Бліцкриг Зміст Стратегія | Практичне застосування | Сценарій бліцкригу | Див. також | Примітки | Посилання | Література | Навігаційне менюперевіреназміни в шаблонах/файлахрБліцкригБлицкриг как технология войнывиправивши або дописавши їїрФайлиредагувати
Війни за типомТретій РейхВійськова наука
нім.XX століттявійнипротивникСтратегіяСРСРНімецько-радянської війнитеорії глибокої наступальної операціїВ. К. ТріандафілловтилбоєприпасівполонПершої світової війниЗахідному фронтіпланом ШліффенаФранціїСхідний фронтбельгійськихавіаціїбитву на Марні1914траншейну війнустратегамиЕріхом МанштейномЕвальдом КлейстомГейнцом ГудеріаномГердом РундштедтомЕрвіном РоммелемДругої світової війниПольщіФранціїкампанія у Франції10 травня22 червняПольщі1 вересня5 жовтнянімецько-радянської війниСРСРТретій РейхсоюзниківЮнкерсконтратакиПричиниПодії в ЄвропіПодії в АзіїПодії в АфриціЗахідна ЄвропаСхідна ЄвропаСередземномор'яБлизький СхідАфрикаТихий океанАмерикаПольська кампаніяВторгнення СРСР до Польщі«Дивна війна»Битва за АтлантикуДруга радянсько-фінська війнаОперація «Везерюбунг»Французька кампаніяБитва за Середземномор'яБитва за БританіюСхідноафриканська кампаніяПівнічно-Африканська кампаніяКампанія в Лівійській пустеліСенегальська операціяГабонська операціяБитва за МальтуІтало-грецька війнаОперація «Ауфмарш 25»Операція «Маріта»Битва біля мису МатапанІракська операціяОперація «Меркурій»Сирійсько-Ліванська кампаніяБитва за БорнеоОперація «Барбаросса»Третя радянсько-фінська війнаОборона Заполяр'яБитва за КиївОборона ОдесиБлокада ЛенінградаІранська операціяСмоленська битваБитва за МосквуСумсько-Харківська операціяСевастопольська оборонаНапад на Перл-ГарборТаїландська операціяМалайська операціяГонконзька оборонаФіліппінська операція 1941—1942Гуамська операціяВейкська операціяГолландсько-Ост-Індська операціяТретя Чаншайська операціяРжевська битваДем'янська операціяБитва за БатаанТиморська операціяБитва за АвстраліюНовогвінейська операціяСінгапурська оборонаБитва за Індійський океанБитва у Кораловому моріБитва за МідвейБитва за ГуадалканалБитва за ДьєпОперація «Тезей»Битва біля східних Соломонових островівМадагаскарська операціяАлеутська операціяАндаманська операціяХарківська операціяОперація «Блау»Битва за КавказСталінградська битваДруга битва за Ель-АламейнОперація «Смолоскип»Чжецзян-Цзянсійська операціяДеблокада ЛенінградаВоронезько-Харківська операціяТретя битва за ХарківТуніська кампаніяІталійська кампаніяКурська битваСмоленська операціяДодеканеська кампаніяЦентрально-Тихоокеанська кампаніяБірманська операціяБитва за ДніпроХуайїнь-Янченська операціяЧунцинська операціяБитва при ЧандеДніпровсько-Карпатська операціяОперація «Кроссбоу»Операція «Шінгл»Битва при Монте-КассіноНаступ під ЛенінградомКорсунь-Шевченківська операціяКримська операціяВиборзько-Петрозаводська операціяОперація «Оверлорд»Операція «Драгун»Битва за НарвуОперація «Багратіон»Прибалтійська операціяКурляндський котелФіліппінська операція 1944—1945Варшавське повстанняЛьвівсько-Сандомирська операціяЯссько-Кишинівська операціяРумунська операціяСхідно-Карпатська операціяДебреценська операціяОперація «Маркет-Гарден»Гуамська операціяМаріансько-палауська операціяБудапештська операціяПетсамо-Кіркенеська операціяЛапландська війнаБитва за ПелеліуАрденнська операціяОперація «Іті-Го»Битва за ІодзімуОперація «Боденплатте»Вісло-Одерська операціяБорнейська операціяСхідно-Прусська операціяРюкюско-Бонінська операціяБалатонська операціяХенань-Хубейська операціяОперація «Верітебл»Рурська операціяВерхньо-Сілезька операціяНижньо-Сілезька операціяСхідно-Померанська операціяБитва за БерлінПразька операціяВіденська операціяРадянсько-японська війнаЯдерне бомбардування Хіросіми і НаґасакіМюнхенська угодаПакт Молотова — РіббентропаПакт чотирьох державДоговір між СРСР та НімеччиноюЯпонсько-радянський пактМаньчжурський інцидентКампанія у Внутрішній МонголіїДруга італо-ефіопська війнаОкупація балтійських країнБесарабсько-буковинський похідЯпонсько-китайська війнаЛенд-лізКолабораціонізмДопоміжна поліція Третього РейхуРадянські фронти часів Другої світової війниПропагандаВійськова технікаШтрафні військові підрозділиОперація «Валькірія»Операція «Бернхард»Операція «Даунфол»Операція «Скріпка»ГолокостБлокада ЛенінградаБатаанський марш смертіГолод у БенгаліїВоєнні злочини країн ОсіВоєнні злочини союзниківВоєнні злочини РСЧАКатинський розстрілДепортація народів в СРСРОперація «Кілгол»Видача козаків у ЛієнціСтанція втіхиСтратегічні бомбардуванняНанкінська різняРадянські військовополоненіНімецькі військовополоненіЯпонські військовополоненіЧехословаччиниПольщіДаніїНорвегіїБельгіїЛюксембургуНідерландівНормандських островівФранціїЮгославіїГреціїСРСРУкраїнської РСРБілоруської РСРкраїн БалтіїРосійської РФСРКитаюІндонезіїМалайїФіліппінТаїландуІндокитаюСінгапуруБірмиНімеччиниЯпоніїНаслідкиВтратиВідзначанняДепортація німцівНюрнберзький процесТокійський процесІранська кризаХолодна війнаЛідери
СРСР
США
Велика Британія
Китай
Канада
Франція
Норвегія
Польща
Нідерланди
Бельгія
Люксембург
Чехословаччина
Югославія
Греція
Єгипет
Індія
Австралія
Нова Зеландія
ПАС
Бразилія
МексикаЛідери
Німеччина
Італія
Японія
Вішістська Франція
Фінляндія
Угорщина
Румунія
Болгарія
Хорватія
Словаччина
ТаїландПольщаНорвегіяДаніяБельгіяНідерландиФранціяНімеччинаГреціяЮгославіяРадянські партизаниУкраїнаБілорусьВ'єтнамПерсоналіїТериторіально-політична експансія Третього рейхуТотальна війнаДруга світова війна у світовій культурі
Військова справа та |
| Війна |
|---|
Історія
|
Бойовий простір
|
Зброя
|
Тактика
|
Оперативний рівень
|
Стратегія
|
Велика стратегія
|
Право та злочини
|
Організація
|
Логістика
|
Пов'язані
|
Переліки
|
Блі́цкриг (нім. Blitzkrieg — блискавична війна) — створена на початку XX століття теорія ведення швидкоплинної війни, відповідно до якої перемога досягається в строки, що обчислюються днями або місяцями, перш ніж противник зуміє відмобілізувати і розгорнути свої основні військові сили.
Зміст
1 Стратегія
2 Практичне застосування
3 Сценарій бліцкригу
3.1 І етап
3.2 ІІ етап
3.3 ІІІ етап
3.4 IV етап
4 Див. також
5 Примітки
6 Посилання
7 Література
Стратегія |
Бліцкриг заснований на тісній взаємодії піхотних і танкових з'єднань із застосуванням авіації. Стратегія бліцкригу подібна до прийнятої в СРСР напередодні Німецько-радянської війни теорії глибокої наступальної операції[1] (С. М. Аммосов, В. К. Тріандафіллов, К. Б. Калиновський та інші). За стратегією бліцкригу танкові підрозділи за підтримки піхоти прориваються в тил супротивника, обходячи і оточуючи сильно укріплені позиції. Оточені з'єднання противника, які відчувають труднощі з постачанням боєприпасів, технікою та продуктами харчування, легко розбиваються наступаючими або здаються в полон.
Практичне застосування |
Одна з перших спроб провести бліцкриг була здійснена німецькими військами в ході Першої світової війни на Західному фронті. Згідно з планом Шліффена, передбачалося завдати блискавичного удару Франції, за півтора-два місяці завершити війну з нею підписанням переможного мирного договору, а потім перейти на Східний фронт. Однак опір французьких і бельгійських військ зірвав ці плани, зіграла свою роль й відсутність танків та недосконалість авіації тієї епохи. Все це призвело до того, що німецькі війська просувалися дуже повільно, і союзникам вдалося підтягнути сили і виграти битву на Марні у вересні 1914 року. Війна набула затяжного характеру, перейшовши у траншейну війну.
Вперше бліцкриг на практиці успішно проведений німецькими військовими стратегами (Еріхом Манштейном, Евальдом Клейстом, Гейнцом Гудеріаном, Гердом Рундштедтом, Ервіном Роммелем ) на початку Другої світової війни при захопленні Польщі: до кінця вересня Польща перестала існувати, хоча в ній залишилося більше мільйона немобілізованих осіб призовного віку. У Франції також не були вичерпані людські резерви до моменту підписання перемир'я. Вся кампанія у Франції зайняла лише 44 дні: з 10 травня по 22 червня 1940 року, а в Польщі — 36 діб: з 1 вересня по 5 жовтня 1939 (дата припинення опору останніх регулярних частин польської армії).
На початку німецько-радянської війни стратегія бліцкригу дозволила Німеччині швидко знищити радянські війська в смузі 100–300 км на схід від кордону між СРСР з Німеччиною та її союзниками.
Сценарій бліцкригу |
Концепція бліцкригу з'явилася ще до Першої світової війни; її корегували в 1914-1918 рр. Та зрештою вона дуже відрізнялася від того бліцкригу, до якого вдавався Третій Рейх. У порівнянні з потенціалом союзників Німеччина мала обмежений військово-економічний потенціал. Тому стратеги бліцкригу мали на меті застати ворога зненацька і, позбавивши його можливості підтягнути значні резерви та налагодити ефективну оборону, перемогти ворога в максимально стислий строк.
І етап |
Після ретельно виконаної розвідки бомбардувальники атакують ворожі аеродроми, транспортні вузли, мости, населені пункти та ключові (з політичної та військової точки зору)
місця. Якщо характер військової операції дозволяє, то десант повинен захопити найважливіші військові об'єкти та транспортні вузли. Це дозволить вивести з ладу систему управління військами противника, а також унеможливить спротив ворожої авіації. А на додачу — викличе паніку в місцевих жителів, хаотичне переміщення та евакуація яких заважатиме руху армії в секторі оборони, а також створить перешкоди для успішної мобілізації сухопутних військ. Артилерійський обстріл зупинить ворожі сили, а пікіруючі бомбардувальники ("Юнкерс" Ю-87) нанесуть удари по місцях скупчення військ і командних пунктах.
ІІ етап |
Танкові дивізії перетнуть ворожий кордон за массованої підтримки інших видів військ. Причому — в найслабших місцях ворожої оборони (тобно більш ніж в одному місці одночасно). І просуватимуться вглиб окупованої території.Головна мета на данному етапі — нанесення нищівного удару по головним пунктам оборони супротивника, ліквідація його командних пунктів та запобігання концентрації ворожих сил. Одночасно пікірувальні бомбардувальники "Штука" підтримують сухопутьні війська численними бомбардуваннями позицій противника. В ході нальоту будуть знищені пункти компктної дислокації, атаковані командні пункти і перекриті шляхи вірогідного відступу. Психологічний тиск на ворога безперервно підтримується за допомогю військово-повітряних сил: літаки по черзі повертаються на свої авіабази, заправляються, беруть на борт бомби і знову підіймаються у повітря, щоб атакувати цілі, про які їх інформують авіанавідники сухопутних військ.
ІІІ етап |
Після вдалого прориву піхота окуповує ворожу територію і просуватиметься за атакуючими танковими підрозділами. Долаючи на своєму шляху всякий спротив, танки прорвуться через укріплені лінії оборони в глиб ворожої території. Потім вони оточуватимуть і знищуватимуть ворожі частини, відбиваючи при цьому можливість контратаки. Після цього будуть оточені й знищені точковими бомбометаннями стаціонарні оборонні укріплення супротивника; остаточно придушать ворожий опір піхотні частини. У паузах між операціями буде здійснюватися поповнення палива, боєприпасів і продовольства, розподіл яких координуватимуть командири на місцях.
IV етап |
У разі успіху операції війська отримають нові пункти дислокації, введуть в експлуатацію аеродроми, а танки продовжать наступ — для досягнення нових цілей. Тим самим часом командування налагодить додаткове забезпечення військ — щоб зберегти наступальний характер операції.
Див. також |
- План Шліффена
- Бліц
- Рейд
- Траншейна війна
- Стратегія
Примітки |
↑ В. К. Триандафиллов. «Характер операций современных армий» — 3-е изд — М.:Госвоениздат, 1936.
Посилання |
О.Є. Лисенко. Бліцкриг // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 301. — ISBN 966-00-0734-5.
Блицкриг как технология войны[недоступне посилання з лютий 2019](рос.)
Література |
- Танки і бронетехніка. Ілюстрований атлас [пер. з англ. Е Шатілової, Ю. Максимейко].— ISBN 978-966-180-596-4
Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||