Чеботарьов Михайло Вікторович Зміст Життєпис | Обставини загибелі | Нагороди | Примітки | Посилання | Навігаційне менюПолтавська обласна рада«Про відзначення державними нагородами України»Чеботарьов Михайло ВікторовичМихайло ЧеботарьовВін був Людиною з великої літерирвиправивши або дописавши її
Солдати (Україна)Народились 29 липняНародились 1987Померли 15 лютогоПомерли 2015Поховані у ФастовіВійськовики полку АзовКавалери ордена «За мужність» III ступеняУкраїнські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)Уродженці Хабаровського краюПомерли в Широкиному
Війна на сході України29 липня1987Хабаровський край15 лютого2015Широкиневоякполку «Азов»Національної гвардії Україниокремий загін спеціального призначення «Азов»15 лютого2015мужністьгероїзмсуверенітетуприсязіросійсько-української війни
| Чеботарьов Михайло Вікторович | |||
|---|---|---|---|
 Солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 29 липня 1987(1987-07-29) Ургал, Хабаровський край | ||
| Смерть | 15 лютого 2015(2015-02-15) (27 років) Широкине поховання: Фастів | ||
| Псевдо | «Чавур» | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  МВС України | ||
| Рід військ |  Національна гвардія | ||
| Формування |  | ||
| Війни / битви | Війна на сході України
| ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Миха́йло Ві́кторович Чеботарьо́в (нар.29 липня 1987, Ургал, Хабаровський край — пом.15 лютого 2015, Широкине) — український військовик, вояк полку «Азов», Національної гвардії України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).
Зміст
1 Життєпис
2 Обставини загибелі
3 Нагороди
4 Примітки
5 Посилання
Життєпис |
Родина переїхала, закінчив Фастівську ЗОШ № 2, Фастівське ПТУ, автослюсар. Працював охоронцем, на будівництві. 2008 року одружився, з дружиною Іриною дочекалися та виховували сина Єгора.
З серпня 2014-го — доброволець, солдат, окремий загін спеціального призначення «Азов» Східного ОТО НГУ.
Обставини загибелі |
Загинув 15 лютого 2015 року у селі Широкине Волноваського району Донецької області. Терористи здійснили спробу прориву бронетехніки у Широкине. Завдяки густому туману у село зайшли танки та жива сила противника, працювала артилерія та міномети. Азовці відбили атаку. Розпочалось позиційне протистояння. До обіду терористи продовжували обстріл позицій українського батальйону зі стрілецької зброї. Ближче до вечора азовцям вдалось евакуювати з Широкиного цивільних мешканців, які залишались у селі впродовж всього протистояння. У підсумку було знищено майже сотню бойовиків та десять одиниць бронетехніки. Втрати азовців — семеро загиблих бійців та близько 50 поранених[1].
Нагороди |
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.3.2015, посмертно).
Примітки |
↑ Полтавська обласна рада
Посилання |
- Указ Президента України від 25 березня 2015 року № 176/215 «Про відзначення державними нагородами України»
- Чеботарьов Михайло Вікторович
- Михайло Чеботарьов
- Він був Людиною з великої літери
| |||||
 | Це незавершена стаття про українського військовика. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
