Орбіта поховання Зміст Розрахунок для геостаціонарної орбіти | Орбіти поховання військових супутників з ЯЕУ | Див. також | Посилання | Навігаційне менюUS Government Orbital Debris Standard Practicesоригіналу«Движение спутников» на сайте «Физика в анимациях»виправивши або дописавши їїр
ОрбітиАстродинамікаКосмічне сміття
орбітаперигейкілометрівгеостаціонарної орбітиФедеральна комісія зі зв'язку США18 березня2002SNAP
Орбіта поховання — орбіта, на яку переводять супутники після завершення їх експлуатації для зменшення ймовірності зіткнень і звільнення місця на орбіті.
Для геостаціонарних супутників орбітою поховання є орбіта, перигей якої щонайменше на 200 кілометрів перевищує висоту геостаціонарної орбіти.
Зміст
1 Розрахунок для геостаціонарної орбіти
2 Орбіти поховання військових супутників з ЯЕУ
3 Див. також
4 Посилання
Розрахунок для геостаціонарної орбіти |
Потрібну зміну перигею (ΔH) для кожного апарату розраховують окремо, за формулою:
ΔH=235 km+(1000CRAm) kmdisplaystyle Delta H=235mbox km+left(1000C_Rfrac Amright)mbox km
де:
CRdisplaystyle C_R, — тиск сонячного випромінювання, коефіцієнт якого — зазвичай між 1,2 і 1,5,
Amdisplaystyle frac Am, — відношення площі [м²] до маси [кг] об'єкта.
Ця формула включає в себе близько 200 км для геостаціонарної орбіти, у ці 200 кілометрів також закладено висоту для маневрів на орбіті. Ще 35 кілометрів запасу зроблено для забезпечення безпеки у зв'язку з впливом гравітаційних збурень (у першу чергу — сонячних і місячних) на супутники.
Для того, щоб отримати ліцензію на надання послуг зв'язку в Сполучених Штатах, Федеральна комісія зі зв'язку США (FCC) вимагає від усіх операторів геостаціонарних супутників, запущених після 18 березня 2002 року, взяти на себе зобов'язання перевести супутники на орбіту поховання в кінці їхнього терміну служби. Державний регулятор США вимагає підвищити, ΔH, ~ 300 км.
Орбіти поховання військових супутників з ЯЕУ |
Низькоорбітальні військові розвідувальні супутники з ядерною енергетичною установкою застосовують нижчі орбіти поховання (близько 1 тис. км). На ці орбіти переводять ядерні реактори після завершення роботи супутника. Термін перебування на цих орбітах становить близько 2 тис. років.[джерело?]
В СРСР це були супутники серії Ромашка, Єнісей, Бук, Топаз[джерело?]. У США аналогічними апаратами були системи SNAP.
Див. також |
- Космос-1818
- Космос-1867
- SNAP-10A
Посилання |
US Government Orbital Debris Standard Practices. Архів оригіналу за 2012-03-19. (англ.)- «Движение спутников» на сайте «Физика в анимациях»
Це незавершена стаття з космонавтики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|