Mryntu

Гіпо́теза  (або засновок) — це припущення, яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань проблеми^[1].

З точки зору логіки, гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що являє собою здогад, тобто, положення, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена істина^[2].

У практичній площині гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних явищ. Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно.

Особливості та значення гіпотези |

Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, імовірне знання)^[3].

Значення гіпотези визначається тим, наскільки вона допомагає вирішувати теоретичні та практичні проблеми. У проблемній ситуації висувається кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і дозволяти висновки, перевірювані фактами в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами в абстрактних теоріях.

Спростування гіпотези (часто за допомогою контрприкладу) переводить її до розряду помилкових тверджень. Доведення (доказування) гіпотези (за допомогою експерименту чи серії експериментів, умовиводу з дотриманням правил формальної логіки) робить її установленим фактом, теоремою, теорією. Не доведена і не спростована гіпотеза називається відкритою проблемою. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) гіпотезами не є.

Випадки, коли застосовується гіпотеза |

Гіпотеза застосовується в таких випадках:

1. Коли відомих фактів недостатньо для пояснення причинної залежності явища, але є необхідність в тому, щоб його пояснити;


2. Коли факти складні і гіпотеза може принести користь, як узагальнення знань у даний час, як перший крок до їх роз'яснення;


3. Коли причини, що спричинили чи спричиняють факти, недоступні для досліду, тим часом як їх дія чи наслідки можуть бути предметом вивчення.

Формування гіпотез |

Гіпотези в своєму розвитку проходять три стадії:

1. Накопичення матеріалу, висунення гіпотези;


2. Формування основної гіпотези та її обґрунтування;


3. Перевірка отриманих результатів на практиці.

Наукова гіпотеза та гіпотеза в широкому сенсі слова |

Розрізняють гіпотези в широкому сенсі слова та наукові гіпотези.

Наукова гіпотеза дозволяє об'єднати певну сукупність інформації, що є науковим знанням, в систему знань і утворює теорію у разі, якщо така гіпотеза здобуде підтвердження. Виходячи за межі кола вивчених фактів, наукова гіпотеза пояснює їх і передбачає нові факти.

У природничих науках гіпотеза висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією.

Гіпотеза в широкому сенсі слова є здогадом про що завгодно, як правило, узагальнюючим підсумком спостережень, коротким описом зв'язку між певними явищами.

Вимоги, що висуваються до наукової гіпотези |

До наукової гіпотези можуть висуватися такі вимоги^[4]:

1. Принципова перевірюваність (спростовуваність) пропонованої гіпотези;


2. Максимальна загальність гіпотези, тобто, гіпотеза має пояснювати не тільки ті явища, для пояснення яких вона створюється, але й максимально широкий у межах можливого клас явищ, в тому числі й ті явища, які, на перший погляд, безпосередньо не пов'язані із первинними;


3. Прогностичний потенціал;


4. Принципова (логічна) простота;


5. Спадковий зв'язок гіпотези, що висувається, із попереднім знанням.

Види гіпотез за предметом гіпотези |

Гіпотези можуть стосуватися:

• фактів — у судовому слідстві, в дослідженні історика, тощо;


• безпосередньо не спостережуваної внутрішньої основи явищ (пояснювальні гіпотези в природничих науках);


• властивостей абстрактних об'єктів — у математиці та логіці.

Відомі гіпотези |

Перевірка деяких математичних гіпотез розтяглася у часі на століття. Велика теорема Ферма, сформульована приблизно у 1637 р., залишалася гіпотезою більш ніж 300 років, перш ніж була доведена у 1995 р. Гіпотеза Ейлера, сформульована у 1769 р., була спростована шляхом наведення контрприкладу напередодні 200-річчя її публікації у 1966 р.

Чимало наукових гіпотез, поширених у давнину, пізніше були спростовані (наприклад, геоцентризм, нептунізм). Інші знайшли підтвердження і лягли в основу сучасної науки (атомістика, генетика).

Чимало гіпотез присвячено проблемі походження життя на Землі. Окрім теорії еволюції, яка підтверджується великим масивом наукових даних, частково підтвердженою науковими даними вважається і гіпотеза панспермії. Іноді креаціонізм відносять до числа гіпотез про походження життя, хоча ідеї креаціонізму засновані на вірі і, як такі, що не допускають можливості їх неправильності, з точки зору чистоти термінології не можуть бути віднесені до розряду гіпотез^[5].

Деякі гіпотези беруться на озброєння діячами псевдонауки. Наприклад, уфологія користується позаземною гіпотезою походження НЛО.

Див. також |

• Нульова гіпотеза


• Перевірка статистичних гіпотез


• Гіпотетично-дедуктивний метод


• Проблеми тисячоліття


• Відкриті математичні питання


• Нерозв'язані проблеми фізики


• Нерозв'язані проблеми лінгвістики

Примітки |

Література |

• Гіпотеза // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  

Посилання |

• 
  Гіпотеза // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
  


• 
  ГІПО́ТЕЗА //ЕСУ