Комеді Франсез Історія | Джерела | Посилання | Навігаційне меню48°51′49″ пн. ш. 2°20′09″ сх. д. / 48.863611° пн. ш. 2.335833° сх. д. / 48.863611; 2.33583348°51′49″ пн. ш. 2°20′09″ сх. д. / 48.863611° пн. ш. 2.335833° сх. д. / 48.863611; 2.335833comedie-francaise.frКомеді ФрансезComédie-Française'sрдопоможіть

Multi tool use
Multi tool use

Ботанічний садБулонський ЛісВенсенський лісКатакомбиЛюксембурзький садМарсове полеЦвинтар МонмартрЦвинтар МонпарнасЦвинтар ПікпюсПантеонПарк Бютт-ШомонПарк Ла-ВіллеттЦвинтар ПассіПер-ЛашезСен-ВенсанСад рослинСобор ІнвалідівСад Тюїльрі


Театри ПарижаI округ ПарижаТеатри, засновані 1680Комеді Франсез1680 у Європі


фр.ФранціїПарижаПале-Рояльнаціонального1680Людовика XIV17931799Мольєр1673 померМольєрякобінцями












Комеді Франсез

Comédie-Française.jpg



48°51′49″ пн. ш. 2°20′09″ сх. д. / 48.863611° пн. ш. 2.335833° сх. д. / 48.863611; 2.335833Координати: 48°51′49″ пн. ш. 2°20′09″ сх. д. / 48.863611° пн. ш. 2.335833° сх. д. / 48.863611; 2.335833
Країна
Франція Франція
Місто
Париж

Тип
Трупа
Відкрито
25 серпня 1680[1]

comedie-francaise.fr





CMNS: Комеді Франсез на Вікісховищі

Комеді́ Франсе́з, відомий також як Театр-Франсе, або Французький Театр (фр. Comédie-Française, Théâtre Français) — єдиний у Франції репертуарний театр, трупа якого фінансується урядом. Розміщений у центрі Парижа, в 1-му адміністративному окрузі міста, у палаці Пале-Рояль. Має статус національного.



Історія |


Заснований у 1680 декретом короля Людовика XIV. У вересні 1793 року театр був закритий декретом революційного Комітету суспільного порятунку, а актори кинуті у в'язницю. 1799 року театр відновив роботу у приміщенні Зали Рішельє (salle Richelieu), збудованій за проектом Віктора Луї. Пізніше, 1800 року будівля була розширена, а в 1900 після руйнівної пожежі перебудована. Театр має також неофіційну назву «Будинок Мольєра», хоча в дійсності Мольєр помер за 7 років до заснування «Комеді Франсез».


Впродовж усього ΧVII ст.головним театром Франції був «Комеді Франсез» (Театр Французької Комедії). Він був заснований королівським наказом від 18 серпня 1680 і відкрився за тиждень після того.


Виникненню «Комеді Франсез» передувала довготривала низка подій. У 1673 помер Мольєр. Трупа Мольєра на деякий час зуміла зберегти своє існування, але в 1673 р. вона об'єдналася з трупою театру Маре, переїхала в нове приміщення в готелі Генего. Справжнього успіху досягти цьому театру не вдалось. Справи Бургундського готелю, після того як пішов Расін, теж були недобрі. Конкуренція між двома театрами ще більше погіршувала становище. В 1680 р. з ініціативи Бургундського готелю театри об'єдналися.


«Комеді Франсез» був організований як монопольний королівський театр, що отримував значну державну дотацію. Зі складу двох труп було відібрано двадцять сім найкращих акторів (п'ятнадцять чоловіків і дванадцять жінок), іншим запропонували поїхати до провінції. Ці двадцять сім людей стали сосьєтерами театру, його акціонерами, що ділили між собою всі доходи, щоправда, не порівну: паїв було спочатку двадцять один, потім двадцять три, і деякі актори мали по половині, а в результаті, коли кількість сосьєтерів збільшилась, то і по чверті паю. Крім сосьєтерів, у театрі з'явились потім і пенсіонери — актори на платню. Сосьєтери формально здійснювали керівництво театром, але повноправними господарями вони не були. Від імені королівського двору театром почергово керували чотири камер-юнкери, кожен по місяцю, і кожне рішення сосьєтерів повинно було отримати їхню санкцію. Іноді камер-юнкери дуже грубо втручались у життя театру, а почерговість камер-юнкерів, кожен з яких міг скасувати розпорядження попереднього, створювала в театрі нервовий стан.


Та все ж цей театр, в якому збирались і куди завжди прагнули потрапити найкращі актори Франції, був головним театром країни. Такий статус він зберігав упродовж ста чотирнадцяти років — доки не був закритий якобінцями. У 1799 році театр «Комеді Франсез» було відновлено. Він існує досі.



Джерела |


  • История зарубежного театра. Театр Западной Европы. Учебник для культ.-просве. и театр. учебн. заведений, ч. 1. Под общ. ред. проф. Г. Н. Бояджиева.-М., Просвещение, 1971.- С. 304–305.


Посилання |





  • Comédie-Française's, офіційна сторінка



  1. Brockett O. G., Hildy F. J. History of the Theatre, Tenth Edition — 2008. — P. 195. — ISBN 978-0-205-51186-0

    d:Track:Q56551168d:Track:Q56550787d:Track:Q3356987



EeHHtBtG7K8,dVux,T
7u9jo 2hCkvsi8ygJkLpOolF

Popular posts from this blog

No such entity with customerId The Next CEO of Stack OverflowTruncate table using resource model in Magento 2Custom Customer Attribute (string) get function not workingGetting current customer in custom REST API moduleSubstitute existing Customer EAV AttributesMagento 2 - Best practice for extending customer entityFatal error: Call to a member function create() on nullProduct custom attribute import with CSV Magento 2.2What is the distinction between defining a customer attribute as “system” versus not “user defined”?Custom EAV Entity Type Missing “default_attribute_set_id” In ModelMagento 2.2: Add Customer Attribute to Custom Tab in AdminHow to mass update custom dropdown customer attribute to all customers? PHP or SQL

Буцька Катерина Петрівна Зміст Біографія | Фільмографія | Дублювання та озвучення українською | Дублювання та озвучення російською | Озвучення реклами | Навігаційне менюперевірена109 змінвиправивши або дописавши її

Лель (журнал) Зміст Історія | Редакція | Автори і рубрики | Інтерв'ю, статті, рецензії | Див. також | Посилання | Навігаційне менюперевірена1 змінаСергій Чирков: «Плейбой» і «Пентхауз» у кіосках з'явилися вже після того, як зник «Лель»«Лель», підшивка 10 номерів (1992, 1993)Ніч з «Другом Читача»: казки на ніч для дорослихІнформація про журнал на сервері журналістів у ВР УкраїниНаталія Патрікєєва. Лель. Перший український еротичний журналр