Mryntu

Біла-Підляська; Biała Podlaska; ; ;
;	;
; Герб ;	; Прапор ;
	; ; площа Ринок ;
	; ;
	; Основні дані;
	; 52°02′ пн. ш. 23°07′ сх. д. / 52.033° пн. ш. 23.117° сх. д. / 52.033; 23.117;
; Країна;	; Польща;
Регіон;	; Люблінське воєводство;
Столиця для	; Більський повіт (повіт);
Засновано	; 1481
Площа	; 49,4 км²
Населення	; 58009 (2011)
· густота	; 1170 (2008) осіб/км²
Агломерація	; 70 400
; Висота НРМ;	; 137 - 150 м
Водойма	; Krzna[d];
Міста-побратими	; Ніор (26 травня 1999), Барановичі (16 травня 2001), Берестя (5 вересня 1991);
Телефонний код	; (48) 83
Часовий пояс	; CEST, UTC+1 і UTC+2;
Номери автомобілів;	; LB
GeoNames	; 776175;
OSM	; пошук у Nominatim ↑130919 ·R (Люблінське воєводство);
Поштові індекси	; 21-500 до 21-502, 21-506, 21-527
	; Міська влада;
Мер міста;	; Dariusz Stefaniuk[d];
Веб-сторінка	; bialapodlaska.pl;
	; Мапа;
	; ;
	;
	;
	; Біла-Підляська у Вікісховищі?

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Біла.

Біла Підляська^[4] (пол. Biała Podlaska) — місто на Підляшші (тепер — у східній Польщі), на річці Кшні, притоці Західного Бугу. Входить до складу Люблінського воєводства. Місто на правах повіту.

Зміст

1 Межі міста

2 Українська громада

3 Пам'ятки

4 Люди, пов'язані з містом

5 Демографія

6 Міста-побратими

7 Примітки

8 Посилання

Межі міста |

1 квітня 1928 р. передані місту Білій Підляській частини територій з гмін Ситник (фільварок Старий Славатинок з ділянками казарм піхоти і артилерії, шпиталем св. Карля Боромеуша і територією Радивилівського замку, урочища Колихава і Клин) і Сидорки (ділянки Софіїн ліс і Відпадки)^[5].

Станом на 1 січня 2009 площа міста становить 49,4 км²^[6] і є найбільшою серед міст Південного Підляшшя.

Українська громада |

Будинок «Української Громади» і редакції «Рідне Слово» в Білій на Підляшші в 1918 році.

Похоронна процесія сенатора Івана Пастернака в Білій, 28 травня 1943 року.

Берестейська вулиця в Білій-Підляській.

Більський деканат холмської дієцезії УГКЦ налічував 14 парафій. 1874 року російський уряд заборонив УГКЦ, а церкви віддав Російській православній церкві, що зумовило прийняття частиною українського населення римо-католицького віросповідання і виникнення групи латинників. Тож у 1878 році з 59 274 мешканців Більського повіту було 36120 православних (українців), 13319 юдеїв, 9434 римокатоликів (разом з латинниками-українцями), 233 протестанти і 108 мусульман.^[7]

Союз визволення України приступив до створення першого полку Синьожупанніків і 17 січня 1917 року до Білої відправлено 27 козаків і старшин на чолі з Миколою Шаповалом і двома підстаршинами. 16 квітня 1917 року ще одна група з 25 вояків прибула до міста, a 1 травня того ж року прибуло ще 250 козаків.

У Білій організовано «Українську Громаду», яка як громадська установа що приймала політичні рішення в разі потреби. 26 лютого 1917 року відбулося пленарне засідання «Української Громади» де прийнято ряд резолюцій. Українським шкільництвом керувала Шкільна рада, яка складалася з місцевих і наддніпрянських вчителів.

23 червня 1917 року в Білій побачив світ Український часопис «Рідне Слово». Редактором часопису був М. Соловій, а керівником друкарських справ — Степан Кордуба.

У міжвоєнний період у місті діяли Курси українознавства під керівництвом отця Дмитра Павелка, де поширювалися українські книги і преса.

У часі Другої світової війни в Білий працювала філія Українського центрального комітету під керівництвом колишнього сенатора Івана Пастернака. Початки організованої кооперації припали на часи німецької окупації. В Білій союз носив назву — Підляського Союзу Українських Кооперативів, тому що охоплював не тільки кооперативі Підляського, але й Радинського повітів.

У 1941 році в місті діяла українська торговельна школа і курси вчительок дитячих садочків.

У місті до 1940-х рр. мешкала відчутна частка українців, яких у ті роки масово виселено звідси. Назва має українське походження.

Пам'ятки |

Православна кафедральна церква (1582), зруйнована влітку 1938 року тодішньою польською владою після набуття чинності договору 1938 року до конкордату^[8] між урядом Польської Республіки та Ватиканом 1925 року^[9]

Люди, пов'язані з містом |

Пастернак Іван — український громадсько-політичний діяч Підляшшя, Холмщини, Берестейщини.

Роман Клосовскі — польський актор театру і кіно.

Марцін Войцік — член і засновник знаменитого кабаре Ani Mru Mru.

Аріель Борисюк — польський футболіст.

Боґуслав Качиньскі — творець телебачення, журналіст, публіцист, музичний критик, популяризатор опери, оперети і класичної музичної культури, телеведучий.

Вацлав Ковальскі — польський актор театру і кіно, найбільш відомі його ролі Казімєжа Павляка в фільмах «Самі Свої», «Nie ma mocnych» i «Kochaj albo rzuć».

Кароль Окраса — польський кухар, ведучий кулінарних програм на телебаченні.

Роман Кулеша — польський гімнаст; представник клубу AZS-AWF Biała Podlaska.

Яцек Каспшик — всесвітньо відомий диригент.

Юзеф Ігнацій Крашевський — польський письменник, публіцист, видавець, історик, філософ, польський та український громадський і політичний діяч.

Купрись Петро Михайлович(1933 — 17 листопада 2002) — український поет, перекладач.

Демографія |

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[10]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	27860	5561	20011	2288
Жінки	30149	5360	19304	5485
Разом	58009	10921	39315	7773

Міста-побратими |

Місто	Країна	Рік підписання угоди
Берестя	Білорусь	1991
Барановичі	Білорусь	2002
Ніор	Франція	1999
Смоленськ	Росія	2002

Примітки |

↑ ^а^б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].

↑ ^а^б^в http://www.um.bialapodlaska.pl/index.php?ps=26

↑ § 109. Географічні назви слов’янських та інших країн // IV. Правопис власних назв. Український правопис 2015

↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 stycznia 1928 r. o rozszerzeniu granic miasta Białej Podlaskiej w powiecie bialskim, województwie lubelskiem. (пол.)

↑ Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2013 r.. „Powierzchnia i Ludność w Przekroju Terytorialnym”, 2013-07-26. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. ISSN 1505-5507.

↑ Biała (Radziwiłłowska, książęca albo Ducalis) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. (пол.)

↑ І. Пилипів. Правовий статус Греко-католицької церкви в Другій Речі Посполитій (1925—1939 рр.)

↑ Володимир Вишневський. Трагедія православних церков у Польщі / Пам'ятки України. — К., № 4 за 1990 — № 1 за 1991. — С. 19. ISSN 0131-2685

↑ Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біла Підляська

Марчак І. З Мучеництва Холмщини на Білґорайщині. — Вінніпег, Канада, 1957.

Мирослав Іваник. Кров Українська, Кров Польська. Трагедія Холмщини та Підляшшя в роках 1938—1948 у спогадах. —— Торонто 2014.

Пастернак Є. Нарис історії Холмщини і Підляшшя. — Вінніпег, 1968

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[nsp-1] а^б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].

[[http://www.um.bialapodlaska.pl/index.php?ps=26_http://www.um.bialapodlaska.pl/index.php?ps=26]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none;"></div>-3] а^б^в http://www.um.bialapodlaska.pl/index.php?ps=26

[4] § 109. Географічні назви слов’янських та інших країн // IV. Правопис власних назв. Український правопис 2015

[5] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 21 stycznia 1928 r. o rozszerzeniu granic miasta Białej Podlaskiej w powiecie bialskim, województwie lubelskiem. (пол.)

[6] Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2013 r.. „Powierzchnia i Ludność w Przekroju Terytorialnym”, 2013-07-26. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. ISSN 1505-5507.

[7] Biała (Radziwiłłowska, książęca albo Ducalis) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. (пол.)

[8] І. Пилипів. Правовий статус Греко-католицької церкви в Другій Речі Посполитій (1925—1939 рр.)

[9] Володимир Вишневський. Трагедія православних церков у Польщі / Пам'ятки України. — К., № 4 за 1990 — № 1 за 1991. — С. 19. ISSN 0131-2685

[age-10] Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

搜尋此網誌