Mryntu

Миколаївський художній музей; імені В. В. Верещагіна ;
	; ;
	; 46°58′23″ пн. ш. 31°59′09″ сх. д. / 46.97320000002777363° пн. ш. 31.986000000027779322° сх. д. / 46.97320000002777363; 31.986000000027779322Координати: 46°58′23″ пн. ш. 31°59′09″ сх. д. / 46.97320000002777363° пн. ш. 31.986000000027779322° сх. д. / 46.97320000002777363; 31.986000000027779322;
Тип	; музей;
Країна	; Україна;
Адреса	; Україна,; Миколаїв,; вулиця Велика Морська, 47
Засновано	; 1914;
Відкрито	; 1914
Режим роботи	; з 9:00 до 17:00
Директор	; Росляков Сергій Миколайович
Сайт	; vereschagin.com.ua;
	; ; ; ; ; Миколаївський обласний художній музей імені В. В. Верещагіна (Україна); ;
	; ;
	; Миколаївський обласний художній музей імені В. В. Верещагіна у Вікісховищі?

Барельєф В. В. Верещагіна

Миколаївський художній музей імені В. В. Верещагіна — художній музей, розташований у Миколаєві. Знаходиться у будівлі № 47 на вулиці Великій Морській, яке є пам'яткою архітектури другої половини XIX століття.^[2]

Зміст

1 Історія
- 1.1 Передумови створення
- 1.2 Заснування музею
- 1.3 Допомога Петербурзької академії мистецтв
- 1.4 Створення перших колекцій

2 Підрадянський період

3 По відновленню капіталізма

4 Філії

5 Примітки

6 Посилання

Історія |

Передумови створення |

Велику роль у створенні Миколаївського обласного художнього музею ім. В. В. Верещагіна відіграв Микола Антонович Гедройць. Високоосвічена і духовно щедра людина, князь М. А. Гедройць багато зробив для збереження образотворчого мистецтва, пошуку активних форм популяризації і підтримки українських художників, згуртував навколо себе людей, небайдужих до долі країни, розвитку та популяризації художнього мистецтва. Проживаючи в Миколаєві, М. А. Гедройць ініціював створення Товариства витончених мистецтв, яке в 1913 році налічувало понад 100 членів і об'єднувало миколаївських художників і прихильників мистецтва. Про високий авторитет Товариства свідчив і факт опіки над ним Великого князя Кирила Володимировича.

Саме з ініціативи М. А. Гедройця, організаційний комітет звернувся з листом до Президента Академії мистецтв, де зазначалося: «Ім'я В. В. Верещагіна, як колишнього вихованця морського училища, який, крім того, так трагічно загинув у морській стихії, оточене виключно зворушливим шаною серед моряків. І ми, миколаївці, прагнемо увічнити пам'ять славетного художника — філософа …, який так блискуче прославляв своїм генієм нашу Вітчизну».

В. В. Верещагін. Людожер

В. В. Верещагін. Лист на батьківщину

Заснування музею |

Музей засновано 1914 року^[1] членами місцевого товариства прихильників образотворчих мистецтв як пам'ятник художнику Василю Верещагіну. Перша колекція музею була розташована у колишньому будинку гауптвахти військового відомства та включала твори, які були передані Академією мистецтв, Російським музеєм Олександра III, а також особисті речі, що були надіслані вдовою В. В. Верещагіна — Лідією Василівною.^[2]

Велику допомогу у справі створення музею та присвоєння йому імені В. В. Верещагіна надав комітету художник І. Є. Рєпін. Він схвалив і підтримав ініціативу М. А. Гедройця. В іншому листі, вже до військового Морського міністерства, І. Ю. Рєпін підкреслював: «Форма виявлення нашого шанування світлої пам'яті покійного В. В. Верещагіна — підстава художнього музею його імені в морському місті, в Миколаєві, цілком доцільна і в найкращій мірі увічнює образ художника-патріота як повчальний приклад майбутнім поколінням».

У цей час Товариство витончених мистецтв ім. В. В. Верещагіна, очолюване князем М. А. Гедройцем, вирішувало з місцевою владою, зокрема з міським головою Миколою Павловичем Леонтовичем, питання про виділення приміщення для новоствореного художнього музею.

Після того, як Імператорська Академія мистецтв і Російський музей (Санкт-Петербург) висловили згоду на передачу в Миколаїв творів В. В. Верещагіна та інших полотен відомих художників, в міську Думу з вдячністю і новим проханням звернулися члени Ради Товариства витончених мистецтв, де відзначили про необхідність виділення окремого обладнаного приміщення.

Після такого звернення Дума разом з міським Головою М. П. Леонтовичем, вирішили для функціонування майбутнього художнього музею ім. В. В. Верещагіна, надати приміщення Миколаївського Відділення Імператорського Технічного товариства.

Відгукувалися меценати, які погоджувалися передати в колекцію музею твори зі своїх колекцій. Вдова художника Л. В. Верещагіна передала особисті речі художника, Імператорський Ломоносовський порцеляновий завод готувався відправити до Миколаєва порцелянові вироби. Все це не давало можливості в нормальних умовах демонструвати у передбаченому приміщенні музейні експонати. Крім того, надалі планувалося в художньому музеї влаштовувати виставки-продажі художніх полотен та інших виробів мистецтв.

Таким чином, знову порушується питання про нове приміщення. До цієї справи залучають І. Є. Рєпіна, авторитет і слава якого допомогли. Письмові звернення великого художника до царя, морського міністра І. К. Григоровича та інших чиновників зрушили справу з місця.

22 вересня 1912 Головний інспектор морської будівельної частини, виконуючи урядове розпорядження, передав в оренду на 12 років приміщення одного з найкращих споруд міста — гауптвахти для художнього музею. Це було найбільш відповідне приміщення, як за розмірами, так і за місцем розташування — на Соборній площі. Будинок був зведений у вигляді двоповерхового палацу на замовлення Г. О. Потьомкіна за проектом петербурзького архітектора І. Є. Старова у класичному стилі. У цьому приміщенні музей планувалося розмістити на верхньому поверсі, а художні майстерні, школу мистецтв та інші допоміжні приміщення повинні були розташовуватися на першому поверсі, тут же планувалося відкрити крамничку, де б продавалися декоративно-прикладні вироби, брошури про В. В. Верещагіна та інше.

Відкриття Миколаївського художнього музею відбулося 6 червня (за новим стилем) 1914 року — в 10-річчя трагічної смерті на броненосці «Петропавловськ» віце-адмірала С. О. Макарова і художника-баталіста В. В. Верещагіна.

Основу музейної експозиції склали 148 різних (картин, етюдів та малюнків) творів В. В. Верещагіна, які були отримані з Російського музею імператора Олександра ІІІ-го. Серед них найвидатнішими були 20 картин, три з яких демонструвалися в грудні 1914 року в Санкт-Петербурзі на посмертній виставці творів В. В. Верещагіна.

Допомога Петербурзької академії мистецтв |

У той же час Петербурзька академія мистецтв відправляє у Миколаїв 29 робіт відомих російських майстрів пензля і різця. В колекцію музею увійшли твори І. К. Айвазовського «Пушкін на березі моря», М. І. Авілова «Іван Грозний на прогулянці», В. Є. Маковського «Букініст», К. Я. Крижицького «Штиль», роботи Д. К. Крайнєва, В. Д. Полєнова, Ф. О. Рубо. Пізніше надійшло ще 9 робіт.

Крім живопису, були передані й скульптури М. М. Антокольського «Іван Грозний», В. О. Беклемішева «Свята Варвара».

Крім Академії мистецтв, Товариство ім. А. І. Куїнджі направило до музею три пейзажи майстра («Гірський пейзаж», «Марина», «Зимовий ландшафт»).

Створення перших колекцій |

Виконав обіцянку і Імператорський порцеляновий завод, який разом з гранувальною фабрикою передали унікальні колекції прикладного мистецтва.

Приватні колекціонери та міські жителі дарували полотна видатних російських і декотрих закордонних художників. Ініціатор створення музею М. А. Гедройць подарував 11 малюнків В. В. Верещагіна.

Серед найпочесніших гостей на відкритті музею був син В. В. Верещагіна. Завдяки подарованим сім'єю особистим речам художника вдалося відтворити обстановку робочого кабінету митця.

Як і планувалося, при музеї стали успішно працювати школа та курси малювання, де в перші місяці діяльності навчалося 120 осіб. Крім того, для дорослих мешканців були організовані заняття по виробництву килимів, які проводила досвідчена майстриня, спеціально запрошена з Курської губернії.

Підрадянський період |

Після Жовтневої революції зібрання поповнилося творами з націоналізованих приватних колекцій, картинами Р. Г. Судковського (переданими 1924 року з Очакова братом художника), творами радянських майстрів, які надійшли із Всеукраїнського комітету у справах мистецтв.^[2]

Напередодні Радянсько-німецької війни колекція музею налічувала майже тисячу творів. У роки німецько-фашистської окупації музей було розграбовано.^[2]

Відновлення почалося одразу після звільнення міста. 1945 року музей відновив свою роботу у невеликій старовинній садибі. Було знайдено деякі твори В. В. Верещагіна, його особисті речі, роботи І. К. Айвазовського, Р. Г. Судковського, М. М. Антокольського тошо. Велику допомогу у формуванні післявоєнної колекції надали Київська картинна галерея, Київський музей західного та східного мистецтва, Одеський художній музей.^[2]

Протягом 1970 — 1980 років колекція музею регулярно поповнювалася за рахунок надходжень з дирекції художніх виставок Міністерства культури СРСР, УРСР, Спілки художників СРСР, УРСР та інших організацій, а також з приватних колекцій.^[2]

У 1980 — 1990 роках особливу увагу при поповненні музею була приділена художнім традиціям краю. Отримувалися роботи найстаріших миколаївських художників Д. К. Крайнєва, Р. С. Соколовського, С. М. Старчеус, В. І. Фірсова та інших. Останнім часом художній музей імені В. В. Верещагіна володіє найбільшою та найповнішою колекцією робіт сучасних миколаївських художників М. А. Ряснянського, В. І. Золотухіна, Д. А. Антонюка, О. П. Завгороднього, М. Ф. Бережного, І. Я. Булавицький, С. Ф. Сенкевич, Н. А. Мандрікової-Дончик, В. С. Покосенко.^[2]

1986 року музей перебрався у новий будинок. У його залах на другому та третьому поверхах розгорнулася експозиція вітчизняного мистецтва, яка включає твори живопису, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, графіки. В окремому залі музею експонуються твори західноєвропейського мистецтва.^[2]

По відновленню капіталізма |

2002 року музей було відзначено золотою медаллю Російської академії мистецтв та Благодійного фонду збереження спадщини В. В. Верещагіна за реставрацію творів художника, збереження та популяризацію творчості майстра.^[2]

28 липня 2009 року рішенням президії Академії мистецтв України музей було нагороджено срібною медаллю за пропаганду мистецтва, заслуги в естетичному вихованні молодого покоління і у зв'язку з 95-річчям з дня заснування.^[3]

Філії |

Музей мариністичного живопису імені Р. Г. Судковського

Вознесенський художній музей імені Є. А. Кібрика

Примітки |

↑ ^а^б^в Николаевский художественный музей им. В. В. Верещагина на сайте проекта «Вирутальный Николаев»

↑ ^а^б^в^г^д^е^ж^и^к^л^м^н^п Николаевский областной художественный музей имени В. В. Верещагина на сайте «Города Украины в улицах и лицах»

↑ УКРИНФОРМ: Николаевский художественный музей им. В. В. Верещагина награждён серебряной медалью

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Миколаївський обласний художній музей імені В. В. Верещагіна

Офіційний сайт

Миколаївський художній музей ім. В. В. Верещагіна. Альбом. Київ, Мистецтво, 1984.

Миколаївський художній музей ім. В. В. Верещагіна на сайті проекту «Віртуальний Миколаїв»

Миколаївський обласний художній музей імені В. В. Верещагіна на сайті «Міста України у вулицях та особах»

[A-1] а^б^в Николаевский художественный музей им. В. В. Верещагина на сайте проекта «Вирутальный Николаев»

[B-2] а^б^в^г^д^е^ж^и^к^л^м^н^п Николаевский областной художественный музей имени В. В. Верещагина на сайте «Города Украины в улицах и лицах»

[3] УКРИНФОРМ: Николаевский художественный музей им. В. В. Верещагина награждён серебряной медалью

搜尋此網誌