Кравченко Валерій Олексійович Зміст Біографія | Публікації | Джерела | Примітки | Навігаційне менюГромадський комітет за реабілітацію "першотравневої" двійки"Голодування біля Верховного СудуВсім дякую за підтримку. Поховання Батька відбудeться 17 чeрвня

Народились 2 січняНародились 1946Уродженці УзбекистануПомерли 16 червняПомерли 2017Дисиденти та правозахисникиУкраїнські політв'язніУкраїнський рух опору


м. БеговатТашкентської обл.Узбекистан16 червня2017КиївДемократичної партії УкраїниКомуністичної партіїЦК КПУСпаською вежеюКремляНародного Руху УкраїниДемократичної партії УкраїниВіктора КуксиГеоргія МоскаленкаКиївського інституту народного господарстваукраїнський національний прапоркладовищі «Білe»Святопетрівське










Кравченко Валерій Олексійович

Валерій Кравченко.jpg

Валерій Олексійович Кравченко 18 серпня 2005

Народився
2 січня 1946(1946-01-02)
Узбекистан
Помер
16 червня 2017(2017-06-16) (71 рік)
Відомий завдяки
радянський політв'язень, засновник і голова ГО «За реабілітацію „Першотравневої двійки“»







У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Кравченко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Валерій Кравченко.

Валерій Олексійович Кравченко (2 січня 1946(19460102), м. Беговат Ташкентської обл., Узбекистан — 16 червня 2017, м. Київ) — робітник, дисидент, правозахисник, громадський і політичний діяч. Колишній політв'язень. У 1992-1995 та з 1998 приблизно по 2011 заступник голови Демократичної партії України, з 2001 засновник і незмінний голова ГО «За реабілітацію „Першотравневої двійки“».




Зміст





  • 1 Біографія


  • 2 Публікації


  • 3 Джерела


  • 4 Примітки




Біографія |


Наприкінці 1971 написав на адресу Л. І. Брежнєва листа, в якому засудив внутрішню політику ЦК КПРС і заявив про вихід із Комуністичної партії. У березні 1978 провів демонстрацію протесту перед ЦК КПУ з плакатом «Культу личности Л. И. Брежнева — нет! Прекратите произвол!». 5 грудня 1980(19801205) Кравченко В. О. провів публічну демонстрацію протесту в Москві перед Спаською вежею[ru]Кремля.


Брав участь у створенні Народного Руху України, потім Демократичної партії України.




Громадський комітет «За реабілітацію „Першотравневої двійки“» 18 серпня 2005


Створив Громадський комітет «За реабілітацію „Першотравневої двійки“»[1], проводив голодування[2], домігся повної реабілітації Віктора Кукси та Георгія Москаленка — учасників національно-визвольного руху, які вночі 1 травня 1966 року встановили на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства український національний прапор.


Помер 16 червня 2017 року. Похований на кладовищі «Білe» біля села Святопетрівське.[3]



Публікації |






Валерій Кравченко
у сестринських Вікіпроектах


s:
Теми у Вікіджерелах?
книги
  • Дорога в дисиденти, «Євшан зілля», К., 2008. - 435 с. ISBN 978-966-2152-09-8

  • Синьо-жовтий прапор над Києвом 1 травня 1966 року / Передмова В. Овсієнка. - К.: Смолоскип, 2004 - 56 с.

  • Українки в історії. ХХ-ХХІ століття / В. Борисенко, П. П. Кононенко, Є. О. Сверстюк [та ін.] - Видавництво "Либідь", К., 2012. - 288 с.: іл. ISBN978-966-06-0613-5. Ця книга остання у трилогії "Українки в історії" (35 авторів)

  • Світлана Кириченко, [борець з радянським тоталітарним режимом в 1960–1970 рр.] По схрещених мечах // Українки в історії. ХХ-ХХІ століття. К., 2012. – С. 155–159

статті
  • Виступ на ІІ Всеукраїнських зборах НРУ // Русначенко А.М. Пробудження: робітничий рух на Україні в 1989-1993 роках. Кн. 2: Документи і матеріали. – К.: Вид. дім "Києво-Могилянська Академія". – 1995. – С. 336-338.

  • Національна ідея або пануюча ідеологія. – Час, № 7. – 2000. – 25 лютого.

  • Українізація як реабілітація. – Трудова Слава, № 148 (10726). – 2001. – 27 грудня.

  • За прапор волі пішли в неволю. – Голос України, № 56 (3056). – 2003. – 22 березня.

  • Из диссидентов в уголовники. – Вечерние вести, № 065 (965). – 2003. – 6 травня.

  • Демократична партія України в 1966 році. – Інформаційний бюлетень Музею-Архіву українського Самвидаву, № 1 (9). – 2004. – Березень.

  • Синьо-жовтий прапор над Києвом 1 травня 1966 року. – К.: Смолоскип. – 2004. – 56 с.

  • Право жити // Україна молода, № 76 (2863). – 2006. – 26 квітня.


Джерела |


  • Гавриш О. Як Валерій Кравченко боровся з Леонідом Брежнєвим. – Вечірній Київ, № 61 (14425). – 1992. – 27 березня.

  • Архів Харківської правозахисної групи: Інтерв’ю з В.Кравченком 10 і 16.07. 1999.

  • Цивірко М. Нема героїв у своїй вітчизні. – Вечірній Київ, № 132-133 (17318 -17319). – 2004. – 21 серпня.

  • Овсієнко В. Прапор над Києвом. – Шлях перемоги, № 20 (2507). – 2002. – 22 травня.

  • Кривенко О. Голодування біля Верховного Суду. – Народне слово, № 35. – 2005. – Вересень.

  • Справа совісті суспільства. – Українське слово, № 35 (3235). – 2005. – 31 серпня – 6 вересня.

  • Цивірко М. Двійка в історії чи з історії. – Вечірній Київ, № 224 (17635). – 2005. – 30 листопада.

  • Цивірко М. Янгол не пускав до прірви // Вечірній Київ, № 23 (17681), 2006. – 8 лютого.

  • Василь Овсієнко. Харківська правозахисна група. За автобіографією В.Кравченка. 17.07.2006, виправлення В.Кравченка – 25.07.2006. Останні виправлення 10.09.2006


Примітки |




  1. ↑ Громадський комітет за реабілітацію "першотравневої" двійки" // 17.12.02 | Василь Овсієнко, м. Київ


  2. ↑ Голодування біля Верховного Суду // Газета "Народне слово". Олександр Кривенко, 9 вересня 2005 року


  3. ↑ Всім дякую за підтримку. Поховання Батька відбудeться 17 чeрвня на кладовищі "Білe" (нeподалік м. Вишневе, за с. Святопетрівське) о 10-30







-