Густава Калер Біографія | Вибрані публікації | Примітки | Навігаційне менюперевірена1 зміна25306603Record #131715895"Gustava Kahler-Aigner (1906–1987)"Deuxième Congrès pour l'Avancement des Études de Stratigraphie Carbonifère. Heerlen, Septembre 1935: Compte RenduJapanese Journal of Geology and GeographyConcepts and methods of biostratigraphyLandesherrschaft und Bergbauwirtschaft.: Zur Wirtschafts- und Verwaltungsgeschichte des Oberharzer Bergbaugebietes im 16. und 17. Jahrhundert.1243269111317158950000 0000 5511 584227539608803346369751781204
Жінки-науковціНародились 29 квітняНародились 1906Уродженці ЗальцбургаПомерли 22 березняПомерли 1987Померли в АвстріїАвстрійські геологиАвстрійські науковці
нім.29 квітня1906ЗальцбургАвстро-Угорщина22 березня1987Санкт-Файт-ан-дер-ҐланАвстріягеологпалеонтологграптолітиграуваціГрацькому університетіботанікустратиграфіїКлагенфуртіНорвегіїКаринтіїпізньопалеозойськуКарнійських АльпДругої світової війни
|зображення_розмір=
| Густава Калер | |
|---|---|
нім. Gustava Kahler | |
| Народилася | 29 квітня 1906(1906-04-29)[1] Зальцбург, Австрія[1] |
| Померла | 22 березня 1987(1987-03-22)[1](80 років) Санкт-Файт-ан-дер-Глан, Санкт-Файт-ан-дер-Глан, Каринтія, Австрія[1] |
| Громадянство |  Австрія |
| Діяльність | палеонтолог, геолог |
| Alma mater | Грацький університет |
| Сфера інтересів | геологія і палеонтологія |
| У шлюбі з | Франц Калер |
Густава Калер, уроджена Айгнер (нім. Gustava Kahler, нар. 29 квітня 1906, Зальцбург, Австро-Угорщина — пом. 22 березня 1987, Санкт-Файт-ан-дер-Ґлан, Австрія) — австрійська геолог та палеонтолог.[2] Відома спільною роботою з Францом Геричем та її чоловіком Францом Калером. На знак того, що вона відкрила граптоліти в грауваці в Австрійських Альпах, її студентка Іда Пельцман назвала два види на її честь.[2]
Біографія |
Густава Айгнер народилася 29 квітня 1906 в Зальцбурзі в родині науковця Доктора Густава Айгнера та юриста Марії Мельбер.[2] Після закінчення гімназії Mädchen-Reform-Realgymnasium, вивчала геологію, палеонтологію, мінералогію та петрографію в Грацькому університеті. Спочатку вона планувала вивчати ботаніку, але Франц Герич привив їй любов до геології. На той час вона було всього другою жінкою, яка вивчала геологію в університеті.[2] Стала доктором наук в липні 1929 року у віці 23-х років, захистивши дисертацію «Die Productiden des Karbons von Nötsch im Gailtal».[2] Ця наукова робота стала першою, яка відобразила зміну напрямку вивчення галузі від мінералогії та кристалографії в бік стратиграфії та палеонтології.[2]
Наступні п'ять років провела за вчителюванням в Зальцбурзькій гімназії для дівчат «Realgymnasium». 1935 року вийшла заміж за банкіра Франца Калера, який також був студентом Герича та став доктором наук в 1931 році. Калер працював геологом в Клагенфурті, Норвегії та Каринтії, де 1947 року він був призначений державним геологом.[2] Густава була співавтором багатьох робіт як Герича так і Калера, якому вона допомагала у систематичному вивченні фусулінід. Їхні дослідження та публікації охоплювали пізньопалеозойську стратиграфію Карнійських Альп.[2][3] В 1937 році подружжя розділило рід Pseudoschwagerina на п'ять підгруп.[4] Пізніше вони запропонували назву Zellia для однієї з груп. На час Другої світової війни, обоє призупинили наукову діяльність, яку поновили після її закінчення.[2]
В червні 1979 року Грацький університет урочисто відновив її звання доктора, а від Асоціації вчених вона отримала Знак Честі.[2] В червні 1980 року Асоціація жінок-вчених (Verband der Akademikerinnen) також нагородила її. Іда Пельцман, колишня студентка Калер, відкривши два нових види, назвала їх в честь Густави.[2]
У Густави було три дочки, перша з яких народилась 1937 року.
Померла 22 березня 1987 року після тривалої хвороби.[2]
Вибрані публікації |
- (1929) With Franz Heritsch. "Cephalopoden aus dem Unterkarbon von Nötsch im Gailtal". Mitteilungen der Naturwissenschaftlicher Verein für Steiermark, pp. 43–50 (нім.)
- (1930) "Silurische Versteinerungen aus der Grauwackenzone bei Fieberbrunn", Verhandlungen der Geologischen Bundes-Anstalt, pp. 222–24 (нім.)
- (1931) With Franz Heritsch. "Das Genus Isogramma im Carbon der Südalpen". Österreichische Akademie der Wissenschaften. Mathematisch-Naturwissenschaftliche Klasse, Denkschriften 102 pp. 303–16 OCLC 25306603 (нім.)
- (1937) With Franz Heritsch. "Beitrage zur Kenntnis der Fusuliniden der Ostalpen": Die Pseudoschwagerinen der Grenzlandbanke und des oberen Schwagerinenkalkes. Paleontographica 87(1-2): 1-44. pls. 1-3.[5](нім.)
- (1937) With Franz Heritsch. "Uber das Wirken der Klagenfurter Münze als Montanbank des Kärntner Edelmetallbergbaus" im 16. Jahrhundert. In: ZBHSW, Bd. 85, S. 334-337.[6](нім.)
Примітки |
↑ абвг Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #131715895 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578
↑ абвгдежиклмн Flügel, Helmut W. "Gustava Kahler-Aigner (1906–1987)" (PDF). Naturwissenschaftlicher Verein für Kärnten, Oberösterreichisches Landesmuseum. Retrieved 21 June 2013.
↑ J, Jongmans W. (1937-12-12). Deuxième Congrès pour l'Avancement des Études de Stratigraphie Carbonifère. Heerlen, Septembre 1935: Compte Rendu (en). Alexander Doweld.
↑ Japanese Journal of Geology and Geography (en). Science Council of Japan. 1939.
↑ Kauffman, Erle Galen (1977). Concepts and methods of biostratigraphy. Dowden, Hutchinson & Ross. с. 596. ISBN 978-0-87933-246-4.
↑ Henschke, Ekkehard (1975). Landesherrschaft und Bergbauwirtschaft.: Zur Wirtschafts- und Verwaltungsgeschichte des Oberharzer Bergbaugebietes im 16. und 17. Jahrhundert.. Duncker & Humblot. с. 159–. ISBN 978-3-428-43124-3.
|
