Mryntu

Ґавдзінський Альбін Станіславович
Народився	4 липня 1923(1923-07-04) Бобрик Перший, Любашівський район, Одеська область, Українська СРР
Помер	12 травня 2014(2014-05-12) (90 років) Одеса, Україна
Поховання	Одеса
Громадянство (підданство)	СРСР  Україна
Діяльність	художник
Alma mater	Одеське художнє училище
Жанр	портрет
Нагороди

Альбін Станіславович Ґавдзінський (4 липня 1923, с. Бобрик Перший Одеської губернії — 12 травня 2014, Одеса) — український художник, пейзажист, майстер жанрового живопису і портрета.

Біографія |

Народився в Любашівському районі Одещини в селі на березі мальовничої річки Кодима.
В юності навчався в студіях живопису Одеси, де його схвально оцінили відомі майстри — Бершадський, Цейтлин, Тимофеєв.

У 1941 році закінчив перший курс академії Грекова, після чого пішов на війну, закінчивши Ростовську школу пілотів, а потім — Чернігівську авіаційну школу. До живопису повернувся в 1946 році^[1].

У 1950 році закінчив Одеське художнє училище (клас М. Павлюка) і, як найкращий випускник, був рекомендований до Ризької академії мистецтв. Але він вирішив поїхати на будівництво Каховської ГЕС, де створив цикл творів про спорудження гідростанції. "Місто будується", "Тут буде Каховська ГЕС", "Відродження головного котловану від весняного паводка", "Будівництво шлюзу Каховської ГЕС" – це тільки частина живописних полотен про велику новобудову, стверджує Ігор Шаров. Гавдзинський не був простим фіксатором побаченого, а намагався опоетизувати будні будови – відгукується про доробок майстра А.Н. Шистер. – У кожному мотиві, навіть на невеличкому етюді відчувається могутнє дихання дійсності. Його праці проникнуті натхненним почуттям художника і забарвлені радісним сприйняттям буття. У них віддзеркалилась і сама натура, характер мислення молодого живописця, його оптимізм і доброта, любов до людей праці. Художник писав природу, пейзажі, його пензель опоетизував частку історії країни, що живе і переплітається із сьогоденням.

В 1951 році відбувся його дебют на Всесоюзній виставці (картина «Початок великого будівництва»).
У 1953 році відбулась перша персональна виставка^[2] в Одеському художньому музеї.

У 1961 році Ґавдзінський визнаний почесним громадянином міста Нова Каховка. Всі написані полотна (237 робіт) художник подарував місту і вони стали основою експозиції нової картинної галереї.

З 1976 року — заслужений художник УРСР, з 2003 — народний художник України.
У 2003 році Новокаховскій галереї присвоєно ім'я А. С. Ґавдзінського^[3]. У 2011 році А. С. Гавдзинський був нагороджений державною нагородой Президента України — ювілейною медалю «20 років Незалежності України».^[4]

28 лютого 2012 р. Розпорядженням Одеського міського голови № 142 / К-01 р від 27.02.2012 за багаторічну плідну творчу працю та значний особистий внесок у розвиток вітчизняного образотворчого мистецтва нагороджений Почесною відзнакою Одеського міського голови «Знак пошани».^[5]

Ґавдзінський працює в жанрі натюрморту, пейзажу, сюжетної композиції.
Твори Альбіна Ґавдзінського знаходяться в художніх музеях Києва, Одеси, Москви, Санкт-Петербурга, Миколаєва, Херсона, Львова, Севастополя, Алупки, а також в приватних колекціях в різних країнах світу^[3].

Примітки |

Посилання |

• Інтернет-галерея художника


• Альбін Гавдзінський: «Щоб малювати небо, я залишив авіацію»


• Виставка 2013 року в Одеському музею західного та східного мистецтва


• Ігор Шаров, Анатолій Толстоухов. Художники України: 1100 видатних імен. – К.: АртЕк, 2007. ISBN 966-505-134-2
  

Це незавершена стаття про українського художника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.