Гекон туркменський Зміст Опис | Спосіб життя | Розповсюдження | Джерела | Навігаційне меню818445164669
Multi tool use
Червоний список МСОП уразливих видів (VU)Тварини, описані 1978Гекони
CyrtopodionСправжні геконикаспійського геконаТуркменістануАфганістануІрану
? Туркменський гекон | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Охоронний статус | ||||||||||||||||||||||||
 Уразливий (МСОП 2.3) | ||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Біноміальна назва | ||||||||||||||||||||||||
Cyrtopodion turcmenicus М.Щербак, 1978 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
ITIS:
МСОП:Туркменський гекон (Cyrtopodion turcmenicus) — гекон з роду Cyrtopodion підродини Справжні гекони.
Зміст
1 Опис
2 Спосіб життя
3 Розповсюдження
4 Джерела
Опис |
Середніх розмірів гекон довжиною тулуба до 8 см та довжиною хвоста до 11,8 см. Верхня та бічні поверхні тулуба покриті дрібною зернистою лускою, серед якої розташовані 12-14 поздовжніх рядів великих тригранних горбків. Хвостові луски розташовані сегментарно. У самців не менше 30 стегнових пір, їх ряд посередині не перерваний. Верхня сторона тулуба більш-менш вираженого охристого кольору з 5 розмитими буруватими поперечними смугами. До 10 поперечних смуг того ж кольору є на хвості. Черево має світлий колір без плям.
Спосіб життя |
Мешкає переважно на різної крутизни скельних обривах, утворених виходами вапняків та пісковиків. На відміну від каспійського гекона, який займає пологі схили гір, туркменський гекон зустрічається на вертикальних скельних обривах, головним чином, південної експозиції. Як хованки цей гекон використовує тріщини й промоїни у ґрунті. Чисельність в деяких місцях сягає 160-300 особин на 1 га. Зустрічаються на висоті від 570 до 720 м над рівнем моря, ведуть присмерк нічний спосіб життя і з'являються на поверхні навесні в середині квітня.
Харчуються туркменські гекони, в основному, комахами, серед яких переважають дрібні жуки, мурашки, метелики і клопи. Рідше в дієті зустрічаються павуки і фаланги.
Статева зрілість настає на 2 році життя. Це яйцекладні гекони. Відкладання 1-2 яєць відбувається в травні.
Розповсюдження |
Рідкісний вид з обмеженим ареалом. Туркменський гекон поширений на крайньому півдні Туркменістану і в сусідніх районах Афганістану та Ірану. Ареал виду охоплює територію від Кушко-Мургабського межиріччя й південних околиць височини Карабіль на схід і південь через Парапоміз до західних відрогів Гіндукушу.
Джерела |
- Rösler, H. 2000 Die postanale Beschuppung bei Cyrtodactylus GRAY 1827 und Cyrtopodion FITZINGER 1843 - funktionelle und taxonomische Aspekte (Sauria: Gekkonidae). Gekkota 2: 154-207
- Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.
jVyxyGpTC,sjwk,WF,hznuWb0mLYj,8S
