Mryntu

Рефат Аппазов
; крим. Refat Appazov;
	; ;
Народився	; 8 вересня 1920(1920-09-08); Сімферополь;
Помер	; 18 квітня 2008(2008-04-18) (87 років); Корольов;
Поховання	; Крим;
Місце проживання	; Корольов, Московська область;
Громадянство; (підданство);	; СРСР; Росія;
Діяльність	; Конструктор;
Alma mater	; МВТУ імені Баумана;
Сфера інтересів	; фізика, ракетобудування;
Заклад	; РКК «Енергія, МАІ;
Вчене звання	; професор;
Науковий ступінь	; доктор технічних наук;
Відомий завдяки:	; участі в розробці космічної програми СРСР;
	;

|зображення_розмір=

Аппазов Рефат Фазилович (крим. Refat Appazov, 8 вересня 1920(19200908), Сімферополь — 18 квітня 2008, Корольов) — радянський науковець кримсько-татарського походження. Доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії СРСР 1980 року^[1]. Під керівництвом С. П. Королева працював у ОКБ-1 над космічною програмою СРСР.

Зміст

1 Біографія

2 Нагороди та премії

3 Бібліографія

4 Примітки

5 Джерела

Біографія |

Рефат Аппазов народився 8 вересня 1920 року в Сімферополі^[2] в родині кримських татар^[1]. Спочатку навчався в татарській школі-восьмирічці, а потім перейшов у ялтинську російськомовну школу-десятирічку^[1]. У 1939 році закінчив школу і вступив на факультет боєприпасів МВТУ імені Баумана^[3]. Під час війни разом з інститутом півтора роки перебував в Іжевську, де паралельно з навчанням працював фрезерувальником на заводі^[1]. Під час депортації кримських татар Аппазов був далеко від батьківщини, тому його вона не торкнулася^[3].

У 1946 році Рефат Аппазов закінчив навчання в інституті та був направлений на роботу в підмосковний Калінінград (станція підлипки) на колишній артилерійський завод, перепрофільований у науково-дослідний інститут ракетної техніки. Півроку перебував у відрядженні до Німеччини для вивчення трофейних німецьких ракет Фау-2, де познайомився з головним конструктором ОКБ-1 Сергієм Павловичем Корольовим^[3]. Працював під його керівництвом над космічною програмою СРСР. У 1961—1988 роках був начальником відділу балістики НВО «Енергія»^[2]. Одночасно, з 1959 по 1993 роки викладав в Московському авіаційному інституті^[4].

Брав участь у роботі над створенням першої радянської балістичної ракети Р-1, першої радянської ракети з ядерним зарядом Р-5, першого штучного супутника Землі, першої міжконтинентальної балістичної ракети в СРСР Р-7. Займався підготовкою першого польоту людини в космос, працював над першими радянськими супутниками зв'язку, над проектами польотів до Місяця, Венери і Марса, над пілотованими і транспортними космічними кораблями, над програмою «Енергія-Буран»^[3].

З 1987 року брав активну участь у кримськотатарському національному русі. У 1990—1991 роках працював у Державній комісії з проблем кримських татар під головуванням В. Х. Догужиева. У 1991 році був делегатом Курултаю кримськотатарського народу^[4]. У 1991—1995 роках входив до президії Меджлісу кримськотатарського народу. Пізніше був членом Правління земляцтва кримських татар Москви. У 2001 році вийшла його книга спогадів «Сліди в серці та пам'яті» (рос. «Следы в сердце и памяти»)^[3].

Помер у Корольові 18 квітня 2008 року. Похований у Криму, згідно з його заповітом^[5].

Нагороди та премії |

Орден Леніна^[6]

Орден Трудового Червоного Прапора^[6]

Орден «Знак Пошани»^[6]

Державна премія СРСР (1980)^[6]

Бібліографія |

Р. Ф. Аппазов, С. С. Лавров, В. П. Мишин. Баллистика управляемых ракет дальнего действия. — Москва : Наука, 1966. — 308 с.

Р. Ф. Аппазов. Расчет траекторий баллистических ракет : (Учебное пособие для выполнения курсовых работ по баллистике). — Москва : М-во высш. и сред. спец. образования СССР. Моск. авиац. ин-т им. Серго Орджоникидзе, 1969. — 65 с.

Р. Ф. Аппазов. Следы в сердце и в памяти. — Симферополь : Доля, 2001. — 412 с.

Примітки |

↑ ^а^б^в^г Мозжорин Ю. А. Дороги в космос. — Москва : МАИ, 1992. — Т. 2. (рос.)

↑ ^а^б Воспоминания ветеранов НИИ-4 и ОКБ-1. kik-sssr.ru. Процитовано 2017-04-25. (рос.)

↑ ^а^б^в^г^д Гульнара Бекирова. Рефат Аппазов: Я никогда не переставал чувствовать себя крымским татарином. Крым и крымские татары. Процитовано 2017-04-25. (рос.)

↑ ^а^б 21-04-08 Умер выдающийся крымскотатарский ученый и общественный деятель. Информационно-аналитический портал «IslamRF.ru». Процитовано 2017-04-25. (рос.)

↑ Гульнара Бекирова. Вспоминая Рефата агъа…. Крым и крымские татары. Процитовано 2017-04-25.

↑ ^а^б^в^г Эвелина Ильясова (6.09.2010). Исполняется 90 лет со дня рождения профессора Рефата Аппазова. QHA. Процитовано 5.05.2017. (рос.)

Джерела |

Гульнара Бекирова. Рефат Аппазов: Я никогда не переставал чувствовать себя крымским татарином. Крым и крымские татары. Процитовано 2017-04-25. (рос.)

Гульнара Бекирова. «Какой бы долгой не оказалась разлука, твой народ вернется к тебе…». Крым.Реалии. Процитовано 2017-05-05. (рос.)

Сервин Османов. Рефат Аппазов. Ана-Юрт. Процитовано 2017-05-05. (рос.)

[Мозжорин-1] а^б^в^г Мозжорин Ю. А. Дороги в космос. — Москва : МАИ, 1992. — Т. 2. (рос.)

[kik-sssr-2] а^б Воспоминания ветеранов НИИ-4 и ОКБ-1. kik-sssr.ru. Процитовано 2017-04-25. (рос.)

[kirimtatar-3] а^б^в^г^д Гульнара Бекирова. Рефат Аппазов: Я никогда не переставал чувствовать себя крымским татарином. Крым и крымские татары. Процитовано 2017-04-25. (рос.)

[islamrf-4] а^б 21-04-08 Умер выдающийся крымскотатарский ученый и общественный деятель. Информационно-аналитический портал «IslamRF.ru». Процитовано 2017-04-25. (рос.)

[5] Гульнара Бекирова. Вспоминая Рефата агъа…. Крым и крымские татары. Процитовано 2017-04-25.

[qha-6] а^б^в^г Эвелина Ильясова (6.09.2010). Исполняется 90 лет со дня рождения профессора Рефата Аппазова. QHA. Процитовано 5.05.2017. (рос.)

搜尋此網誌