Mryntu

	; Дана серія є частиною ; серії з методології ; ;
	;
	; Системний аналіз; ; Верифікація; ; Дослідження; Аналогія; ; Аналіз; ; Синтез; ; Абстрагування; ; Конкретизація; ; Гіпотеза; ; Теорія; ; Дедукція; ; Індукція; ; ; ;
	; Філософський портал · ред.;

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гіпотеза (значення).

Гіпо́теза (або засновок) — це припущення, яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань проблеми^[1].

З точки зору логіки, гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що являє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена істина^[2].

У практичній площині гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних явищ. Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно.

Зміст

1 Особливості та значення гіпотези

2 Випадки, коли застосовується гіпотеза

3 Формування гіпотез

4 Наукова гіпотеза та гіпотеза в широкому сенсі слова

5 Вимоги, що висуваються до наукової гіпотези

6 Види гіпотез за предметом гіпотези

7 Відомі гіпотези

8 Див. також

9 Примітки

10 Література

11 Посилання

Особливості та значення гіпотези |

Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, імовірне знання)^[3].

Значення гіпотези визначається тим, наскільки вона допомагає вирішувати теоретичні та практичні проблеми. У проблемній ситуації висувається кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і дозволяти висновки, перевірювані фактами в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами в абстрактних теоріях.

Спростування гіпотези (часто за допомогою контрприкладу) переводить її до розряду помилкових тверджень. Доведення (доказування) гіпотези (за допомогою експерименту чи серії експериментів, умовиводу з дотриманням правил формальної логіки) робить її установленим фактом, теоремою, теорією. Не доведена і не спростована гіпотеза називається відкритою проблемою. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) гіпотезами не є.

Випадки, коли застосовується гіпотеза |

Гіпотеза застосовується в таких випадках:

Коли відомих фактів недостатньо для пояснення причинної залежності явища, але є необхідність в тому, щоб його пояснити;

Коли факти складні і гіпотеза може принести користь, як узагальнення знань у даний час, як перший крок до їх роз'яснення;

Коли причини, що спричинили чи спричиняють факти, недоступні для досліду, тим часом як їх дія чи наслідки можуть бути предметом вивчення.

Формування гіпотез |

Гіпотези в своєму розвитку проходять три стадії:

Накопичення матеріалу, висунення гіпотези;

Формування основної гіпотези та її обґрунтування;

Перевірка отриманих результатів на практиці.

Наукова гіпотеза та гіпотеза в широкому сенсі слова |

Розрізняють гіпотези в широкому сенсі слова та наукові гіпотези.

Наукова гіпотеза дозволяє об'єднати певну сукупність інформації, що є науковим знанням, в систему знань і утворює теорію у разі, якщо така гіпотеза здобуде підтвердження. Виходячи за межі кола вивчених фактів, наукова гіпотеза пояснює їх і передбачає нові факти.

У природничих науках гіпотеза висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією.

Гіпотеза в широкому сенсі слова є здогадом про що завгодно, як правило, узагальнюючим підсумком спостережень, коротким описом зв'язку між певними явищами.

Вимоги, що висуваються до наукової гіпотези |

До наукової гіпотези можуть висуватися такі вимоги^[4]:

Принципова перевірюваність (спростовуваність) пропонованої гіпотези;

Максимальна загальність гіпотези, тобто, гіпотеза має пояснювати не тільки ті явища, для пояснення яких вона створюється, але й максимально широкий у межах можливого клас явищ, в тому числі й ті явища, які, на перший погляд, безпосередньо не пов'язані із первинними;

Прогностичний потенціал;

Принципова (логічна) простота;

Спадковий зв'язок гіпотези, що висувається, із попереднім знанням.

Види гіпотез за предметом гіпотези |

Гіпотези можуть стосуватися:

фактів — у судовому слідстві, в дослідженні історика, тощо;

безпосередньо не спостережуваної внутрішньої основи явищ (пояснювальні гіпотези в природничих науках);

властивостей абстрактних об'єктів — у математиці та логіці.

Відомі гіпотези |

Перевірка деяких математичних гіпотез розтяглася у часі на століття. Велика теорема Ферма, сформульована приблизно у 1637 р., залишалася гіпотезою більш ніж 300 років, перш ніж була доведена у 1995 р. Гіпотеза Ейлера, сформульована у 1769 р., була спростована шляхом наведення контрприкладу напередодні 200-річчя її публікації у 1966 р.

Чимало наукових гіпотез, поширених у давнину, пізніше були спростовані (наприклад, геоцентризм, нептунізм). Інші знайшли підтвердження і лягли в основу сучасної науки (атомістика, генетика).

Чимало гіпотез присвячено проблемі походження життя на Землі. Окрім теорії еволюції, яка підтверджується великим масивом наукових даних, частково підтвердженою науковими даними вважається і гіпотеза панспермії. Іноді креаціонізм відносять до числа гіпотез про походження життя, хоча ідеї креаціонізму засновані на вірі і, як такі, що не допускають можливості їх неправильності, з точки зору чистоти термінології не можуть бути віднесені до розряду гіпотез^[5].

Деякі гіпотези беруться на озброєння діячами псевдонауки. Наприклад, уфологія користується позаземною гіпотезою походження НЛО.

Див. також |

Нульова гіпотеза

Перевірка статистичних гіпотез

Гіпотетично-дедуктивний метод

Проблеми тисячоліття

Відкриті математичні питання

Нерозв'язані проблеми фізики

Нерозв'язані проблеми лінгвістики

Примітки |

↑ М. В. Попович. «Гіпотеза» // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 3. — К., 1979. — стор. 45.

↑ Тофтул М. Г. Логіка: підручник, 2-ге вид., допов. / М. Г. Тофтул. — К.: ВЦ «Академія», 2008. — 400 с.

↑ Н. И. Кондаков. Логический словарь — Москва: «Наука», 1971—656 с.

↑ Баженов Л. Б. Современная научная гипотеза — в кн. «Материалистическая диалектика и методы естественных наук». — М., 1968.

↑ Почему креационизм не является научной теорией или гипотезой?

Література |

Гіпотеза // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання |

Гіпотеза // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.

ГІПО́ТЕЗА //ЕСУ

[1] М. В. Попович. «Гіпотеза» // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 3. — К., 1979. — стор. 45.

[2] Тофтул М. Г. Логіка: підручник, 2-ге вид., допов. / М. Г. Тофтул. — К.: ВЦ «Академія», 2008. — 400 с.

[3] Н. И. Кондаков. Логический словарь — Москва: «Наука», 1971—656 с.

[4] Баженов Л. Б. Современная научная гипотеза — в кн. «Материалистическая диалектика и методы естественных наук». — М., 1968.

[5] Почему креационизм не является научной теорией или гипотезой?

搜尋此網誌