Слюсар і канцлер Зміст Сюжет | У ролях | Примітки | Джерела | Посилання | Навігаційне менюFilmwebInternet Movie Database
Фільми 1923Фільми СРСР 1923Фантастичні фільми 1923Фантастичні фільми УРСРПолітичні фільмиЧорно-білі фільми УРСРНіме кіно УРСРФільми Володимира ГардінаФільми Ольги ПреображенськоїЕкранізації п'єсФільми ВУФКУ
рос.1923 рокуВолодимиром ГардінимОльгою ПреображенськоюПершійДругійВУФКУА. ЛуначарськогоПершої світової війниОлександра РебіковаЄвген ГрязновКарл ТомськийСтепан Кузнецов
Слюсар і канцлер | |
---|---|
рос. Слесарь и канцлер | |
Оригінальний постер до фільму | |
Жанр | політичний памфлет |
Режисер | Володимир Гардін Співрежисер: Ольга Преображенська |
Сценарист |
|
На основі | п'єси «Канцлер і слюсар» Анатолія Луначарського |
У головних ролях | Іван Худолєєв Микола Панов Ніна Таїрова Володимир Гардін |
Оператор | Євген Славинський |
Художник | Володимир Єгоров |
Кінокомпанія | Перша та друга кінофабрики ВУФКУ |
Тривалість | 6 частин, 2148 м |
Мова | німий |
Країна | СРСР |
Рік | 1923 |
Дата виходу | 4 березня 1924 (Ленінград) 12 липня 1924 (Москва) |
IMDb | ID 0230794 |
«Слюсар і канцлер» («Канцлер і слюсар») (рос. Слесарь и канцлер) — німий художній фільм 1923 року, поставлений режисером Володимиром Гардіним у співавторстві з Ольгою Преображенською на Першій та Другій кінофабриках ВУФКУ за мотивами п'єси А. Луначарського «Канцлер і слесар».
Фільм зберігся без першої та шостої (останньої) частин.[1]
Зміст
1 Сюжет
2 У ролях
3 Примітки
4 Джерела
5 Посилання
Сюжет |
Дія відбувається у вигаданій країні паприкінці Першої світової війни.
Нордландія, що розв'язала війну з Галікацією, зазнає на фронтах одну поразку за іншою. Країна приходить в занепад. Прагнучи запобігти розвитку революційного руху пролетаріату, канцлер призначає на пост міністра праці керівника соціал-демократів Франка Фрея. Фрей демагогічно заграє з робітниками, намагаючись забезпечити продовження війни до переможного кінця. Бачачи в імператорові перешкоду для здійснення поставленої мети, Фрей готує переворот, спираючись при цьому на промислову й військову верхівку. Скориставшись черговою поразкою па фронті, змовники пропонують імператорові добровільно відректися від престолу. Імператор не дає згоди. Робітники, невдоволені урядом, влаштовують переворот, під час якого Франку Фрею, колишньому імператорові та іншим «колишнім» вдається емігрувати за кордон. На пост народних Комісарів Нордландії призначений комуніст слюсар Франц Штарк. За кордоном «колишні» глузують з робітничої держави, в то же час нордландський пролетаріат здійснює соціалістичну революцію.
У ролях |
• Іван Худолєєв | … | імператор Нордландії |
• Микола Панов | … | фон Турау, канцлер |
• Ніна Таїрова | … | його дружина |
• Владимир Гардін | … | Гаммер, комерції радник |
• Володимир Максимов | … | Франк Фрей, адвокат |
• Зоя Баранцевич | … | графиня Мітці |
• Іона Таланов | … | Беренберг, генерал-ад'ютант |
• Микола Салтиков | … | Франц Штарк, слюсар |
• Лідія Іскрицька-Гардіна | … | Ганна, робітниця |
• Олег Фреліх | … | Лео фон Турау, син канцлера |
• Іван Капралов | … | Роберт, його брат |
• В. Валицька | … | Лора, його дружина |
• Ольга Бистрицька | … | Ганна, коханка Лео |
• А. Семенов | … | Нетлі, секретар канцлера |
М. Арназі, Олександра Ребікова, Євген Грязнов, Карл Томський, Микола Попов, Степан Кузнецов.
Примітки |
↑ Советские художественные фильмы. Аннотированный каталог, 1961, с. 47
Джерела |
Советские художественные фильмы. Аннотированный каталог (1918-1935). — М. : Искусство, 1961. — Т. I. — С. 46-47. — 3000 прим.(рос.)
Миславський В. Н. Фактографічна історія кіно в Україні. 1896-1930. — Харків : «Дім Реклами», 2016. — Т. 1. — С. 198-199. — ISBN 978-966-2149-55-5.(рос.)
Посилання |
|