам'ятник був вилитий на Митіщинському заводі у Підмосков'ї, його авторами були російські скульптори А. Рабін і Т. Полякова^[3].

Після Серпневого путчу (1991) в СРСР і з подальшим розпадом радянської держави, коли її республіки проголошували державну незалежність, Таджикистан проголосив свій державний суверенітет 9 вересня. Ці процеси супроводжувалися в Душанбе масовими народними зборами, мітингами, закликами до відмови від радянської спадщини, ідеологічного надбання тощо. Відтак, площа Леніна отримала назву Озоді («Свободи»), а проти ночі 22 вересня 1991, попри протести нечисленних місцевих комуністів, був демонтований пам'ятник Леніну. Його подальша доля лишилась невідомою.

У 1990-х поспіхом на площі Озоді спорудили пам'ятник засновнику персько-таджицької літератури Фірдоусі, але вже у другій половині десятиліття у зв'язку з реконструкцією майдану до святкувань у 1999 1100-літнього ювілею Саманідської держави монумент класику перенесли до Парку Дружби народів. Тоді ж до свята відкрили величний і розкішний монумент Ісмаїла Самані із 40-метровою аркою^[4]. А майдан відтоді отримав назву Сомоні (Самані, на честь Ісмаїла Самані).

Президент Росії Дмитро Медведєв покладає квіти до монумента Самані, 29 серпня 2008

Вже у 2000-х площа знову змінила свою назву, і дотепер називається майдан Дусті («Дружби»). Тоді ж було здійснено реставрацію низки будівель на площі.

Нині (кінець 2000-х) площа Дусті постійно охороняється нарядами правоохоронців, адже є дислокацією важливих органів державної влади, крім того пам'ятник Самані є дуже коштовним. Через це масові події на площі хоча і відбуваються, але супроводжуються значними організаційними заходами безпеки, крім того існують певні обмеження на проведення масових акцій — на площі «Дусті» проводяться виключно військові паради і святкові демонстрації з нагоди державних свят, а також заходи, присвячені візитам до Таджикистану високопосадовців іноземних делегацій^[5][6], тобто народних гулянь у неофіційні свята або рекламних акцій на площі не буває, водночас тут проходять деякі із заходів, приурочених до Дня міста Душанбе^[7].

Об'єкти |

На майдані Дусті розташовані численні адміністративні об'єкти:

• Будинок уряду Таджицької РСР (1940—46, архітектор С. Анісімов) — триповерхова помпезна (видовжена) будівля, що відповідає часові свого зведення. Національні традиції використані лише в інтер'єрах — орнаментальний декор, розписи по ганчу. У теперішній час (2000-ні) у будівлі засідають обидві палати таджиицького парламенту;


• Міністерство РТ транспорту і сполучень;


• Міністерство РТ закордонних справ;


• Міністерство РТ сільського господарства.

Кінотеатр «Джомі»

На площі розташований також душанбинський центральний поштамт і кінотеатр «Джомі» (тадж. Кохи Ҷомӣ «Кришталевий палац»), що після відповідної реконструкції став першим панорамним кінотеатром у країні.

На майдані Дусті встановлені величний монумент Ісмаїла Самані (на півночі), фонтан (перед будівлею парламенту), радянська стела (на заході).

Виноски |

Посилання |

• 
  Екскурсія по Душанбе на www.former.h1.ru (рос.)
  


• Монумент Ісмаїла Самані на площі Дусті на wikimapia.org
  


• 
  Искусство Таджикской Советской Социалистической республики // История искусства народов СССР. Том 8., М.: «Изобразительное искусство», 1977, стор. 404


• 
  Искусство Таджикской Советской Социалистической республики // История искусства народов СССР. Том 9. Книга 2., М.: «Изобразительное искусство», 1977, стор. 262 (рос.)