Mryntu

«Всякому місту — звичай і права» — філософсько-сатиричний ліричний вірш, який став народною піснею, написаний Григорієм Сковородою. Це десятий твір із збірки «Сад божественних пісень». Літературний рід — лірика. Вид лірики — громадянська. Віршовий розмір — чотиристопний дактиль. Римування — суміжне.

Історія написання |

Ця пісня написана у 1758-1759 роках у селі Ковраї. В цей час автор перебував у панському маєтку в ролі вчителя-слуги і пильно придивлявся до життя селян-кріпаків.

Епіграфом до пісні «Всякому місту — звичай і права» є слова Сіраха «Блажен муж, иже в премудрості умрет и иже в розуме своїм почувается святыне». Далі автор виставляє на осуд різних людей, об'єднуючи всіх в один ряд. Тут і чиновник-лакиза, який протирає кутки у вельмож, випрошуючи нові чини, тут і лихварі, і купці, що наживаються на людській праці, тут і шахраї, і стяжателі, і гульвіси. А спільне у них одне: всі вони прикриваються законом (наприклад, «ладить на свій смак юриста права»).

Цікаві факти |

• Твір здобув шалену популярність, ставши народною піснею: відомо понад п'ятдесят її варіантів.


• 
  Іван Котляревський використав цю пісню як арію возного в п'єсі «Наталка Полтавка».

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.