Язід III ібн аль-Валід Життєпис | Примітки | Література | Навігаційне менюМедіафайлиЯзид III ибн аль-Валид (126/744)Ибрахим ибн аль-Валид (126/744 — 127/744)р
Народились 701Померли 25 вересняПомерли 744Померли в ДамаскуОмейяди
араб.70125 вересня744ОмейядівАль-Валіду IАт-ТабаріхаліфатуХомсааль-ХакамаАбу Мухаммада ас-Суф'яніДамаскСулайманом ібн ХішамомАбдул-Азізом ібн аль-ВалідомПалестиніВірменіїАтропатені
Язід III ібн аль-Валід араб. يزيد ابن الوليد ابن عبد الملك | ||
| ||
---|---|---|
Квітень — жовтень 744 року | ||
Попередник: | Аль-Валід II | |
Спадкоємець: | Ібрагім | |
| ||
Народження: | 701(0701) | |
Смерть: | 25 вересня 744(0744-09-25) Дамаск | |
Національність: | Араб | |
Релігія: | Іслам | |
Династія: | Омейяди | |
Батько: | Аль-Валід I | |
Медіафайли у Вікісховищі? |
Язід III ібн аль-Валід (араб. يزيد ابن الوليد ابن عبد الملك; 701 — 25 вересня 744) — халіф з династії Омейядів.
Життєпис |
Язід був сином перської княжни, яку подарували як наложницю халіфу Аль-Валіду I[1]. Арабський історик Ат-Табарі казав, що Язід був високим і гарним[2].
За часи правління Язіда III відбулись серйозні заворушення у деяких провінціях халіфату. Окрім того стався розкол всередині династії Омейядів. Населення Хомса підбурило заколот, закликаючи помститись за убитого аль-Валіда II ібн Язіда, й оголосило халіфом його сина аль-Хакама. Повстанці убили намісника провінції й під командою Абу Мухаммада ас-Суф'яні вирушили на Дамаск. Загін був розгромлений Сулайманом ібн Хішамом та Абдул-Азізом ібн аль-Валідом, а ас-Суф'яні був взятий у полон. Повстання також відбувались у Палестині, Вірменії й Атропатені[3].
Примітки |
↑ Philip Khuri Hitti, History Of Syria (Gorgias Press LLC, 2004), 489
↑ Tabari, 243
↑ А. Али-заде. Язид III ибн аль-Валид (126/744) // Хроника мусульманских государств. М., УММА,. 2004. — 445 с., илл. ISBN 5-94824-111-4
Література |
Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Брокгауз-Ефрон, 1890–1907.
А. Али-заде. Ибрахим ибн аль-Валид (126/744 — 127/744) // Хроника мусульманских государств. М., УММА,. 2004. — 445 с., илл. ISBN 5-94824-111-4
|