Mryntu

	Іоанн (Сіопко)
;	31-й Митрополит Херсонський і Таврійський;
	31-й Митрополит Херсонський і Таврійський;
з 17 листопада 2008;
; Церква:;	; Українська Православна Церква;
Попередник:;	; Іларій (Шишковський);
;	29-й Архієпископ Сумський і Охтирський;
	29-й Архієпископ Сумський і Охтирський;
; 11 листопада 2008 — 17 листопада 2008;
Церква:;	; Українська Православна Церква;
Попередник:;	; Іларій (Шишковський);
Наступник:;	; Євлогій (Гутченко);
;	29-й Архієпископ Херсонський і Таврійський;
	29-й Архієпископ Херсонський і Таврійський;
; 22 листопада 2006 — 11 листопада 2008;
Церква:;	; Українська Православна Церква;
Попередник:;	; Іонафан (Єлецьких);
Наступник:;	; Іларій (Шишковський);
;	2-й Архієпископ Хустський і Виноградівський; (до 28 серпня 2004 — єпископ);
	2-й Архієпископ Хустський і Виноградівський; (до 28 серпня 2004 — єпископ);
; 26 липня 2000 — 22 листопада 2006;
Церква:;	; Українська Православна Церква;
Попередник:;	; Мефодій (Петровцій);
Наступник:;	; Іполит (Хилько);
;	; Єпископ Переяслав-Хмельницький, вікарій Київської митрополії;
	; Єпископ Переяслав-Хмельницький, вікарій Київської митрополії;
; 13 грудня 1996 — 26 липня 2000;
Церква:;	; Українська Православна Церква;
Наступник:;	; Митрофан (Юрчук);
;	; Єпископ Яготинський;
	; Єпископ Яготинський;
; 1993 — 14 грудня 1993;
Церква:;	; Українська православна церква — Київський патріархат;
	;
; Альма-матер:;	; Київська духовна академія;
; Науковий ступінь:;	; Доктор богослов'я;
Діяльність:;	Голова комісії з канонізації святих Священного Синоду УПЦ (з 2008);
Ім'я при народженні:;	Ігор Степанович Сіопко;
Народження:;	; 14 березня 1964(1964-03-14) (55 років); Рівне, Ровенська область, Українська РСР, СРСР;
; Священство:;	; 22 лютого 1987;
; Чернецтво:;	; 31 грудня 1993 (УПЦ);
; Єп. хіротонія:;	; 1993 (УПЦ КП), 13 грудня 1996 (УПЦ);
	;
Нагороди:;	; ;
	; Іоанн у Вікісховищі?

Іоа́нн (Сіопко), митрополит Херсо́нський і Таврі́йський (нар. 14 березня 1964, м. Рівне) — єпископ Української православної церкви (Московського Патріархату).

Хіротонізований на єпископа УПЦ КП 1993 з титулом Яготинський. У 1996 році хіротонізований тепер у єпископа УПЦ МП, з 2006 року (із перервою у 2008 році) очолює Херсонську єпархію УПЦ. Голова Синодального відділу УПЦ з канонізації святих. Тезоіменитство — 9 жовтня.

Зміст

1 Біографія
- 1.1 Юність
- 1.2 Початок служіння
- 1.3 Перебування в УАПЦ та УПЦ КП
- 1.4 Повернення в УПЦ
- 1.5 Архієрейське служіння в УПЦ

2 Нагороди

3 Погляди і праці
- 3.1 Інтерв'ю
- 3.2 Звернення, промови, доповіді

4 Примітки

5 Посилання

Біографія |

Юність |

Ігор Степанович Сіопко народився 14 березня 1964 року в Рівному в родині робітника.

У 1981 році закінчив Рівненську середню школу.

Початок служіння |

19 серпня 1985 року архієпископом Волинським і Рівненським Даміаном (Марчуком) був висвячений у сан диякона і призначений у Свято-Михайлівську церкву села Здовбиця Здолбунівського району Рівненської області. 22 лютого 1987 року рукопокладений архієпископом Волинським і Рівненським Варлаамом (Іллюшенком) у сан священика і направлений у Свято-Варваринський храм села Шпанів Рівненського району Рівненської області. У липні 1987 року переведений у Київську єпархію й призначений настоятелем Свято-Преображенського храму села Трушевці Чигиринського району Черкаської області.

Перебування в УАПЦ та УПЦ КП |

З 1991 по 1993 рік знаходився в Українській Автокефальній Православній Церкві. 1992 року закінчив Львівську духовну семінарію. У 1993 році перейшов до Української Православної Церкви Київського Патріархату і був хіротонізований в єпископа, керував Яготинською єпархією.

14 грудня 1993 року разом з кількома іншими архієреями УПЦ КП він написав звернення до митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана) з проханням переходу в УПЦ. Це рішення пояснене так:

«

Під час проведення Всеукраїнського Православного собору в Києві нам стало відомо — наші хіротонії недійсні, що до цього часу ретельно від нас приховувалось^[1]

»

Повернення в УПЦ |

29 грудня 1993 року на Архієрейському Соборі УПЦ приніс покаяння і був прийнятий у лоно Української Православної Церкви у сані священика.

31 грудня 1993 року в Києво-Печерській Лаврі прийняв чернечий постриг з ім'ям Іоанн, на честь святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова. 7 січня 1994 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир возвів його в сан ігумена, а 2 серпня того ж року — в сан архімандрита. Був призначений секретарем Київської єпархії.

1996 року закінчив Київську духовну академію.

Архієрейське служіння в УПЦ |

13 грудня 1996 року був хіротонізований в єпископа Переяслав-Хмельницького і призначений вікарієм Київської Митрополії.

26 липня 2000 року владика Іоанн був призначений єпископом Хустським і Виноградівським.

28 серпня 2004 року возведений у сан архієпископа.

Рішенням Вченої ради Ужгородської української богословської академії від 16 травня 2005 року архієпископу Іоанну був присвоєний ступінь почесного доктора богослов'я. Він також був нагороджений Хрестом доктора богослов'я I-го ступеня.

Рішенням Священного Синоду УПЦ від 22 листопада 2006 року був звільнений від управління Хустською кафедрою і призначений архієпископом Херсонським і Таврійським.

8 травня 2008 року був призначений головою Синодальної комісії УПЦ з канонізації святих.

Згідно з рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 11 листопада 2008 року став архієпископом Сумським і Охтирським ^[2]. Однак вже 17 листопада 2008 року знову став архієпископом Херсонським і Таврійським ^[3]. Переведення владики Іоанна були зумовлені проблемами спершу в Херсонській єпархії (викликані, очевидно, архієпископом Іонафаном (Єлецьких)), а згодом у Сумській єпархії (викликані діями єпископа Іларія (Шишковського)) — як авторитетного й досвідченого архієрея та адміністратора його направляли для врегулювання конфліктних ситуацій.

17 серпня 2015 року возведений у сан митрополита.

Нагороди |

Нагорода Ужгородської української богословської академії:
- Хрест доктора богослов'я I-го ступеня

Нагороди УПЦ:
- Орден Різдва Христового II-го ступня
- Орден преподобного Нестора Літописця II-го ступеня
- Орден 1020-ліття Хрещення Русі I-го ступеня
- Орден преподобного Нестора Літописця I-го ступеня

Погляди і праці |

Архієпископ Іоанн відомий своїми поміркованими поглядами. Він був у складі самопроголошених автокефальних юрисдикцій (які покинув лише коли переконався у їхній канонічній ізоляції) і, очевидно, є прихильником канонічної автокефалії УПЦ. Однак він уникає категоричних заяв на корисить автокефалії (як і проти неї).

Інтерв'ю |

Епископ Хустский и Виноградовский ИОАНН:. «Любой раскол — церковный или территориальный — трагедия в жизни нации» (2000)

Звернення, промови, доповіді |

Слово архімандрита Іоанна (Сіопка) при нареченні його в єпископа Переяслав-Хмельницького, вікарія Київської Митрополії (1996)

Примітки |

↑ Звернення єпископів УПЦ-КП Софронія (Власова), Спиридона (Бабського), Іоанна (Сіопко) до Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України (14.12.1993) Цит. за: О.Драбинко. Православ'я в постоталітарній Україні. К., 2003.

↑ Журнал № 103.

↑ Журнал засідання № 108

Посилання |

Біографія на офіційному сайті УПЦ

(рос.) Біографія на сайті Херсонської єпархії

[1] Звернення єпископів УПЦ-КП Софронія (Власова), Спиридона (Бабського), Іоанна (Сіопко) до Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України (14.12.1993) Цит. за: О.Драбинко. Православ'я в постоталітарній Україні. К., 2003.

[2] Журнал № 103.

[3] Журнал засідання № 108

搜尋此網誌