Шпита Павло Васильович Зміст Біографія | Творчість | Вшанування пам'яті | Коментарі | Примітки | Джерела | Посилання | Навігаційне менюЧуднівський район. ЧуднівЧуднівський район. Галіївка110-річчя повстання на броненосціШПИТА ПавлоПавло Шпита – письменник - публіцист19 вересня
Народились 19 вересняНародились 1924Померли 1998Українські радянські письменникиУродженці Чуднівського районуЧлени НСПУ
Спілки письменників УРСРБейзимівкаЧуднівського районуЖитомирської областітехнікумі землевпорядкуваннянімецько-радянської війнипартизанських загонахРСЧАВільшанкапанцернику «Потьомкін»ЧудноваВеликі Коровинці
Шпита Павло Васильович | |
---|---|
Народився | 19 вересня 1924(1924-09-19) с. Бейзимівка |
Помер | 1998(1998) |
Національність | українець |
Діяльність | прозаїк, есеїст |
Alma mater | Житомирський технікум землевпорядкування |
Жанр | повість, новела |
|Примітки=
Шпита Павло Васильович (19 вересня 1924 року — зима 1998 року) — український радянський письменник, журналіст. Член Спілки письменників УРСР[1].
Зміст
1 Біографія
2 Творчість
2.1 Твори
3 Вшанування пам'яті
4 Коментарі
5 Примітки
6 Джерела
7 Посилання
Біографія |
Павло Шпита народився 19 вересня 1924 року у селі Бейзимівка[2]Чуднівського району Житомирської області, у селянській родині. Закінчивши школу, навчався у технікумі землевпорядкування. Із початком німецько-радянської війни воював у партизанських загонах, пізніше — у лавах РСЧА, був поранений і контужений. Після закінчення війни оселився у селі Вільшанка, з 1947 року працював у районній газеті «Прапор комунізму»[1], спочатку коректором, пізніше — інструктором по роботі з робсількорами[К 1], відповідальним секретарем, заступником редактора.
Був одружений, мав трьох дітей: двох синів, Володимира і Анатолія, і доньку Люсю.Також мав рідного брата.
Помер у с.Вільшанці взимку 1998 року.
Творчість |
Павло Шпита почав публікувати прозу з 1945 року, у 1969 році став членом Спілки письменників України. Писав повісті, оповідання, новели, нариси переважно на революційну і військову тематику, зокрема, у повістях «Республіка на морі» та «Червоний шторм» описує повстання моряків на панцернику «Потьомкін»[3].
Твори |
- «Після бурі»
- «Громові будні»
- «Над квадратом 104»
- повість «Тачанка»
- повість «Хлопці з Кириївки» (1971 р.)
- повість «Червоний шторм» (1967 р.)
- повість і збірка оповідань «Республіка на морі» (1973 р.)
- нарис «Майстри ремонтної справи»
Вшанування пам'яті |
19 вересня 2014 року, з нагоди 90-ліття із дня народження Павла Шпити, у деяких населених пунктах Чуднівського району пройшли заходи із вшанування його пам'яті. Так, у центральній районній бібліотеці Чуднова оформлено тематичну поличку «Благословенний літературним даром», у районній дитячій бібліотеці пройшов літературний вечір, у краєзнавчому музеї села Великі Коровинці, де бував П. Шпита, оформлено експозицію, приурочену пам'яті письменника, у бібліотеці села Бейзимівка оформлено книжкову виставку «Павло Шпита — письменник-публіцист». На будинку письменника в селі Вільшанка відкрито меморіальну дошку.
Коментарі |
↑ робітничими і селянськими кореспондентами
Примітки |
↑ аб Чуднівський район. Чуднів // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 671.
↑ Чуднівський район. Галіївка // Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 681.
↑ 110-річчя повстання на броненосці. www.chudniv.zhitomir-region.gov.ua. Чуднівська районна державна адміністрація Житомирської області. 19 червня 2015 року. Процитовано 4 листопада 2015.
Джерела |
- Павло Васильович Шпита // Письменники Житомирщини / М. П. Пасічник, П. Білоус, Л. Монастирецький. — Житомир : Пасічник М. П, 2010. — Т. 1. — С. 418-423. — ISBN 978-966-2936-48-3.
Посилання |
ШПИТА Павло. www.ukrainians-world.org.ua. Українці в світі. Процитовано 4 листопада 2015.
(укр.)
Павло Шпита – письменник - публіцист. www.chudniv.zhitomir-region.gov.ua. Чуднівська районна державна адміністрація Житомирської області. 25 вересня 2014 року. Процитовано 4 листопада 2015.
(укр.)
19 вересня. www.nrcu.gov.ua. Національна Радіокомпанія України. 19 вересня 2015 року. Процитовано 4 листопада 2015.
(укр.)