Mryntu

«Безіменна зірка» — п'єса відомого румунського письменника, драматурга Михаїла Себастіана, написана у 1942 році. Вперше глядач побачив її у 1944 році, Театр «Альгамбра», Бухарест. В Україні поставлена багатьма відомими режисерами. Сьогодні є у репертуарі Київського театру КХАТ.

Сюжет |

Румунія, 20-ті роки. У провінційному місті, у якому кожен житель знає усе про всіх, а жителі надають перебільшене значення тому, що про них подумають сусіди, відбувається екстраординарна подія: поїзд, який ніколи не зупинявся у їхньому маленькому містечку, раптом приніс несподіванку. На залізничному вокзалі один із потягів, експрес «Бухарест — Сіная» зупиняється. Експрес зупинений кондуктором, щоб висадити безквиткову пасажирку на ім'я Мона, котра їде до Бухаресту. Вона одягнута у прекрасну вечірню сукню, проте у сумочці не має нічого, крім фішок для гри у казино. Несподівано там само, на вокзалі, виявляється і вчитель географії місцевої гімназії Марін Мірою. Марін має незвичайне захоплення — космографію, він тікає від рутини життя у зоряне небо.

Мірою пропонує незнайомці нічліг у своїй невеличкій квартирі — холостяцькій хижці, а сам планує заночувати у свого друга, учителя музики своєї гімназії. Мона погоджується, але шукає будь-якого приводу, щоб не відпустити Маріна. Мірою, захоплений дивовижною красою незнайомки, відкриває їй свою найзаповітнішу таємницю: він відкрив зірку. Нова зірка, котрої нема ні на жодній карті зоряного неба — неймовірна гордість Мірою. Вони молоді, тому щасливі цієї ночі…

Зранку Мона перевертає усталене життя Маріна, заявивши, що залишається з ним назавжди.
Тим часом Мону розшукує її багатий коханець-покровитель Ґріг. Він знаходить її в убогому учительському помешканні. Видаючи Ґріга за свого брата, Мона знайомить його з Маріном, учитель просить руки «сестри». Холодний і розсудливий Ґріг переконує Мону, що їй не місце у провінції, бо через кілька років вона нічим не буде кращою за мадам Куку, страшну і верескливу учительку, і буде приречена жити з дивакуватим бідняком. Мона покидає містечко.

Як розраду, Мона дарує Мірою віру, що він правий у своїх астрономічних спостереженнях: «Жодна зірка не відходить зі свого шляху».

Персонажі |

• Мона, столична гостя


• Марін Мірою, учитель астрономії


• Ґріг, друг Мони


• мадемуазель Куку, класна дама


• пан Удря, учитель музики, композитор


• Елеонора Земфіреску, гімназистка


• пан Іспас, начальник вокзалу


• пані Іспас, дружина начальника вокзалу


• Яким, помічник начальника вокзалу

та інші

Посилання |

• 
  http://www.theatre-library.ru/authors/s/sebastian - Текст п'єси


• 
  http://teatrkhat.kiev.ua - КХАТ