Mryntu

Межиріцька волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Межиріч.

Склад |

Станом на 1885 рік складалася з 20 поселень, 17 сільських громад. Населення — 8502 осіб (4164 чоловічої статі та 4338 — жіночої), 1013 дворових господарств^[1].

Основні поселення |

• 
  Межиріч — колишнє державне містечко за 45 верст від повітового міста, 588 осіб, 100 дворів; волосне правління; православна церква, костел, синагога, 3 єврейські молитовні будинки, богадільня, 107 лавок, базар, ярмарок. За ½ версти — цегельний завод. За 7 верст — німецька колонія Коловерська з молитовним будинком та школою. За 8 верст — паровий млин та лісопильний завод. За 8 верст — німецька колонія Залізницька з молитовним будинком та школою. За 12 верст — німецька колонія Користська з молитовним будинком, школою та вітряком.


• 
  Велика Клецька — колишнє державне село, 340 осіб, 63 двори, православна церква, школа, постоялий двір.


• 
  Городище — колишнє державне село, 395 осіб, 77 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.


• 
  Даничів — колишнє власницьке село, 339 осіб, 62 двори, 2 православні церкви, школа, постоялий будинок.


• 
  Залізниця — колишнє власницьке село, 285 осіб, 49 дворів, школа, кузня, вітряк.


• 
  Застав'я — колишнє державне село, 262 особи, 45 дворів, православна церква, постоялий двір.


• 
  Коловерта — колишнє власницьке село, 293 особи, 52 двори, школа, постоялий будинок.


• 
  Копитів — колишнє власницьке село, 187 осіб, 29 дворів, школа, постоялий двір.


• 
  Користь — колишнє власницьке село, 705 осіб, 111 дворів, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок, водяний млин.


• 
  Мала Клецька — колишнє державне село, 55 осіб, 10 дворів, водяний млин, смоляний завод.


• 
  Самостріли — колишнє власницьке село, 612 осіб, 89 дворів, православна церква, поштова станція, постоялий двір, кузня.


• 
  Стовпин — колишнє державне село, 613 осіб, 105 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряк.


• 
  Топча — колишнє власницьке село, 215 осіб, 32 двори, школа, кузня.


• 
  Харалуг — колишнє державне і власницьке село, 317 осіб, 54 двори, школа, постоялий будинок.


• 
  Янівка — колишнє державне село, 421 особа, 74 двори, православна церква, школа, постоялий двір.

Польський період |

Після окупації Волині поляками волость називалася ґміна Мєндзижец, з 19 лютого 1921 р. у складі повіту входила до новоутвореного Волинського воєводства.

12 грудня 1933 р. до ґміни передано зі ґміни Гоща села Блудів і Бранів та колонії Блудів і Бранів^[2].

Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 43 громад^[3]:

1. Андрусіїв — село: Андрусіїв, хутори: I Андрусіїв,II Андрусіїв і Лиса-Гора;


2. Блудів — село: Блудів;


3. Блудів — колонія: Блудів;


4. Бокшин — село: Бокшин;


5. Бранів — село: Бранів та колонія: Бранів;


6. Буда-Жорнівська — колонії: Буда і Жорнівська;


7. Харалуг — село: Харалуг, колонії: Довга Нива і Пузиреве та присілок: Запуст;


8. Харуча Мала — село: Харуча Мала;


9. Харуча Велика — село: Харуча Велика;


10. Чертіж Водник — колонії: Чертіж і Водник;


11. Даничів — село: Даничів;


12. Дивень — село: Дивень;


13. Гачан — колонія: Гачан;


14. Городище — село: Городище та фільварок: Городище;


15. Янівка — село: Янівка та фільварки: Колодіївка і Жужельниця;


16. Юридика Невірківська — село: Юридика Невірківська;


17. Клецька Мала — село: Клецька Мала;


18. Клецька Велика — село: Клецька Велика;


19. Коловерта — село: Коловерта;


20. Коловерта — колонії: Коловерта I, Коловерта II, Коловерта III, Сухі Роги, Товкачі й Вороб'ївка;


21. Копитів — село: Копитів;


22. Копитів — колонія: Копитів;


23. Користь — колонія: Користь;


24. Користь — село: Користь;


25. Липки — село: Липки, колонія: Липки та хутір: Забара;


26. Межиріч — містечко: Межиріч;


27. Межиріч — село: Межиріч, фільварок: Межиріч та присілки: Цегельня і Хатки;


28. Невірків — села: Невірків і Заріччя;


29. Підліски — село: Підліски та фільварок: Підліски;


30. Полько — колонія: Полько;


31. Самостріли — село: Самостріли та хутір: Пошта Самострільська;


32. Совпа Мала — село: Совпа Мала, лісничівка: Невірків та колонія: Сухий Ріг;


33. Стовпин — село: Стовпин, селище: Легіонове, хутір: Лози та фільварок: Новини;


34. Щекичин — село: Щекичин та колонії: Маркелина і Вільшанка;


35. Топча — колонія: Топча;


36. Топча — село: Топча;


37. Вацлавка — колонія: Вацлавка;


38. Воля Малинська — селище: Воля Малинська;


39. Вовкошів — село: Вовкошів та фільварок: Вовкошів;


40. Воронуха — колонія: Воронуха;


41. Застав'я — село: Застав'я;


42. Залізниця — колонія: Залізниця;


43. Залізниця — село: Залізниця.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Межиріцького району.

Див.також |

• Межиріцький район

Джерела |

• 
  Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  

Посилання |

п о р Рівненський повіт Повітове місто Рівне Міста та містечка Березне • Висоцьк • Гориньград • Деражне • Домбровиця • Клевань • Костопіль • Людвипіль • Межиріч • Олександрія • Степань • Томашгород • Тучин Волості Березенська • Вирівська • Висоцька • Глинська-Чеська • Городецька • Дераженська • Домбровицька • Дятковицька • Клеванська • Кустинська • Липенська • Любиковицька • Людвіпольська • Межиріцька • Моквинська • Немовицька • Печалівська • Підлужанська (Костопільська) • Рівненська • Селищенська • Степанська • Стидинська • Тучинська Курсивом виділено волості, ліквідовані наприкінці ХІХ ст.

Це незавершена стаття з української історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.