Ігнатій Хамбрез Біографія | Примітки | Джерела | Навігаційне менюперевіреназміни в шаблонах/файлахІгнатій Хамбрезвиправивши або дописавши її
Multi tool use
Народились 31 липняНародились 1758Померли у БрноНауковці Ягеллонського університетуАрхітектори доби класицизмуАрхітектори барокоАрхітектори ЛьвоваПедагогиПерсоналії:ЦешинЧехи в УкраїніАрхітектори XIX століття
чеськ.31 липня175818351844184531 липня17581752Яна Хамбреза17761783АвстріюНімеччинуФранціюІталію5 жовтня1784Цешині17927 липня179218031807Краківського університету181018121814Львівському університеті1818ВіньолиМіліціяШемерля18341835Брно184418451844барококласицизмубідермаєру18001802
| Ігнатій Хамбрез | |
|---|---|
| Народження | 31 липня 1758(1758-07-31)Голешов (Чехія) |
| Смерть | 1835 або 1844—1845Брюнн, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія, Німецький союз |
| Громадянство (підданство) | Чехія |
| Діяльність | художник, архітектор |
| Праця в містах | Цешин, Краків, Львів |
| Архітектурний стиль | бароко, класицизм |
| Заклад | Яґеллонський університет |
Джерела:
| |
Ігнатій Хамбрез у Вікісховищі? | |
Ратуша в Цешині, вигляд до перебудови. Спроектована Ігнатієм Хамбрезом. Акварель Хамбреза бл. 1800 року.
Палац Потоцьких у Львові. Проект 1822 року.
Ігнатій Хамбрез або Іняс Шамбре (чеськ. Ignác Chambrez, 31 липня 1758 Голешов — 1835 або 1844–1845) — архітектор, живописець, мистецтвознавець, педагог.
Біографія |
Народився 31 липня 1758 року в Голешові, що у нинішній Чехії (поширеною є хибна версія про народження 1752 року). Навчався у свого батька живописця Яна Хамбреза, а пізніше — у Яна Штурма. У 1776–1783 роках відвідав Австрію, Німеччину, Францію, Італію. 5 жовтня 1784 року в Цешині одружився з Терезою, донькою будівничого Юзефа Драхного. 1792 року оселився в Цешині, де 7 липня 1792 року отримав посаду вчителя рисунку в місцевій школі. Одночасно виконував обов'язки міського радника з будівництва.
1803 року призначений викладачем рисунку нормальної школи у Кракові. Від 1807 року був професором надзвичайним філософського факультету Краківського університету. Викладав архітектуру та рисунок. Відомо, що того ж року відкинув запрошення із Львівського університету обійняти посаду професора архітектури. З невідомих причин 1810 року покинув викладання в університеті і став учителем рисунку та архітектури у краківській школі св. Барбари. У краківський період ймовірно провадив будівельну діяльність, деталі якої невідомі.[1]
1812 року оселився у Львові. 1814 року очолив щойностворену кафедру «вищого будівництва» у Львівському університеті (тоді, певний час заклад мав статус ліцею). 1818 безуспішно намагався отримати статус «професора звичайного». Викладав курс архітектури, а також будівництва мостів та доріг. неодноразово виїздив за кордон для підвищення кваліфікації. У педагогічній діяльності застосовував ідеї Віньоли, Міліція, Шемерля. Видав ряд друкованих праць, задуманих як фахові підручники з архітектури, котрі однак офіційно не затверджено. 1834 року вийшов на пенсію. Відзначення золотою медаллю Львівського університету, не відбулось через смерть Хамбреза наступного, 1835 року (ймовірно в Брно, куди планував виїхати). Існує також версія про смерть Хамбреза у Львові близько 1844–1845 років. Протягом усього часу родина Хамбреза перебувала в Цешині, за винятком сина Леопольда, про якого відомо, що у 1844 році проживав у Львові.
Свої ранні споруди проектував у стилі бароко з елементами класицизму, пізніше перейшов повністю до стилістики класицизму, зокрема бідермаєру. Займався живописом. В Цешинському музеї зберігається акварель із зображенням площі Ринок в Цешині (1800) і краєвид Цешина (1802). Проживаючи там же в Цешині Хамбрез малював портрети міщан, шляхти, духовенства. Виконав ряд образів для костелів у Яблонкові, Конській, Рудоковах, Ростіні, Мікуличах і Поломиї. Був членом-кореспондентом Моравсько-сілезького аграрного товариства.
- Видані друком праці
- Nachlass eines maehrischen Kiinstlers zur Belehrung seiner Sóhne (Краків, 1807). Описання подорожі до Франції, Німеччини та Італії.
- Betrachtungen über den Charakter der Gebäude und die darauf anzubringenden architektonischen Verzierungen (Відень, двічі у 1807 i 1808).
- Versuch eines architektonischen Katechismus (Львів, 1821).
- Kurzer und fassl. Anweis zum Selbstunterricht für Landmaurermeister (Брно, 1822).
- Будівлі
- Ратуша в Цешині в стилі бароко з елементами класицизму. Збудована 1800 року. Сьогоднішній вигляд відрізняєтья від початкового внаслідок кількох перебудов.
- Католицька гімназія в Цешині (1802).
- Перебудова корпусу Львівського університету (1826–1828).
- Перебудова львівського арсеналу Сенявських на бібліотеку.
- Стара будівля палацу Потоцьких у Львові, розібрана на початку 1860-х. Вигляд палацу відомий зі збереженого проекту 1822 року.[2]
- Будинок Юзефа Кілана, зведений 1828 року на вулиці Зеленій, 25-27 у Львові. Авторство Хамбреза припускає львівський мистецтвознавець Юрій Бірюльов.[3]
- Житловий будинок на вулиці Князя Романа, 24 у Львові. Збудований у 1829–1830 роках. Юрій Бірюльов припускає, що автором міг бути Фридерик Бауман, або Ігнатій Хамбрез.[4]
Примітки |
↑ Wysoczańska D. Notatki o kształceniu artystycznym w Krakowie w XVIII i XIX wieku // Rocznik Krakowski. — 1975. — № 46. — S. 90-91.
↑ Ковальчук Х. І. Особливості архітектури Львова наприкінці XVIII — початку XIX. — Львів : Ліга-Прес, 2005. — С. 102, 119. — ISBN 966-8293-67-3.
↑ Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 41. — ISBN 978-83-7543-009-7.
↑ Biriulow J. Rzeźba… — S. 49.
Джерела |
Кріль М. Хамбрез (Chambrez) Ігнац // Чехи в Галичині : Біографічний довідник / Уклали А. Дрбал, М. Кріль, А. Моторний, В. Моторний, Є. Топінка. - Львів : Центр Європи, 1998. - С. 110. - ISBN 966-7022-20X.- Champrez, Ignaz // Neues allgemeines Künstler-Lexicon, oder Nachrichten von dem Leben und den Werken der Maler, Bildhauer, Baumeister, Kupferstecher, Formschneider, Lithographen, Zeichner, Medailleure, Elfenbeinarbelter, etc. / Bearbeitet von Dr. G. K. Nagler. — B. 2. —München, 1835. — S. 490—491.
Iwanek W. Klasycyzm w architekturze Cieszyna. — Wrocławska Drukarnia Naukowa, 1970. — S. 47, 48.
Łoza S. Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 54.
Polski Słownik Biograficzny. — T. 3. — Kraków, 1937. — S. 258, 259.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
829zB1kL6MjG7OfbovZGx HYEqFTALguq Xd1D9cYcexcpRyC,SayM1IdX5L,R5V V d0uhlbcJ
