Mryntu

Дорогов Сергій Іванович
Дата народження	12 вересня 1959(1959-09-12) (59 років)
Місце народження	Щучинськ, Акмолинська область, Казахська РСР, СРСР
Громадянство	Росія
Alma mater	Воронезька державна академія мистецтв
Професія	актор
IMDb	ID 3509367
Дорогов Сергій Іванович у Вікісховищі?

Сергій Іванович Дорогов (нар.. 12 вересня 1959, Щучинськ, Казахська РСР, СРСР) — радянський і російський актор театру та кіно.

Біографія |

Сергій Дорогов народився в місті Щучинськ Акмолинської області (Казахська РСР). З 1966 по 1976 роки навчався в середній школі № 14 міста Рудного Кустанайської області.

Після закінчення школи служив в армії в ракетних військах і приїхав до Москви, де намагався вступати до театральних вузів^[1]. Не вступивши, влаштувався працювати на будівництві коперовщиком — працював на будівельних машинах для забивання паль в котлован при закладці фундаменту. Під час інтерв'ю кореспонденту газети «Східний округ» Сергій Дорогов згадував: «Ми будували дуже багато об'єктів по всій Москві — і в центрі, і на околицях, і платили за таку роботу дуже добре. Пам'ятаю, коли через декілька років я закінчив інститут і прийшов служити до театру, то отримував у декілька разів менше, ніж на будівництві»^[2].

З 1983 по 1987 роки Спргій Дорогов навчався у Воронезькому державному інституті мистецтв на курсі Н.В.Дубинського) за спеціальністю «Актор театру і кіно».

Кар'єра |

• з 1981 по 1983 рік — Народний театр ДК ЗІЛ


• з 1988 по 1990 рік — актор Воронезького молодіжного театру


• з 1990 по 2005 рік — актор театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна, також знімався у фотосесіях для реклами мережі магазинів «Scarlett»


• з 2005 по 2007 рік — актор театру Сатири

Особисте життя |

Одружений (дружина Тетяна, з якою він розписався у 2002 році). З майбутньою дружиною познайомився, коли прийшов працювати до театру «Сатирикон», де працювала і Тетяна — художником-гримером.

Має доньку Анну. Донька навчається на факультеті журналістики і працює на телеканалі «Росія-24» (художником-гримером, як і мати).

Вистави |

• Антреприза «Сказ про Федота стрільця» (2007)


• Мініатюра «Забули Ви»


• «Переполох в голубнику» (2007) — Альбен — прима травесті-шоу, подруга Жоржа (Співдружність акторів Таганки)


• «Нам все ще смішно» — Чаплін («театр Сатири»)


• «Екстремадурські вбивці» (2003) — Адель (театр «Сатирикон»)


• 
  «Гамлет» — один з свити (театр «Сатирикон»)


• «Чудовий рогоносець» — чоловік Флоренс (театр «Сатирикон»)


• «Шантеклер» (2001) — метелик
  


• «Слуги й сніг» — Грюндих, судовий виконавець
  


• «Сірано де Бержерак» (1992) — Ле-Бре (театр «Сатирикон»)


• «Уявний хворий» — батько Диафуарус (театр «Сатирикон»)


• «Лев Гурич Синичкін» — Синиця (Воронезький молодіжний театр)


• «Мистецтво лову кролика» — Ігор (Серпуховський музично-драматичний театр)


• «Шість кадрів шоу» — (ТелеТеатр)


• «Любити по-російськи»

Фільмографія |

• 
  1982 — Червоні дзвони. Фільм 2. Я бачив народження нового світу — червоноармієць (немає в титрах)
  


• 
  1982 — Покровські ворота — пацієнт лікарні (немає в титрах)
  


• 
  1982 — Кешка і маг
  


• 
  1993 — Рипкіна любов — Директор
  


• 
  1997 — Дружок
  


• 
  1998 — Смачного
  


• 
  1998 — Твір до Дня Перемоги — бармен
  


• 
  2000 — Марш Турецького, серія «Секретна співробітниця» — Антон Плетньов
  


• 
  2001 — Шукачі — ветеринар (4, 11 і 13 серії)
  


• 
  2002 — Чоловіча робота 2
  


• 
  2003 — Росіяни амазонки 2 — Льоха
  


• 
  2003 — Невідкладна допомога — ветеринар Петро
  


• 
  2003 — Повернення Мухтара, серія «Приватні детективи»


• 
  2004 — На розі, у Патріарших 4 — Смоляков
  


• 
  2004 — Сліпий (Ліквідатор) — Інокентій Слєпнєв
  


• 
  2004 — Віола Тараканова. У світі злочинних пристрастей, серія «Чорт з табакерки» — Микита Соловйов
  


• 
  2004 — Далекобійники 2, серія «Боротьба за виживання» — капітан Єрьомін
  


• 
  2006 — Кадетство — батько Вероніки, першої дівчини Перепечко, китаєзнавець
  


• 
  2006 — Виклик, серія «І раб, і цар» — Єрмаков, мер міста
  


• 
  2006 — Великі дівчинки, серія 4 «Весілля дочки» — Федір
  


• 
  2006 — Формула Зеро — директор НДІ
  


• 
  2006 — Російський переклад — полковник у міністерстві оборони


• 
  2006 — Хто в домі господар?, Серія 90 «Тяжкий хліб моделей» — Ігор
  


• 
  2006 — Кінець світу — слідчий
  


• 
  2007 — Татусеві доньки — пацієнт Васнецова; бард
  


• 
  2007 — Кохання-зітхання — слідчий Груздєв
  


• 
  2007 — Агентство Алібі — клієнт
  


• 
  2007 — Аеропорт 2, серія «Слова і вчинки» — Толя Веселкін
  


• 
  2007 — Повернення Турецького — слідчий Антон Плетньов
  


• 
  2008 — Кінець 6-го розділу — вчитель літератури
  


• 
  2008 — Моя улюблена відьма, серії «Дивний вечерю» і «Сивина в бороду, біс у ребро» — батько Івана Столєтова
  


• 
  2008 — Тариф новорічний — дружинник
  


• 
  2008 — Крок за кроком — Андрій, пілот
  


• 
  2008 — Десантний батя — Рощин, комісар
  


• 
  2009 — Ісаєв — артист філармонії
  


• 
  2009 — Сім дружин одного холостяка (серіал)


• 
  2009 — Терористка Іванова — Олег Андрійович Судаков, полковник міліції
  


• 
  2010 — Точка кипіння — Василь, чоловік Тетяни
  


• 
  2011 — Вороніни — Олег (тато Свєти)
  


• 
  2011 — Товариші поліцейські, серія 19 «Ревізор. Інквізитори»- Арсеній Волжанський (лжеполковник Балієв)
  


• 
  2012 — Велика ржака — Алмазов, власник ломбарду
  


• 
  2012 — Береги — Сидорчук
  


• 
  2014 — Таємниця чотирьох принцес — стражник
  


• 
  2015 — Де живе Надія? — Аркадій Петрович Полянчиков
  

Телепроекти |

1. Дорога передача — скетч-шоу (2005)


2. 
   6 кадрів — скетч-шоу (2006—2014)


3. Нереальна історія (2011) — батько Олени Кукушкіної; Леонід Ілліч Брежнєв
   


4. 
   Навколо сміху — гість (2017)

Примітки |

Тематичні сайти Internet Movie Database