Кизил-кобинська культура Зміст Вироби | Походження | Примітки | Джерела | Посилання | Навігаційне менюКизилкобинская культураТаври та їх культураУкраїна: Історія великого народу, «Кизил-Кобинська культура»Тавры (Доколонизационный период): Национальный заповедник «Херсонес Таврический»Зализняк Л. Л., Археология Украины: «Тавры»Кизил-Кобинська культураКизил-Кобинская культураУкраїна: Історія великого народу, «Кизил-Кобинська культура»Кизил-кобинська культура у Західному Криму: Дисертація канд. наук: 07.00.04 — 2008 р.КИЗИЛ-КОБИНСЬКА КУЛЬТУРА, «Лексика — українські енциклопедії та словники»Таври та їх культурасайт «Навчальні матеріали онлайн»: рубрика «Археологія України», стаття «Таври»Археология Украины: «Тавры»Кизилкобинская культура в БСЭКизилкобинская культурар
КімерійціТавриКультури залізної доби УкраїниАрхеологічні культури КримуАрхеологічні культури Східної ЄвропиКизил-кобинська культура
археологічна культурадоби фінальної бронзи - раннього залізаКримуЧервоні печериСімферопольського районуархеологамиГлібом Бонч-ОсмоловськимМиколою ЕрнстомУч-БашСахарна ГоловкаАлма-Керментаврибілозерської культурифракійського гальштату
Кизил-кобинська культура — археологічна культура доби фінальної бронзи - раннього заліза, що займає гірські і передгірні райони Криму, пам"ятки датуються XI—ІІІ століттями до н. е.
Назву отримала за місцем першої знахідки біля урочища Кизил-Коба (Червоні печери), (нині на території Сімферопольського району) археологами Глібом Бонч-Осмоловським й Миколою Ернстом у 1921—1924 роках[1].
Представлена поселеннями і могильниками.
Відомі укріплені поселення дотаврських етапів (Уч-Баш, Кизил-Коба, Сахарна Головка, Алма-Кермен, тощо) та неукріплені невеликі поселення у річкових долинах і могильники кам'яних скринь у горах таврського етапу культури.
Носії цієї культури мешкали у наземних житлах, землянках і напівземлянках, займалися землеробством, скотарством, рибальством і полюванням, знали ремесла. Носіями цієї культури були невідомі народи, що на пізньому етапі отримали в античних грецьких джерелах етнонім таври[2][3][4][5][6].
Зміст
1 Вироби
2 Походження
3 Примітки
4 Джерела
5 Посилання
Вироби |
Характеризується ліпним посудом: горщиками, корчагами, мисками, кубками, черпаками, орнаментованими і неорнаментованими. Знаряддя представлені виробами із бронзи, заліза, каменю, кременю, кістки, рогу, кераміки, тощо. Зброя, знайдена на пам'ятках - переважно кістяні, рогові і бронзові наконечники стріл, мечі і кинджали скіфських типів, кам'яні булави, сокири і молоти. У могильниках кам'яних скринь, характерних для таврського періоду культури представлені різноманітні бронзові прикраси, намисто, предмети озброєння і кінського обладунку, тощо.
Походження |
Походження цієї культури дискусійне: при місцевому субстраті білозерської культури на етапі формування простежується потужний імпульс з заходу, де поширені культури фракійського гальштату.
Пізніше за доби раннього заліза превалюють східні впливи з Кавказу й Передкавказзя. На фінальному етапі знову проявляються балканські риси, але найбільший вплив в цей час племена отримували від античних полісів, з якими межували, від яких і отримали легендарну назву.[7]
Примітки |
↑ Кизилкобинская культура (рос.)
↑ Таври та їх культура
↑ Україна: Історія великого народу, «Кизил-Кобинська культура»
↑ Тавры (Доколонизационный период): Национальный заповедник «Херсонес Таврический» (рос.)
↑ Зализняк Л. Л., Археология Украины: «Тавры» (рос.)
↑ Кизил-Кобинська культура
↑ Кравченко, Евеліна (2011). Кизил-кобинська культура у Західному Криму (українська). Київ: ІА НАНУ.
Джерела |
Кравченко Е. А. Кравченко Е. А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму. — Київ: ІА НАН України, 2010. — 276 с. ISBN 978-966-02-5745-0
Кравченко Е. А. // «Хронологія молодшого дотаврського періоду кизил-кобинської культури» [Текст] / Археологія. — 2010 р. — № 1. — С. 11-27, ISSN 0235-3490
Лесков А. М., «Горный Крым в І тысячелетии до нашей эры», г. Киев, 1965 г. (рос.)- «Кизил-Кобинская культура» // том 32, «Большая советская энциклопедия», БСЭ, 1936 г. (рос.)
- Кравченко Е. А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму. — Київ: ІА НАН України, 2010. — 276 с.
Кравченко Э. А, Горбаненко С. А., Горобец Л. В., Кройтор Р. В., Разумов С. Н., Сергеева М. С., Яниш Е. Ю. От бронзы к железу: хозяйство жителей Инкерманской долины (по материалам исследований поселений Уч-Баш и Сахарная Головка). — Киев: ИА НАН Украины, 2016. — 318 с. (рос.) ISBN 978-966-02-7802-8
Посилання |
.mw-parser-output .refbeginfont-size:90%;margin-bottom:0.5em.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents>ullist-style-type:none;margin-left:0.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents>ul>li,.mw-parser-output .refbegin-hanging-indents>dl>ddmargin-left:0;padding-left:3.2em;text-indent:-3.2em;list-style:none.mw-parser-output .refbegin-100font-size:100%
Кизил-Кобинская культура / Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.)- Україна: Історія великого народу, «Кизил-Кобинська культура»
Кравченко Евеліна Антонівна, Кизил-кобинська культура у Західному Криму: Дисертація канд. наук: 07.00.04 — 2008 р.- КИЗИЛ-КОБИНСЬКА КУЛЬТУРА, «Лексика — українські енциклопедії та словники»
- Таври та їх культура
- сайт «Навчальні матеріали онлайн»: рубрика «Археологія України», стаття «Таври»
Зализняк Л. Л., Археология Украины: «Тавры» (рос.)
Кизилкобинская культура в БСЭ (рос.)
Кизилкобинская культура (рос.)
|