МРО-А Зміст Опис | Варіанти | Бойове застосування | Примітки | Посилання | Навігаційне менюМРО-АМалогабаритный реактивный огнемет МРО-АМалогабаритный реактивный огнемет МРО-А (Россия)Russian MRO-A thermobaric rocket launchers in SyriaRussian MRO-A Rocket Launchers in UkraineRaising Red Flags: An Examination of Arms & Munitions in the Ongoing Conflict in UkraineНа Донбассе в очередной раз “засветилось” российское оружие (ВИДЕО)МРО-АМалогабаритный реактивный огнемет МРО-А (Россия)Малогабаритный реактивный огнемет МРО-АМалогабаритный Реактивный Огнемет МРО-А «Бородач»
Піхотна термобарична зброяЗброя війни на сході УкраїниГранатомети РосіїЗброя громадянської війни в Сирії
Вікісховищірос.реактивнийтермобаричнимРПО-А «Джміль»РШГ-2ФДУП ДНПП «Базальт»Російської арміїРШГ-2РПО-А «Джміль»прицільніударно-спусковий механізмпроросійськими збройними угрупованнямиARESпершого бою за Донецький аеропортРПО-АARESпроросійські збройні угрупованняХама
| МРО-А | |
|---|---|
 Макет МРО-Д в навчальному класі | |
| Тип: | реактивний вогнемет |
| Походження: |  Росія |
| Історія служби | |
| Термін використання | 2003-нині |
| Війни | Друга чеченська війна, Війна на сході України, Громадянська війна в Сирії |
| Історія виробництва: | |
| Конструктор | ФДУП ДНПП «Базальт» |
| Розроблено | кінець 1990-х |
| Варіанти | МРО-А (термобаричний), МРО-Д (димний), МРО-З (запалювальний) |
| Характеристики | |
Маса | 4,7 кг |
| Довжина | 900 мм |
Калібр | 72,5 мм |
| Механізм | механічний спуск |
| Прицільна дальність | 300 м |
| Максимальна дальність | 450 м |
| Тип боєпостачання | одноразовий пусковий контейнер |
Приціл | відкритий, діоптричний |
| |
МРО-А (рос. малогабаритный реактивный огнемет) — російський реактивний одноразовий гранатомет із термобаричним боєприпасом, калібр 72,5мм. МРО-А є подальшим розвитком вогнемету РПО-А «Джміль» (калібр 90 мм) та РШГ-2.
МРО створений в кінці 90-х років у ФДУП ДНПП «Базальт» і прийнятий на озброєння в загальновійськові частини Російської армії (раніше подібні зразки озброєння надходили тільки у підрозділи хімічних військ) в 2003 році[1]. МРО-А здатен ефективно вражати не лише живу силу (особливо при влученні боєприпасу всередину приміщення), але і неброньовану та легкоброньовану техніку.
Зміст
1 Опис
2 Варіанти
3 Бойове застосування
3.1 Війна на сході України
3.2 Громадянська війна в Сирії
4 Примітки
5 Посилання
Опис |
Малогабаритний реактивний вогнемет МРО-А створений на основі реактивної штурмової гранати РШГ-2 і призначения для озброєння вогнеметних підрозділів хімічних військ як легша і менш потужна альтернатива вогнемета РПО-А «Джміль», тоді як РШГ-2, будучі за російською класифікацією «гранатою», поступає на озброєння звичних піхотних підрозділів Російської армії[2].
Основною зовнішньою відмінністю МРО-А від РШГ-2 є прицільні пристосування — у РШГ-2 вони аналогічні прицілу протитанкової гранати РПГ-26, тоді як у МРО-А прицільні пристосування аналогічні тим, що встановлені на реактивний вогнемет РПО-А «Джміль». Окрім базового варіанту МРО-А з термобаричною БЧ також випускається та надходять на озброєння варіанти МРО-З з запалювальною БЧ і МРО-Д з димовою БЧ для миттєвої постановки димових завіс.
МРО-А стоїть на озброєнні російської армії з 2004 року.
Малогабаритний реактивний вогнемет МРО-А являє собою реактивний снаряд з термобаричною бойовою частиною калібром 72,5 мм (також має назву «боєприпас об'ємного вибуху») і пороховим реактивним двигуном, що повністю спрацьовує в стволі одноразового пускового пристрою.
Стабілізація гранати на траєкторії здійснюється за допомогою складаних стабілізаторів та наданого ними обертання навколо осі. Пусковий пристрій являє трубу-моноблок вироблений зі склопластику.
З торців пусковий пристрій закритий гумовими кришечками, що руйнуються при пострілі. Для приведення в бойове положення виймається запобіжна чека і запобіжний важіль, що перекриває спусковий гачок, приводиться в бойове положення, при цьому взводиться ударно-спусковий механізм, і можна здійснити запуск гранати натисканням на спусковий гачок.
За потреби перевести гранату в походне положення ударно-спусковий механізм знімається з бойового взводу при опусканні запобіжного важеля в горизонтальне положення і фіксації його чекою.
Прицільні пристосування у вигляді нерухомої мушки і складаного цілика з набором діоптрійних отворів для разних відстаней стрільби розташовані на лівому боці пускової труби, в нижній передній частині труби також розташована передня складана рукоятка для утримання вогнемета.
При пострілі позаду пускового пристрою утворюється небезпечна зона глибиною до 30 метрів і кутом 90 градусів.
Варіанти |
Малогабаритний реактивний вогнемет випускається в трьох варіантах[3]:
| Варіант | Тип бойової частини | Маса активної речовини, кг | Призначення | Маркування |
|---|---|---|---|---|
| МРО-А | фугасна, термобаричної та осколкової дії | 1,0 кг | Ураження живої сили в будівлях та будовах оборонного та промислового призначення, виведення з ладу легкоброньованої та автомобільної техніки | дві червоні риски з дульної сторони пускового контейнеру[4] |
| МРО-Д | димна, із білим фосфором | 1,3 кг | Осліплення вогневих точок, створення димових завіс та нестерпних умов перебування живої сили у приміщеннях | одна червона риска[4] |
| МРО-З | димно-запалювальна | 1,3 кг | Створення нестерпних умов для перебування живої сили, а також вогнищ полум'я в будівлях та будовах міського промислового і оборонного значення | одна жовта риска[4] |
Бойове застосування |
Війна на сході України |
1 червня 2014 року було опубліковане одне з перших підтверджень використання вогнеметів МРО проросійськими збройними угрупованнями від Майкла Смолвуда, з центру досліджень зброї ARES. Ці вогнемети були ідентифіковані у бойовиків під час першого бою за Донецький аеропорт 26 травня 2014 року.[5] Особливістю МРО-А є те, що на відміну від РПО-А, він не перебуває на озброєнні українських силових підрозділів, до України офіційно не завозилась, та з Росії до сусідніх країн не експортувалась. Тому єдина можливість їхнього походження — безпосередньо зі складів Росії.[5]
У листопаді 2014 року центр досліджень зброї ARES опублікував доповідь, у якій зазначено, що проросійські збройні угруповання використовують вогнемети МРО-А.[6]
У вересні 2018 року фіксувалося фото учасниці окупаційних корпусів із вогнеметом.[7] У вересні вона загинула на лінії зіткнення, і російські засоби масмедіа поширювали інформацію, що вона була санінструктором.
Громадянська війна в Сирії |
Антиурядові збройні загони виявили малогабаритні вогнемети МРО-А та вогнемети РПО-А на позиціях проурядових сил в селі Скайк, провінція Хама, в жовтні 2015 року[4].
Примітки |
↑ Малогабаритный реактивный огнемет МРО-А. Оружейная Правда. Процитовано 2 листопада 2015.
↑ Малогабаритный реактивный огнемет МРО-А (Россия). World Guns. Процитовано 2 листопада 2015.
↑ Боеприпасы и средства поражения. Энциклопедия XXI век. Оружие и технологии России 12. Издательский дом «Оружие и технологии». 1999. с. 436,437.
↑ абвг N.R. Jenzen-Jones (30 жовтня 2015). Russian MRO-A thermobaric rocket launchers in Syria. Hoplite. ARES. . Слід зазначити, що маркування (колір рисок) відрізняється від названого на деяких фотографіях МРО-Д.
↑ аб Michael Smallwood (1 червня 2014). Russian MRO-A Rocket Launchers in Ukraine. Hoplite. ARES.
↑ Jonathan Ferguson, N. R. Jenzen-Jones (2014). Raising Red Flags: An Examination of Arms & Munitions in the Ongoing Conflict in Ukraine. Research Report 3. Armament Research Services.
↑ На Донбассе в очередной раз “засветилось” российское оружие (ВИДЕО). 29 вересня 2018.
Посилання |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: МРО-А |
Малогабаритный реактивный огнемет МРО-А (Россия). World Guns.
Малогабаритный реактивный огнемет МРО-А. Оружейная Правда.
А. В. Карпенко. Малогабаритный Реактивный Огнемет МРО-А «Бородач». Невский Бастион.
