Mryntu

Кавурд-бек (*д/н — 1073) — засновник Керманської держави Сельджуків, малік у 1043—1073 роках. Повне ім'я Амад аль-Даула Кара-Арслан Ахмад Кавурд бен Чагрі.

Життєпис |

Походив з династії Сельджукидів. Старший син Чагрі-бека, брата Тогрула I, султана Великих Сельджуків. Про дату народження нічого невідомо. Напевне брав участь у битві при Дандакані, де сельджуцьке військо завдало нищівної поразки Газневідам. У 1040 році на великому курултаї в Мерві Кавурд отримав завдання захопити Керман, який на той час належав Буїдам.

Протягом 1042—1043 років захопив значну частину провінції Керман, проте 1043 року зазнав поразки від військ Абу Каліджара. Лише у 1048 році Кавурд розпочав новий наступ на фортецю Кермана, скориставшись одночасним просуванням на південь Персії військ Тогрула I. Того ж року на бік Сельджуків перейшов місцевий малік (намісник) Кермана, що дало змогу Кавурд без бою захопити місто. Подальша смерть Абу Каліджара та боротьба між його спадкоємцями сприяли посиленню влади Кавурда в цій області. Він захопив володіння Буїдів до Ормузької протоки. Слідом за цим оволодів північним Оманом.

З цього моменту Кавурд став фактично самостійним правителем, хоча зі статусом маліка, оскільки визнавав верховну владу султанів Великих Сельджуків. Втім, поступово Кавурд ставав дедалі більш самостійним. Він прийняв почесне ім'я Імад аль-Даула. До кінця 1040-х років встановив зверхність над Сістаном, де правила династія Насридів.

Водночас багато зробив задля розбудови напівнезалежної держави: споруджено каравн-сараї, торговельні шляхи звільнені від розбійників, купцям та ремісникам надано привілеї. При цьому для зміцнення свого становища Кавурд оженився на доньках місцевих дрібних беків та ханів. Влітку проводив час у місті Керман (перейменовано на Бердасір), взимку — Джируфті. Важливим портом став Ормуз, що давав значні статки Кавурду.

У 1059 році надав допомогу Торгул-беку в придушенні повстання тюркменів Ібрагіма Інала. У 1062 році завдав поразки династії Шабагкара, що правила у Фарсі.

У 1063 році після смерті Тогрула I й отримання трону Алп-Арсланом, Кавурд оголосив себе незалежним правителем-султаном та припинив переказ податків до державної скарбниці. Втім у 1064 році проти нього вустив Алп-Арслан. Зрештою вдалося мирно вирішити суперечності, а Кавурд визнав статус молодшого брата й зобов'язався сплачувати податки. Втім у 1067 році знову повстав проти султана, але Алп-Арслан доволі швидко зумів виступити з великим військом проти Кавурда, що той вдруге вимушений був визнати зверхність султана Великих Сельджуків. У 1070 році придушив спробу сина Султан-шаха оволодіти Керманом.

У 1073 році після смерті султана Алп-Арслана Кавурд оголосив на своїх правах на трон Великих СельджукіВ, виступивши проти Малік-шаха I. На чолі війська Кавурд в травні 1073 року підійшов до Ісфагану. 16 травня 1073 року в околицях Гамадану відбулася битва між Кавурдом і Малік-шахом, в якій війська Кермана зазнали поразки, Кавурда схоплено та страчено за намовлянням візира Нізама аль-Мулька. Старшим синів Кавурда було страчено або осліплено. Залишено лише трьох синів Кавурда.

Родина |

• 
  Керман-шах, малік Кермана і Омана в 1073—1074 роках


• 
  Султан-шах, малік у 1074—1085 роках


• 
  Туран-шах, султан у 1085—1097 роках


• Мірдан-шах

Джерела |

• C. Edmund Bosworth (edited by): The history of the Seljuq Turks: from the Jāmi al-Tawārīkh: an Ilkhanid adaption of the Saljūq-nāma of Ẓahīr al-Dīn Nīshāpūrī, Richmond (Surrey) 2001


• Merçil, Erdoğan (2000). Müslüman Türk devletleri tarihi. Ankara: Türk Tarih Kurumu Yayınevi. ss. 52. ISBN 9751602319.