Mryntu

Координати: 25°43′14″ пн. ш. 32°36′38″ сх. д. / 25.72056° пн. ш. 32.61056° сх. д. / 25.72056; 32.61056

Вид на Поминальний храм Аменхотепа III з висоти пташиного польоту

Колоси Ме́мнона — гігантські статуї Аменхотепа ІІІ на західному березі Нілу в Фівах, поруч із сучасним Луксором. Частина комплексу Поминального храму Аменхотепа III.

Історія |

Колоси висічені з каменю майже три з половиною тисячоліття тому і стояли, як охоронці, перед входом в поминальний храм фараона Аменхотепа ІІІ, який вважався найбільш величним і розкішним в усьому Єгипті. Вони зображають сидячого Аменхотепа III. Його руки покладені на коліна, а погляд звернений на схід до річки і світанку Сонця. Дві меньшиі фігури вирізані на передній частині трону уздовж його ніг — це його дружина Tiy і мати Мутемвія. Бічні панелі відображають бога Нілу.

Статуї — це майже двадцятиметрові велетні зі збитими обличчями і потужними торсами, складені з великих кам'яних блоків. Античні історики охрестили їх по імені сина богині Аврори — Мемнона, який загинув від руки Ахілла під час Троянської війни.

Згідно з історичними даними, один з колосів не встояв і був частково зруйнований в результаті землетрусу в 27 до н. е. З тих пір в працях грецьких і римських авторів згадується дивний протяжний звук, який камінь видавав на світанку. Вважалося, що так Мемнон вітав свою матір Аврору, богиню ранкової зорі. Почути голос загиблого героя приїжджали багато мандрівників. Статуї приписували здібності оракула, а її голос вважався знаком прихильності богів.

Після реставрації за наказом римського імператора Септимія Севера статуя замовкла назавжди. Пізніше цьому явищу знайшли пояснення. Вірогідно звук виникав від вітру, що обвіював тріщини монументу, або від вібрацій, що відбуваються під впливом дії тепла на прохолодний камінь.