Mryntu

Денніс Габор
угор. Gábor Dénes
	; ;
Народився	; 5 червня 1900(1900-06-05); Будапешт, Угорщина;
Помер	; 8 лютого 1979(1979-02-08)(78 років); Лондон, Велика Британія;
Громадянство; (підданство);	; Угорщина; Сполучене Королівство;
Діяльність	; фізик, інженер, науковий працівник, винахідник, викладач університету;
Галузь	; фізика;
Alma mater	; Берлінський технічний університет і Будапештський університет технології та економіки;
Відомі учні	; Eric Ash[d];
Володіє мовами	; англійська;
Заклад	; Берлінський технічний університет і Імперський коледж Лондона;
Учасник	; Перша світова війна;
Членство	; Лондонське королівське товариство, Угорська академія наук і Американська академія мистецтв і наук;
Конфесія	; лютеранство;
Нагороди	; ; член Лондонського Королівського Товариства[d] Нобелівська премія з фізики (1971) Albert A. Michelson Medal[d] (1968) Медаль пошани IEEE (1970) Holweck Prize[d] (1971) медаль Румфорда (1968) Національна зала слави винахідників США[d] Young Medal and Prize[d] (1967); ;
	; ; ; ; ; ; ; ; Медіафайли у Вікісховищі?; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Габор (прізвище).

Сер Денніс Габор (англ. Dennis Gabor; Денеш Габор, угор. Gábor Dénes; 5 червня 1900, Будапешт — 9 лютого 1979) — угорсько-англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики «за винахід і розроблення голографічного методу» (1971).

Зміст

1 Життєпис

2 Нагороди

3 Примітки

4 Посилання

Життєпис |

Був старшим із трьох синів Адрієнни (Кальман) і Берталіна Габорів. Мати до заміжжя була аристократкою, а батько, онук єврея-емігранта з Росії, — директором «Угорської генеральної вугільної компанії».

Закінчив місцеву школу, продовжив навчання у середній державній школі М. Тольді, де вивчав мови, захоплювався математикою і природничими науками. Вже в ті роки виявив великі здібності до фізики.

1918 р. вступив до Будапештського технічного університету, обравши фах інженера-механіка. 1920 р. для завершення освіти виїхав до Німеччини і вступив до Берлінського технічного університету, який закінчив 1924 р. із дипломом інженера, одночасно відвідував курс лекцій видатних учених М. Плінкета, В. Нернеста, М. фон Лаує і семінар А. Ейнштейна.

1927 р. одержав докторський ступінь з електротехніки і до 1933 р. працював у Берліні.

У 1933 р., з приходом Гітлера до влади, повернувся до Угорщини, в 1934 р. емігрував до Англії і майже 14 років працював в науково-дослідницькій лабораторії Британської компанії Томсона-Х'юстона.

1936 р. одружився з Мадікорі Батлер, співробітницею лабораторії Томсона-Х'юстона. Від 1937 до 1948 р. займався електронною оптикою і розпочав роботу, що призвела до створенням голографії.

В 1938 р. в Англію також переїхав брат Андре, в 1942 р. помер батько; в 1946 р. в Англію переїхала матір. В 1946 р. одержав британське підданство.

1948 р. розробив теорію голографічного методу й опублікував свої статті. 1949 р. покинув Британську компанію Томсона-Х'юстона і став ад'юнкт-професором з електроніки в Імперському коледжі при Лондонському університеті, в 1958 р. — професором прикладної електроніки. В ці ж роки займався дослідженнями природи людського слуху і розробив теорію гранульного синтезу, використаного пізніше Янісом Ксенакісом, а за ним і багатьма іншими композиторами^[5].

У 1967 р., вийшов у відставку, працював консультантом у лабораторії Сі-бі-Ес у Стамфорді (штат Коннектикут).

Нагороди |

1971 р. отримав Нобелівську премію з фізики «за винахід і розроблення голографічного методу». Далі читав лекції, продовжуючи наукові дослідження. 1974 р. переніс інсульт. 1977 р. був першим відвідувачем музею Голографії, відкритого у Нью-Йорку.

Був членом Лондонського Королівського товариства, почесним членом Угорської академії наук і кавалером Ордена Британської імперії, був нагороджений медаллю Томаса Юнга Лондонського фізичного товариства (1967), медаллю Румфорда Лондонського королівського товариства (1968), медаллю Альберта Майкельсона Франклінського інституту (1968), Медалью пошани IEEE (1970) і премією Хольвека Французького фізичного товариства (1971), був визнаний гідним почесних ступенів шести університетів різноманітних країн.

Примітки |

↑ ^а^б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #122903137 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.

d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578

↑ ^а^б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

d:Track:Q54837d:Track:Q19938912

↑ SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

↑ Nobelprize.org
d:Track:Q23684016

↑ Xenakis, Iannis (2001). Formalized Music: Thought and Mathematics in Composition. 9th (2nd ed.). Pendragon Pr.. pp. preface xiii. ISBN 1-57647-079-2.

Посилання |

Інформація з сайту Нобелівського комітету (англ.)

holography.ru

www.holo-mf.ru

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284_citetype_Q340169"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Німеччини|Національна_бібліотека_Німеччини]],_[[:Державна_бібліотека_в_Берліні|Державна_бібліотека_в_Берліні]],_[[:Баварська_державна_бібліотека|Баварська_державна_бібліотека]]_та_ін.</i>_[http://d-nb.info/gnd/122903137/_Record_#122903137]_//_Німецька_нормативна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none;">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q304037]][[d:Track:Q256507]][[d:Track:Q170109]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] а^б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #122903137 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.

d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827"_data-entity-id="Q19938912">[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb126073349_ідентифікатор_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none;">[[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q19938912]]</div>-2] а^б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

d:Track:Q54837d:Track:Q19938912

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none;">[[d:Track:Q29861311]]</div>-3] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q23684016">[http://data.nobelprize.org/page/laureate/93_Nobelprize.org]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none;">[[d:Track:Q23684016]]</div>-4] Nobelprize.org
d:Track:Q23684016

[5] Xenakis, Iannis (2001). Formalized Music: Thought and Mathematics in Composition. 9th (2nd ed.). Pendragon Pr.. pp. preface xiii. ISBN 1-57647-079-2.

搜尋此網誌