Mryntu

Маневицький район;
;	;
; Герб;	; Прапор;
	;
	Район на карті області;
Основні дані;
; Країна:;	; Україна;
; Область/АРК:;	; Волинська область;
; Код КОАТУУ:;	0723600000;
; Утворений:;	; 17 січня 1940 (з 4 січня 1965 року існує у нинішніх межах);
; Населення:;	; ▼ 54370 (на 1.4.2016);
; Площа:;	2265 км²;
; Густота:;	24.4 осіб/км²;
; Тел. код:;	+380-3376;
; Поштові індекси:;	44600—44682;
Населені пункти та ради;
; Районний центр:;	смт Маневичі;
; Селищні ради:;	2;
; Сільські ради:;	30;
; Смт:;	2;
; Села:;	69;
	;
	Мапа району;
Районна влада;
; Адреса:;	44600 Волинська обл., Маневицький район, смт. Маневичі, вул. Незалежності, 30;
; Веб-сторінка:;	; Маневицька РДА;
; Голова РДА:;	Линдюк Андрій Олександрович;
; Голова ради:;	Мельник Анатолій Миколайович;
Мапа;
	; ;
	;
	; Маневицький район у Вікісховищі; ;

Мане́вицький район — адміністративна одиниця на сході Волинської області в Україні. Адміністративний центр — селище міського типу Маневичі.

Зміст

1 Географія

2 Транспорт

3 Історія

4 Адміністративний устрій

5 Населені пункти

6 Демографія

7 Економіка

8 Природоохоронні території
- 8.1 Природні заповідники
- 8.2 Ботанічні заказники
- 8.3 Гідрологічні заказники
- 8.4 Загальнозоологічні заказники
- 8.5 Ландшафтні заказники
- 8.6 Лісові заказники
- 8.7 Орнітологічні заказники
- 8.8 Ботанічні пам'ятки природи
- 8.9 Гідрологічні пам'ятки природи
- 8.10 Заповідні урочища

9 Політика

10 Пам'ятки архітектури
- 10.1 Інші

11 Музеї

12 Персоналії

13 Світлини

14 Примітки

15 Посилання

Географія |

Район є одним з найбільших в області, його територія становить 2265 км².

Район розташований у східній частині області, межує на півночі з Камінь-Каширським, на заході — Рожищенським і Ковельським, на півдні — Ківерцівським районами, на сході з Володимирецьким районом Рівненської області.

На території району — 18 озер, протікає — 21 річка, найбільші з яких: Стохід та Стир.

Найбільші озера — Тросне, Охнич, Глибоке, Глинське.

62 % або 137 тис. га території району покриті лісом. Це обумовило розвиток лісового господарства. В районі працюють три державні та один міжгосподарський лісгоспи, державне лісомисливське господарство «Борове».

На початку 2002 року на лісових угіддях району створено Черемський природний заповідник.

Транспорт |

Маневицький район зручно розміщений на перетині залізничного та автомобільних шляхів E373 (Київ — Ковель — Варшава) та Р14 (Луцьк — Пінськ), Т 1802 за 130 км від митного переходу Ягодин на кордоні з Республікою Польща та за 83 км від митного поста «Дольськ» на кордоні з Республікою Білорусь.

Залізнична лінія Ковель — Сарни, залізничні станції: Троянівка та Чорторийськ. Також низка зупинних пунктів: 397 км, Ведмежка, Майдан, Польська Гора та Рись.

Історія |

Першу писемну згадку про населені пункти Маневиччини зустрічаємо в «Літописі Руському» за 1100 рік, коли на історичному з'їзді в Увітичах князь Святополк віддає Давиду Ігоровичу містечка Дубно і Чорторийськ.

До найдавніших в районі належать села Городок (XII ст., у писемних джерелах — Чернечгородок), Колки (перша назва Романів).
Містечко Маневичі виникло у 1892 році як залізнична станція під час будівництва залізниці Ковель-Сарни. Названо за назвою поблизького села (тепер — с. Прилісне). У 30-х роках XX ст. швидко розростається завдяки розвитку промисловості. Зокрема тут будується одна з паркетних фабрик бельгійського фабриканта Ля Шепеля. Існували пекарні, невеличкі м'ясокомбінати, котрими володіла сім'я Климчуків.

Адміністративний устрій |

Маневицький район утворено у 1940 році, в сучасних межах функціонує з 1965 року. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Холоневичівську сільраду Маневицького району до складу Ківерцівського району, а Галузійську та Серхівську Володимирецького району Рівненської області — до складу Маневицького району Волинської області.^[1]

В районі 69 сіл та 2 селища міського типу Маневичі і Колки, які відповідно до адміністративно-територіального устрою утворюють 30 сільських і 2 селищні ради. Найстаріше поселення — село Старий Чорторийськ в 2000 році відмітило своє 900-річчя.

Кількість рад:

селищних — 2

сільських — 30

Населені пункти |

Кількість населених пунктів:

селищ міського типу — 2 (Колки — 5 100, Маневичі)

сіл — 69

Всього нараховується 71 населений пункт.

Населені пункти з кількістю вище 1 тисячі жителів

Маневичі	11,8	Старосілля	1,5
Колки	5,0	Рудники	1,4
Прилісне	3,1	Четвертня	1,3
Старий Чорторийськ	1,9	Оконськ	1,3
Чорниж	1,7	Боровичі	1,1
Гораймівка	1,6	Городок	1,0

Демографія |

Населення району становить близько 57,4 тис. осіб (станом на 2005 рік), в тому числі міського населення близько 14 тис. Всього в районі налічується 71 населений пункт.

Населення 55,9 тис. чоловік, що становить 5,40 % від населення області, із них міського населення 14,2 тис. чол. (25 %), сільське населення 41,7 тис. чол. (74,5 %), чоловіків 27,4 тис. чол. (48,7 %), жінок 29,4 тис. чол. (52,1 %)

Економіка |

Серед господарського комплексу належне місце займає сільгоспвиробництво. В районі діє 27 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності 27, 3 фермерських господарства, 14,3 тис. од. господарств населення. Площа сільськогосподарських угідь становить 73,14 тис. га.
На території працюють 4 промислових підприємства, зареєстровано 98 малих підприємств та 939 підприємців-фізичних осіб.

Природоохоронні території |

Природні заповідники |

Черемський (загальнодержавного значення).

Ботанічні заказники |

Вовчицький, Колодіївський, Костюхнівський, Маневицький, Софіянівський (загальнодержавного значення), Урочище Суничник (загальнодержавного значення), Череваський.

Гідрологічні заказники |

Озеро Болотне, Світлий.

Загальнозоологічні заказники |

Городоцький, Лазнища, Локоття, Маневицький, Рись (загальнодержавного значення), Тельчівський, Соф'янівський резерват, Чорторийський.

Ландшафтні заказники |

Градиський, Граддівський, Кашівський, Красновільський, Кручене озеро (загальнодержавного значення), Майдан, Осницький, Рудниківський, Стохід (загальнодержавного значення), Урочище Джерела (загальнодержавного значення).

Лісові заказники |

Березовий гай, Березово-Вільховий, Граддівська дубина, Дубина, Заріччя, Карасинський, Маневицький, Рудниківcький.

Орнітологічні заказники |

Вовча будка, Вовчецький, Чорна долина, Чорний бусел.

Ботанічні пам'ятки природи |

Болітце, Городоцький ялинник, Дуб звичайний, Дуб звичайний-2, Дуб звичайний-3, Журавичівська, Красний дуб, Криничка, Оконський ялинник, Соснова субір, Чорторийський ялинник.

Гідрологічні пам'ятки природи |

Криничка, Оконські джерела.

Заповідні урочища |

Озеро Глибоцьке.

Політика |

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Маневицького району було створено 78 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 77,83 % (проголосували 31 576 із 40 570 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,35 % (13 371 виборців); Юлія Тимошенко — 25,94 % (8 190 виборців), Олег Ляшко — 16,01 % (5 055 виборців), Анатолій Гриценко — 5,73 % (1 808 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,09 %.^[2]

Пам'ятки архітектури |

Докладніше: Пам'ятки архітектури Маневицького району

Маневицький край належить до цікавих історичних сторінок Волині. В районі нараховується 274 об'єкти культурної спадщини національного і місцевого значення. З них: археологічних — 80, історії та монументального мистецтва — 122, архітектури та містобудування — 24.

Особливе враження складають 48 природно-заповідних об'єктів, з яких 7 набули загальнодержавної ваги.

П'ять об'єктів архітектури та містобудування занесено до Державного реєстру:

Домініканський костел (1639 р.), нині діючий Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир — с. Старий Чорторийськ;

Михайлівський храм (1691 р.) — с. Карасин;

Преображенський храм (1600 р.) — с. Четвертня;

Дзвіниця Преображенського храму — с. Четвертня;

Дзвіниця храму Різдва — с. Троянівка.

Інші |

Див. також: Перелік пам'яток історії Маневицького району

Див. також: Перелік пам'яток археології Маневицького району

Див. також: Перелік пам'яток монументального мистецтва Маневицького району

Костел Преображення Господнього (1934), Маневичі

Залізничний вокзал (1905), Маневичі

Оконські джерела, Оконськ

Польська гора та військовий цвинтар польських легіонерів, Костюхнівка

Городище (ХІ-ХІІІ ст.), Старий Чорторийськ

Черемський природний заповідник, Замостя

Майстерня народних умільців по ткацтву, с. Велика Яблунька. Керівник — Гладун Ніна Данилівна

Музеї |

Маневицький краєзнавчий музей, смт. Маневичі, вул. Незалежності, 22

Музейна кімната в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів селища Колки.

В усіх загальноосвітніх школах району обладнані кімнати історії села.

Персоналії |

Бутейко Антон Денисович

Світлини |

Озеро Тросне

Оконські джерела

Залізничний вокзал у Маневичах

Черемський природний заповідник

Вітряк у Карасині

Римо-католицький костел у Маневичах

Озеро Охнич

Долина Стиру під Колками

Вид на Рівненську АЕС

Городище в Старому Чорторийську

Колишній домініканський костел в Старому Чорторийську

Примітки |

↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»

↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-07.

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маневицький район

Облікова картка району на сайті Верховної Ради України

(укр.)

Поштові індекси населених пунктів району