Микитенко Юрій Олегович Зміст Біографія | Громадська діяльність | Творчість | Примітки | Джерела | Навігаційне менюперевіреназміни в шаблонах/файлах«Микитенко був людиною, створеною для успіху» // Антоніна Корінь, співробітник Рейдери напали на журнал «Всесвіт» // Сайт Благодійний фонд захисту і розвитку українського художнього перекладуМикитенко Юрій Олегович. Коротка біографія на
Народились 29 серпняНародились 1962Службова Шаблон:Науковець з датою народженняУродженці КиєваВипускники Київського університетуУкраїнські літературознавціУкраїнські журналістиУкраїнські перекладачі
29 серпня1962Київлітературознавецьжурналістперекладачкандидат філологічних наукдоктор філософіїОлега МикитенкадипломатаЄвгена МикитенкаписьменникадраматургаІвана МикитенкаКиївського університетуновогрецька мовилітература»аспірантуруІнституту світової літератури імені О. М. Горького АН СРСРМосквадокторантуруУкраїнського вільного університетуМюнхеннауковий працівникстарший науковий співробітниктеорії літературиукраїнської літературиінституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУпрофесорЙоркського університетуТоронтоГарвардського університетуКембриджМассачусетс«Столиця»Міжнародного фонду «Відродження»«Відкритий світ»«Час»«Влада і політика»"Журнал «Президент»«Всесвіт»україністіванглійськоюновогрецькоюслов'янськими мовами
|портрет= |зображення_розмір= |Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Чоловік= |Мати=
Юрій Олегович Микитенко | |
---|---|
Народився | 29 серпня 1962(1962-08-29) (56 років) Київ |
Громадянство | СРСР, Україна |
Національність | українець |
Діяльність | журналіст |
Alma mater | Київський державний університет |
Сфера інтересів | Літературознавство |
Заклад | Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України |
Посада | Головний редактор журналу «Всесвіт» |
Науковий ступінь | Кандидат філологічних наук, доктор філософії |
Батько | Микитенко Олег Іванович |
Юрій Олегович Микитенко (29 серпня 1962, Київ) — український літературознавець, журналіст і перекладач, кандидат філологічних наук (1987), доктор філософії (1997). Син літературознавця Олега Микитенка, брат дипломата Євгена Микитенка, онук письменника і драматурга Івана Микитенка.[1]
Зміст
1 Біографія
2 Громадська діяльність
3 Творчість
4 Примітки
5 Джерела
Біографія |
Народився 29 серпня 1962 року в Києві.
Навчався на філологічному факультеті Київського університету (1979–1984) за фахом «Українська та новогрецька мови й література». Закінчив аспірантуру Інституту світової літератури імені О. М. Горького АН СРСР (Москва, 1984–1987), докторантуру Українського вільного університету (Мюнхен, 1994–1997).
У 1987–2000 рр.. — науковий працівник, старший науковий співробітник відділу теорії літератури та відділу української літератури XIX — початку XX ст., інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ.
У 1990–1992 рр.. — запрошений професор Йоркського університету (Торонто), запрошений дослідник Гарвардського університету (Кембридж, штат Массачусетс).
У 1997–1998 рр.. — головний редактор загальноукраїнської громадсько-політичної газети «Столиця».
У 1998–1999 — головний редактор журналу Міжнародного фонду «Відродження» «Відкритий світ».
1998–1999 рр.. — 1-й заступник головного редактора незалежного громадсько-політичного тижневика «Час».
Працював у суспільно-політичному тижневику «Влада і політика», у медіа-ґрупі ТОВ "Журнал «Президент» головним редактором; завідуючим відділу, потім головним редактором журналу «Всесвіт».[2]
Громадська діяльність |
Член Міжнародної організації україністів, Історико-літературного товариства Андрія Білецького. Керівник Благодійного фонду захисту і розвитку українського художнього перекладу.[3]
Творчість |
Автор книг:
- «Антична спадщина і становлення нової української літератури» (1991),
- «Від „Слова“ до „Іліади“: Петро Ніщинський — перекладач» (1994),
- «Греція в українському літературному дискурсі» (2000).
Володіє англійською, новогрецькою, слов'янськими мовами.
Примітки |
↑ «Микитенко був людиною, створеною для успіху» // Антоніна Корінь, співробітник літературно-меморіального музею І. К. Карпенка-Карого, член Національної спілки письменників України. «Кіровоградська правда», 7.09.2012
↑ Рейдери напали на журнал «Всесвіт» // Сайт Національної спілки кінематографістів України. 27.04.2012
↑ Благодійний фонд захисту і розвитку українського художнього перекладу
Джерела |
Микитенко Юрій Олегович. Коротка біографія на сайті Верховної Ради України