ГЕС Ounbong (Yunfeng) Примітки | Навігаційне меню41°22′50″ пн. ш. 126°30′51″ сх. д. / 41.3808330000277778° пн. ш. 126.51444400002777968° сх. д. / 41.3808330000277778; 126.5144440000277796841°22′50″ пн. ш. 126°30′51″ сх. д. / 41.3808330000277778° пн. ш. 126.51444400002777968° сх. д. / 41.3808330000277778; 126.51444400002777968ГЕС Ounbong한국의 댐 건설사 강종수 (주)유신 사장, 공학박사, 기술사북한정보포털China’s highest Concrete Gravity Dams云峰水库_百度百科Cavitation of Hydraulic MachineryDavid Von Hippel, Timothy Savage, and Peter Hayes THE DPRK ENERGY SECTOR: ESTIMATED YEAR 2000 ENERGY BALANCE AND SUGGESTED APPROACHES TO SECTORAL REDEVELOPMENT
Електростанції за алфавітомГідроелектростанції Північної КореїГідроелектростанції Китаю
Північної КореїЯлуцзянЖовте мореМанчьжуріїДругій світовій війніКорейської війниНРМ
| ГЕС Ounbong (Yunfeng) | |
|---|---|
 | |
41°22′50″ пн. ш. 126°30′51″ сх. д. / 41.3808330000277778° пн. ш. 126.51444400002777968° сх. д. / 41.3808330000277778; 126.51444400002777968Координати: 41°22′50″ пн. ш. 126°30′51″ сх. д. / 41.3808330000277778° пн. ш. 126.51444400002777968° сх. д. / 41.3808330000277778; 126.51444400002777968 | |
| Країна |  Північна Корея  КНР |
| Стан | діюча |
| Річка | Ялуцзян |
| Каскад | каскад на Ялуцзян |
| Початок будівництва | 1942, роботи відновлені у 1958 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1965–1967 |
| Основні характеристики | |
| Встановлена потужність | 400 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 115 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 |
| Потужність гідроагрегатів | 4х100 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна гравітаційна |
| Висота греблі | 113,75 м |
| Довжина греблі | 828 м |
| ЛЕП | 220 |
  ГЕС Ounbong | |
| Мапа | |
ГЕС Ounbong у Вікісховищі? | |
ГЕС Ounbong (Yunfeng) — гідроелектростанція на кордоні Північної Кореї та Китаю. Знаходячись перед ГЕС Rimtho (40 МВт), становить верхній ступінь в каскаді на річці Ялуцзян, яка тече на межі двох названих вище країн до впадіння у Жовте море.
Спорудження електростанції почали ще у 1942 році, в часи японського колоніального панування у Кореї та північно-східному Китаї (Манчьжурії). За проектом річку повинна була перекрити бетонна гравітаційна гребля висотою 112,5 метра, котра потребувала 3,45 млн м3 матеріалу. Вона б утримувала водосховище з корисним об'ємом 3 млрд м3, від якого живились би п'ять турбін загальною потужністю 500 МВт, розраховані на використання напору у 115 метрів. Останній показник навіть більший за висоту греблі, оскільки у випадку станції Ounbong використали дериваційну схему — Ялуцзян після греблі описує майже замкнену петлю, проходячи через 14 км всього за 0,9 км від сховища.
Втім, за три роки після початку будівництва острівна імперія зазнала нищівної поразки у Другій світовій війні і роботи призупинились. Відновили їх вже після наступної, Корейської війни у 1958-му, а введення гідроагрегатів у експлуатацію припало на другу половину наступного десятиліття. Гребля та резервуар у підсумку в основному відповідали первісному проекту — висота 113,75 метра, довжина 828 метрів, корисний об'єм 2,662 млрд м3 (що забезпечується припустимим коливанням рівня поверхні у операційному режимі між позначками 282 та 319 метрів НРМ) при загальному об'ємі у 3,895 млрд м3. А от в машинному залі встановили лише чотири турбіни типу Френсіс потужністю по 100 МВт, що було дещо менше від японського задуму.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованих на роботу під напругою 220 кВ.
Кожна з країн-власників експлуатує два із чотирьох гідроагрегатів.[1][2][3][4][5][6]
Примітки |
↑ 한국의 댐 건설사 강종수 (주)유신 사장, 공학박사, 기술사.
↑ 북한정보포털. nkinfo.unikorea.go.kr (ko). Процитовано 2018-11-29.
↑ China’s highest Concrete Gravity Dams. www.chincold.org.cn. Процитовано 2018-11-29.
↑ 云峰水库_百度百科. wapbaike.baidu.com. Процитовано 2018-11-29.
↑ Li, S. C. (2000). Cavitation of Hydraulic Machinery (en). World Scientific. ISBN 9781860942570.
↑ David Von Hippel, Timothy Savage, and Peter Hayes THE DPRK ENERGY SECTOR: ESTIMATED YEAR 2000 ENERGY BALANCE AND SUGGESTED APPROACHES TO SECTORAL REDEVELOPMENT.
