Proechimys simonsi Зміст Етимологія | Морфологія | Відтворення | Загрози та охорона | Джерела | Навігаційне меню3269985848551829942834Веб-сайтвиправивши або дописавши її
Червоний список МСОП видів з найменшим ризиком (LC)Тварини, описані 1900ГризуниЕхімісовіСсавці Південної Америки
гризунівГолчастих щурівКолумбіїЕквадоріПеруАмазонкиЖуруаБолівіїКаріотипНеотропікахступніХвістСамиціохоронних районах
? Proechimys simonsi | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Охоронний статус | ||||||||||||||||||||||
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Біноміальна назва | ||||||||||||||||||||||
Proechimys simonsi Thomas, 1900 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Вікісховище:
Віківиди:
EOL:
ITIS:
МСОП:
NCBI:Голчастий щур Сімонса (Proechimys simonsi) — вид гризунів родини Голчастих щурів, який зустрічається у південній Колумбії, східному Еквадорі, Перу у західному басейні Амазонки, на схід до Ріу Журуа і на південь до північної Болівії. Цей вид має найбільшу висоту для цього роду (1.500 м над рівнем моря). Цей вид поширений і легко впізнається. Зустрічається у незатоплюваних тропічних лісах, у вторинних лісах, на покинутих і діючих ділянках сільськогосподарського призначення. Каріотип: 2n=32, FN=58.
Зміст
1 Етимологія
2 Морфологія
3 Відтворення
4 Загрози та охорона
5 Джерела
Етимологія |
Вид названо на честь Перрі О. Сімонса (1869-1901), американського громадянина, який був збирачем зразків у Неотропіках.
Морфологія |
Морфометрія. Повна довжина: 303-480, довжина хвоста: 118-231, довжина задньої ступні: 45-56, довжина вух: 21-28 мм.
Опис. Характеризується витягнутим тілом, довгим і вузьким обличчям, довгими вухами, пропорційно і абсолютно довгим хвостом, і великими задніми ногами. Хвіст двоколірний, з чіткою темною спинною смугою і білою нижньою частиною, він покрита рідкісним, тонким волоссям; луски залишаються помітними оку (9-13 кілець на см). Як і в більшості видів Proechimys, колір середньої лінії спини дещо темніший, ніж боки тіла, круп - найтемніша частина тіла, з грубими прожилками чорного волосся вкрапленнями темно-коричневих остюків. Остюкоподібні волоски довгі. тонкі з чітко вираженими батогоподібними кінчиками. Черево, підборіддя, низ передніх кінцівок, і задні кінцівки чисто білі. Верх задніх ступнів, як правило, білий, лише деякі зразки мали домішок коричневого волосся.
Відтворення |
Самиці, як вважаються, можуть народжувати у будь-який час року. Середня кількість новонароджених - 2.
Загрози та охорона |
Немає відомих серйозних загроз для виду на сьогодні. Зустрічається у кількох охоронних районах.
Джерела |
Веб-сайт МСОП
Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference, Vol. 1. - JHU Press, 2005, p. 1588
James L. Patton, Maria Nazareth F. da Silva Mammals of the Rio Jurua and the evolutionary and ecological diversification of Amazonia - Bulletin of the American Museum of Natural History, Number 244, 2000.
Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The eponym dictionary of mammals - JHU Press, 2009, p. 381
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
