Краснокутський Данило Михайлович Життєпис | Нагороди | Джерела | Навігаційне менюпідказкою
Multi tool use
Народились 30 грудняНародились 1904Померли 8 травняПомерли 1987Поховані на Лук'янівському військовому кладовищіРадянські артилеристи Другої світової війниВипускники Військової академії ГенштабуГенерал-майори (СРСР)Кавалери ордена ЛенінаКавалери ордена Червоного ПрапораКавалери ордена Кутузова II ступеняКавалери ордена Олександра НевськогоКавалери ордена Вітчизняної війни I ступеняКавалери ордена Червоної ЗіркиНагороджені медаллю «За оборону Ленінграда»Кавалери чехословацького Воєнного хреста 1939Кавалери Virtuti MilitariУчасники радянсько-фінської війниРадянські командири артилерійських полків у Другій світовій війніРадянські командири артилерійських дивізій у Другій світовій війніРадянські генерали Другої світової війниУчасники Курської битвиУчасники Битви за ДніпроПоховані на Лук'янівському кладовищі
8 травня1987військовикартилеристрадянсько-фінськійнімецько-радянській війнігенерал-майорКрива РудаПолтавської губерніїРСЧАкурси удосконалення командного складурадянсько-фінської війнинімецько-радянської війниЛенінградського військового округуЛенінграда«Дороги життя»полковникгенерал-майораПольщіЧехословаччиниНімеччиніРадянській АрміїЛук'янівському військовому кладовищіорденами Ленінаорденами Червоного Прапораорденами КутузоваОлександра НевськогоВітчизняної війниЧервоної Зірки
| Данило Михайлович Краснокутський | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||
| Народження | 30 грудня 1904(1904-12-30) с.Крива Руда | ||||||||||||||
| Смерть | 8 травня 1987(1987-05-08) (82 роки) Київ | ||||||||||||||
| Поховання | Лук'янівське військове кладовище | ||||||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | ||||||||||||||
| Рід військ |  артилерія | ||||||||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | ||||||||||||||
| Роки служби | 1923–1953 | ||||||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||||||
| Звання |  Генерал-майор | ||||||||||||||
| Війни / битви | Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна | ||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||
Данило Михайлович Краснокутський (30 грудня 1904(19041230) — 8 травня 1987) — радянський військовик-артилерист, брав участь у радянсько-фінській та німецько-радянській війні, генерал-майор артилерії.
Життєпис |
Народився 30 грудня 1904 року в селі Крива Руда Полтавської губернії Російської імперії. Українець.
У жовтні 1923 був призваний на службу в РСЧА. У 1926 році закінчив Сумську військову піхотну школу імені М. В. Фрунзе, в 1931 році — Московську артилерійську школу, в 1937 році — артилерійські курси удосконалення командного складу. Служив на командних посадах в піхотних і артилерійських частинах Червоної Армії.
Брав участь в боях радянсько-фінської війни, будучи начальником штабу 70-го гаубичного артилерійського полку.
Початок німецько-радянської війни Д. М. Краснокутський зустрів на посаді командира 260-го гаубичного артилерійського полку Ленінградського військового округу. Брав участь в обороні Ленінграда. У лютому 1942 року він командував артилерією спочатку 291-ї стрілецької дивізії, а потім 20-ї Стрілецької дивізії військ НКВС СРСР. У жовтні 1942 року Краснокутський був призначений заступником командувача артилерією 67-ї армії Ленінградського фронту. Під його керівництвом артилерійські частини брали участь в обороні Ленінграда, боях на Невському п'ятачку, охорони «Дороги життя», прориві блокади Ленінграда.
Після прориву блокади полковник Данило Краснокутський був призначений на посаду командира 28-ї артилерійської дивізії, а з 6 липня 1943 року командував 31-ю артилерійською дивізією Резерву Головного Командування. Під його командуванням дивізія брала участь в Курській битві, битві за Дніпро, звільненні Києва. 28 вересня 1943 року Краснокутському було присвоєно військове звання генерал-майора артилерії .
З вересня 1944 року Краснокутський командував 31-ю артилерійською дивізією прориву Резерву Головного Командування. На її чолі брав участь у звільненні Польщі, Чехословаччини, боях в Німеччині.
Після закінчення війни Краснокутський продовжив службу в Радянській Армії. У 1952 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу.
У листопаді 1953 року Данило Михайлович Краснокутський вийшов у запас. Проживав у Києві. Помер 8 травня 1987 року, похований на Лук'янівському військовому кладовищі Києва.
Нагороди |
Був нагороджений двома орденами Леніна, п'ятьма орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 2-го ступеня, Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня і Червоної Зірки а також іноземними нагородами
Джерела |
Нагородні листи з електронного банку документів «Подвиг народу» (рос.)- Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь. — М.: Кучково поле, 2011. — Т. 1. — 736 с. — 200 экз. (рос.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
TLEe0AFN7hc8m9FpnoPQ5Kqz7gNhD4 c9I54 vLG5s4BJZ3idzE1MGg3JP,LmQ,7
