Коломієць Леонід Володимирович Зміст Життєпис | Професійна діяльність | Громадсько-політична діяльність | Нагороди, почесні відзнаки | Інші нагороди | Примітки | Посилання | Навігаційне менюпокращіть цю статтюОдеської державної академії технічного регулювання та якостіОдеська державна академія технічного регулювання та якостіСайт Одеської державної академії технічного регулювання та якостіСайт Союзу споживачів УкраїниСайт Міжнародної Академії Стандартизаціївиправивши або дописавши її
Народились 4 квітняНародились 1961Уродженці Кодимського районуМайстри спорту СРСРНауковці Одеської академії зв'язкуЗаслужені працівники сфери послуг УкраїниДоктори технічних наук УкраїниУкраїнські професориВідмінники освіти УкраїниВипускники Одеської політехнікиРектори Одеської державної академії технічного регулювання та якостіНауковці Одеської політехнікиПолітики ОдесиНагороджені почесною грамотою ВРУНагороджені почесною грамотою КМУ
ЛабушнеКодимський районОдеська областьОдеської державної академії технічного регулювання та якостіЗаслужений працівник сфери послуг України1983
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (липень 2018) |
Леоні́д Володи́мирович Коломі́єць (4 квітня 1961(19610404), с. Лабушне, Кодимський район, Одеська область ) — ректор Одеської державної академії технічного регулювання та якості, доктор технічних наук (2002), професор (2003), Заслужений працівник сфери послуг України (2004), Почесний працівник Держспоживстандарту України, Відмінник освіти України, перший віце-президент Міжнародної Академії Стандартизації, Член Міжнародної гільдії професіоналів якості.
[1]
Зміст
1 Життєпис
2 Професійна діяльність
3 Громадсько-політична діяльність
4 Нагороди, почесні відзнаки
5 Інші нагороди
6 Примітки
7 Посилання
Життєпис |
1983 — закінчив Одеський політехнічний інститут, машинобудівний факультет, спеціальність — «Підйомно-транспортні машини та устаткування», інженер — механік.
1985—1988 — аспірант кафедри «Підйомно-транспортні машини та робототехніка».
Кандидатська дисертація — «Оптимізація параметрів запобіжника від перевантаження машин» (Одеський політехнічний інститут, 1990).
Доцент кафедри динаміки, міцності машин та опору матеріалів (1996).
Докторська дисертація — «Шляхи підвищення точності та надійності запобіжних, сило вимірювальних та зважувальних пристроїв» (Київський політехнічний інститут, 2002).
Професор кафедри динаміки, міцності машин та опору матеріалів (2003).
Перший віце-президент Міжнародної Академії Стандартизації (2009).
Академік Міжнародної академії інформаційних технологій (2011).
Академік Інженерної академії України (2005).
Автор і співавтор біля 500 наукових та навчально-методичних праць, серед яких 53 монографії, 82 підручників й навчальних посібників, 64 патентів та авторських прав на твір, 12 стандартів, 172 статей у фахових та науко метричних базах.
Професійна діяльність |
1983 — 2003 — Одеський національний політехнічний університет: інженер міжгалузевої науково-дослідної лабораторії, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, старший викладач, доцент, професор.
2003—2007 — Одеський коледж стандартизації, метрології та сертифікації: директор.
2007—2011 — Одеський державний інститут вимірювальної техніки: ректор.
з 2011 року — Одеська державна академія технічного регулювання та якості: ректор.
Громадсько-політична діяльність |
1990—1995 — Депутат Приморської районної Ради народних депутатів у місті Одеса, Одеської області.
2007—2011 — Член колегії Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Голова Технічного комітету стандартизації ТК 163 «Якість освітніх послуг» (з 2008).
Аудитор національної системи сертифікації продукції та послуг (з 2010).
Член Міжнародної гільдії професіоналів якості (2013).
Член правління Союзу споживачів України, керівник регіонального відділення в м. Одеса (2013).
Нагороди, почесні відзнаки |
- Почесна Грамота Верховної Ради України (2005).
- Почесна Грамота Кабінету Міністрів України (2011).
- Нагрудні знаки Міністерства освіти і науки України: «Відмінник освіти України» (2005), "За наукові досягнення (2009), «За освітні та наукові досягнення» (2014).
- Нагрудні знаки Держспоживстандарту України: «За заслуги в стандартизації, метрології, сертифікації та акредитації» (2004), «За заслуги» (2008), «Почесний працівник Держспоживстандарту України» (2010).
- Знаки відмінності органів місцевого самоврядування: Одеського міського голови — «Знак Пошани»(2010), «Подяка» (2007); Почесний знак Голови Одеської облдержадміністрації (2010), Почесний знак Одеської облради (2011).
- Міжнародний орден «Золотий Меркурій» (2007).
- Срібна медаль ім. Подгорного А. М. (2009).
- Орден «Зірка економіки України» (2012).
- Орден «За високий професіоналізм» (2011).
Інші нагороди |
- Переможець Одеського міського рейтингу «Успішний керівник і меценат» (2010).
- Переможець національного рейтингу «Керівник року» (2012).
- Переможець національного рейтингу «Спеціаліст року» (2010).
- Майстер спорту СРСР по боксу.
Примітки |
↑ Одеська державна академія технічного регулювання та якості. kachestvo.od.ua (uk). Процитовано 2018-06-06.
Посилання |
- Сайт Одеської державної академії технічного регулювання та якості
- Сайт Союзу споживачів України
- Сайт Міжнародної Академії Стандартизації
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |