Князівство Ангальт Література | Див. також | Посилання | Навігаційне менюІсторія Ангальту (нім.)Руїни родового замку Асканиев Ангальт (нім.)
Колишні держави ЄвропиНезавершені статті з колишніх державКнязівства Священної Римської імперії
нім.Священної Римської імперіїАсканіївГарцгеродеАшерслебенілат.прімогенітуриАнгальт-АшерслебенАнгальт-БернбургАнгальт-ДессауАнгальт-КьотенАнгальт-Цербст1570 році1603 роціАнгальт-Пльоцкау1797 році1806 роціімператора Священної Римської імперіїФранца IIгерцогомгерцогствНаполеонаРейнський союзВизвольних війнНімецького союзу
|
Ангальт, або Анхальт (нім. Anhalt) — історичне князівство на території сучасної Німеччини у складі Священної Римської імперії, що виникло в XI—XII століттях під владою Асканіїв. Свою назву князівство отримало на честь фортеці Асканіїв «Ангальт» недалеко від Гарцгероде. У свою чергу назва роду сходить своїм корінням до латинського імені їх резиденції в Ашерслебені (лат. Ascaria).
У відсутність прімогенітури держава неодноразово розпадалося в результаті спадкових поділів на кілька дрібних держав, наприклад, Ангальт-Ашерслебен, Ангальт-Бернбург, Ангальт-Дессау, Ангальт-Кьотен, Ангальт-Цербст та інші. Єдине князівство Ангальт було відновлено в 1570 році, але вже в 1603 році воно знову розпалося на Ангальт-Бернбург, Ангальт-Дессау, Ангальт-Кьотен, Ангальт-Цербст (і в 1611 році — Ангальт-Пльоцкау в результаті розділу князівства Ангальт-Бернбург). В 1665 році Ангальт-Плецкауська князівська лінія отримала у володіння Ангальт-Кьотен після згасання лінії місцевих князів. Ангальт-Плецкау в результаті цього одночасно повернувся в склад Ангальт-Бернбурга.
У 1797 році після згасання правлячої князівської лінії Ангальт-Цербст був розділений між іншими ангальтскими князями. У 1806 році князь Ангальт-Бернбурга отримав від останнього імператора Священної Римської імперії Франца II право іменуватися герцогом, в 1807 році статус герцогств також отримали від Наполеона Ангальт-Дессау і Ангальт-Кьотен, вступивши 18 квітня 1807 року в Рейнський союз. Після закінчення Визвольних війн ці герцогства увійшли до складу Німецького союзу.
Література |
- Johann Christoph Beckmann: Historie des Fürstenthums Anhalt, 2 Bde. Zerbst: Zimmermann 1710; Erg.-Bd. Accessiones, Zerbst 1716 (Ndr. Dessau 1995)
- Walther Eggert: Anhaltisches Mosaik: Landschafts — und Kulturbilder aus dem ehemaligen Land Anhalt. Frankfurt/Main: Weidlich 1971 ISBN 3-8035-0555-0
- Otto von Heinemann: Codex diplomaticus Anhaltinus 6 Tle. 1867-83
- Johannes Jansson: Das Fürstentum Anhalt und das Erzbistum Magdeburg — 1647. (Historische Karte: Principatus Anhaldinus et Magdeburgensis Archiepiscopatu). Reprint Bad Langensalza: Rockstuhl 2003. ISBN 3-932554-92-2
- Wilhelm van Kempen: Schlösser und Herrensitze in Provinz Sachsen und in Anhalt. Frankfurt/Main: Weidlich 1961
- Gottlieb Krause (Hrsg.): Urkunden, Aktenstücke und Briefe zur Geschichte der anhaltischen Lande, 7 Tle. in 5 Bdn. Leipzig 1861-66
- Heinrich Lindner: Geschichte und Beschreibung des Landes Anhalt. Dessau 1833
- Lorenz, Hermann: Die Geschichte Anhalts in Wort und Bild, Cöthen: Verlag Otto von Schulze 1900
- Norbert Michels, Hrsg.: Anhalt in alten Ansichten: Landschaft, Baukunst, Lebenswelten. Halle: Mitteldeutscher Verlag 2006. ISBN 3-89812-350-2
- Reinhold Specht: Bibliographie zur Geschichte Anhalts, 1930/35
- Hermann Wäschke: Anhaltische Geschichte, 3 Bände, Cöthen 1912/13
- J. Wütschke: Territorialentwicklung Anhalts (Atlas des Saale — und mittleren Elbegebiets) 1958
Див. також |
- Анхальт
- Герцогство Ангальт
- Вільна держава Ангальт
Посилання |
- Історія Ангальту (нім.)
- Руїни родового замку Асканиев Ангальт (нім.)