Джеймс Чедвік Біографія | Примітки | Посилання | Навігаційне менюДжеймс Чедвікhttp://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/chadwick.htmlChadwick's article in Nature (10 May 1932: «The Existence of a Neutron»)Another letter (3 months earlier) from Chadwick to NatureрNNDBzbMATH databaseВелика каталонськаBritannica (онлайн)Encyclopædia UniversalisОксфордський біографічнийADV10295333970223321349393501195102940000 0001 2320 1145n8860645000520615903120070286108n0206409705032817427883176
РентгенЛоренцЗееманБеккерельП'єр КюріМарія Кюрі
Народились 20 жовтняНародились 1891Померли 24 липняПомерли 1974Доктори філософіїЛауреати Нобелівської премії з фізикиАнглійські фізикиНагороджені медаллю КопліВипускники Ліверпульського університетуНагороджені медаллю Г'юзаУродженці ЧешируЧлени Лондонського королівського товаристваЧлени Папської академії наукЧлени Нідерландської королівської академії наукЧлени Американського фізичного товаристваКавалери ордена «Pour le Mérite»Випускники Кембриджського університетуКавалери ордена ПошаниЛицарі-бакалавриЛюди на марках
англ.Чешир24 липня1974англійськийфізиклауреатНобелівської преміїнейтронаМанчестерськомуКембриджськомууніверситетахГансом ГейгеромБерлінаЕрнеста РезерфордаКавендішській лабораторіїлабораторії Лос-Аламоса«Мангеттенський проект»радіоактивностіспектраβ-випромінюванняα-частиноксрібламідіплатинитеорію атома Резерфордаатомних ядерПеріодичній системіДмитра Менделєєванейтронівелектричних розрядахводніВальтер Ботеберилійборγ-променіІренФредерік Жоліо-Кюріпротониγ-променівипромінюваннязаконом збереження енергіїнейтронаНобелівської преміїланцюгової ядерної реакціїкритичну масуурану-235Ганс ГейгерЕрнест РезерфордДьєрдь де ГевешіЛіза МайтнерОтто ГанСольвеївська конференціяЛеслі ГровзРічард ТолменГенрі Де Вульф Сміт
|зображення_розмір=
| Джеймс Чедвік | |
|---|---|
| англ. Sir James Chadwick | |
 | |
| Народився | 20 жовтня 1891(1891-10-20) Боллінгтон[en], Чешир, Англія |
| Помер | 24 липня 1974(1974-07-24) (82 роки) Кембридж, Англія |
| Громадянство |  Велика Британія |
| Національність | англієць |
| Діяльність | фізик-ядерник, викладач університету, фізик |
| Alma mater | Манчестерський університет Кембриджський університет. |
| Сфера інтересів | фізика |
| Заклад | Манчестерський університет і Ліверпульський університет |
| Науковий ступінь | магістр природничих наук[d] (1912) і доктор філософії (червень 1921) |
| Науковий керівник | Ернест Резерфорд |
| Відомі учні | Моріс Гольдхабер, Ernest C. Pollard[d], Charles Drummond Ellis[d] і Dai Chuanzeng[d] |
| Член | Лондонське королівське товариство, Саксонська академія наук[d], Папська академія наук[1], Нідерландська королівська академія наук, Американське філософське товариство[2] і Американське фізичне товариство[2] |
| Відомий завдяки: | відкриття нейтрона |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізики (1935) Медаль Коплі |
Джеймс Чедвік у Вікісховищі? | |
Сер Дже́ймс Че́двік (англ. Sir James Chadwick; 20 жовтня 1891(18911020), Чешир — 24 липня 1974) — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії 1935 року за відкриття нейтрона.
Біографія |
Народився у Боллінгтоні 20 жовтня 1891 року. Батько — Джозеф Чедвік, мати — Анна Марі Нолес. Навчався в Манчестерській вищій школі, Манчестерському і Кембриджському університетах. У 1913 році працював разом із Гансом Гейгером в Політехнічному університеті Берліна. На початку Першої світової війни його було кинуто до табору для цивільних, поки за нього не заступилася лабораторія Гейгера.
У 1923—1935 роках викладав у Кембриджському університеті і був заступником Ернеста Резерфорда у Кавендішській лабораторії. У 1935—1948 роках — професор Ліверпульського університету. Під час Другої світової війни очолював групу англійських вчених, які працювали в лабораторії Лос-Аламоса (США) над створенням атомної зброї (1943—1945). Ця розробка отримала назву «Мангеттенський проект». 1948 року повернувся до Кембриджського університету і працював там протягом десяти років.
Перші наукові праці були присвячені вивченню природної радіоактивності. 1914 року показав безперервність спектра β-випромінювання. Своїми дослідами з розсіяння α-частинок ядрами срібла, міді, платини остаточно підтвердив теорію атома Резерфорда. Також виміряв заряди атомних ядер і підтвердив рівність їх порядковому номеру елемента у Періодичній системі Дмитра Менделєєва.
З початку 20-х років виконав серію безуспішних дослідів з виявлення нейтронів при електричних розрядах у водні, намагаючись підтвердити гіпотезу про можливість існування таких частинок, висунуту Е. Резерфордом 3 червня 1920 року у Бакеріанській лекції, прочитаній на тему «Нуклеарна будова атома».
Джеймс Чедвік та інші вчені продовжували спроби з виявлення елементарних частинок — нейтронів. У 1930-ті роки німецькі фізики Вальтер Боте і Герберт Беккер бомбардуючи α-частинками берилій, бор, виявили, що вони випускають промені з великою проникною здатністю, які були спочатку прийняті за жорсткі γ-промені. На початку січня 1932 року Ірен і Фредерік Жоліо-Кюрі повідомили про результати своїх досліджень з цим випромінюванням і показали, що воно здатне вибивати з водневовмістких речовин протони, надаючи їм великої швидкості.
Проте жорсткі γ-промені через недостатність власної енергії цього здійснити не могли. Провівши серію експериментів, Чедвік довів, що фотонна інтерпретація берилієвого випромінювання несумісна із законом збереження енергії, і показав, що всі труднощі зникають, якщо припустити, що берилієве випромінювання складається з частинок з масою, яка майже дорівнює масі протона, і нульовим зарядом, що він їх назвав нейтронами. Повідомлення про це вчений уперше опублікував 27 лютого 1932 року на сторінках англійського журналу «Nature».
За відкриття нейтрона у 1935 році удостоєний Нобелівської премії. Також займався дослідженням ланцюгової ядерної реакції; одним з перших розрахував критичну масу для урану-235. Автор багатьох наукових праць, був обраний членом ряду наукових товариств і академій.
Перший ряд: Джеймс Чедвік, Ганс Гейгер, Ернест Резерфорд, Штефан Меєр і Карл Прибрам. Другий ряд: Дьєрдь де Гевеші, фрау Гейгер, Ліза Майтнер і Отто Ган (1932 рік).
Сольвеївська конференція[en] (1933 рік).
Джеймс Чедвік, Леслі Гровз, Річард Толмен[en] і Генрі Де Вульф Сміт[en] (1945 рік).
Примітки |
↑ http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/chadwick.html
↑ аб NNDB — 2002.d:Track:Q1373513
Посилання |
- Chadwick's article in Nature (10 May 1932: «The Existence of a Neutron»)
- Another letter (3 months earlier) from Chadwick to Nature
- Кордун Г. Г. Учням про видатних фізиків. — Київ: «Радянська школа», 1979. — 134с., іл.
| |||||||||||||||||
|
