Лисицин Віктор Опанасович Біографія | Нагороди | Література | Навігаційне меню[d]р
Народились 1930Померли в ЛуганськуПоховані в ЛуганськуВипускники Луганського національного аграрного університетуКавалери ордена ЛенінаКавалери ордена Жовтневої РеволюціїКавалери ордена Дружби народівКавалери ордена Трудового Червоного ПрапораПомерли 1990Персоналії:Луганська областьДіячі УРСРДепутати Верховної Ради УРСР 9-го скликанняДепутати Верховної Ради УРСР 10-го скликанняДепутати Верховної Ради УРСР 11-го скликанняМіністри УРСР
РодаковеСлов'яносербського районуЛуганської області1990ЛуганськВерховної Ради УРСРЦК КПУКПРС1953
Лисицин Віктор Опанасович | |
---|---|
Народився | 1930(1930) село Родакове, тепер смт Слов'яносербського району Луганської області |
Помер | 1990? Луганськ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Луганськ |
Громадянство (підданство) | СРСР |
Діяльність | державний діяч |
Alma mater | Луганський національний аграрний університет і Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Віктор Опанасович Лисицин (1930(1930), село Родакове, тепер смт. Слов'яносербського району Луганської області — 1990?, місто Луганськ) — український радянський і компартійний діяч, голова Ворошиловградського облвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976—1990 р.
Біографія |
Народився у листопаді 1930 року. У 1948—1952 р. — поїзний кочегар, помічник машиніста паровозного депо Родакове Ворошиловградської області.
У 1952—1955 р. — секретар Олександрівського районного комітету ЛКСМУ Ворошиловградської області.
Член КПРС з 1953 року.
З 1955 — інструктор, завідувач відділу Олександрівського районного комітету КПУ Ворошиловградської області.
Закінчив Дніпропетровську Вищу партійну школу і Луганський сільськогосподарський інститут.
У 1961—1965 р. — голова колгоспу, директор радгоспу, заступник секретаря парткому Станично-Луганського територіального виробничого колгоспно-радгоспного управління.
У 1965—1970 р. — 1-й Кремінського районного комітету КПУ Луганської області.
11 вересня 1970 — липень 1974 р. — секретар Ворошиловградського обласного комітету КПУ.
У липні 1974 — січні 1981 р. — голова виконавчого комітету Ворошиловградської обласної ради народних депутатів.
12 січня 1981 — листопад 1985 р. — міністр плодоовочевого господарства Української РСР.
11 грудня 1985 — червень 1990 р. — заступник Голови Державного агропромислового комітету УРСР — начальник Головного управління плодоовочевого господарства і картоплі.
Нагороди |
- орден Леніна
- орден Жовтневої революції
- два ордена Трудового Червоного Прапора
орден Дружби народів (3.11.1980)- медалі
Література |
- Депутати Верховної Ради УРСР. Одинадцяте скликання — Київ, 1985.
- [1]
|