Артур Ґроттґер Зміст Сім'я | Історія кохання | Твори | Вшанування | Примітки | Посилання | Навігаційне менюМедіафайлиRecord #118719017Artur GrottgerArtur GrottgerАртур ҐроттґерБогдан Білан, Ігор Осідач. Будь-якій долі любов дає відсіч. Історія львівських Ромео і Джульєтти // Газета ZIK, № 5, 9 лютого 2012Artur GrottgerPiotr Czartoryski-Sziler. Artur Grottger — wielki polski artystaЦиклы: Polonia, Lituania, Wojna. Львоў: H.Altenberg, 1911виправивши або дописавши їїOpen LibraryRKDartists14975212g1187190170000 0001 1614 3768n84081061jn2000072009016204607302851709129805680500009738
Народились 11 листопадаНародились 1837Уродженці Королівства Галичини та ВолодимиріїПомерли 13 грудняПомерли 1867Поховані на Личаківському цвинтаріВипускники Краківської академії мистецтвСтатті, які варто перекласти з польськоїПольські художникиХудожники ЛьвоваПерсоналії:ПарижУродженці Жидачівського районуПомерли у Франції
пол.11 листопада1837Отине́вичіЖидачівський районЛьвівська область13 грудня1867Амелі-ле-Бен-ПалальдаФранціяпольськийживописецьромантизмусічневого повстання 1863—1864 рр.Гілярія СємановскогоВідніОтине́вичахфлоринів1866Львовіпол.сухотиПарижаФранцу Йозефу IАмелі-ле-БенПіренеяхлегенях4 липня1868Личаківському цвинтаріілюстрацій1873поемиМиколая Антоневича-БолозаМузей образотворчих мистецтв у Будапештідомініканському костеліЦипріян Годебський
Артур Ґроттґер | |
---|---|
Народився | 11 листопада 1837(1837-11-11)[1][2][3] Отиневичі, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, Німецький союз |
Помер | 13 грудня 1867(1867-12-13)[1][2][3](30 років) Амелі-ле-Бен-Палальда[4] |
Поховання | Личаківський цвинтар : |
Громадянство (підданство) | Польща Російська імперія |
Діяльність | художник |
Alma mater | Академія образотворчих мистецтв у Кракові |
|
Артур Ґроттґер (пол. Artur Grottger; * 11 листопада 1837, Отине́вичі, Жидачівський район, Львівська область — † 13 грудня 1867, Амелі-ле-Бен-Палальда, Франція) — польський живописець, один із провідних представників романтизму в польському мистецтві, ілюстратор, рисувальник, автор циклу творів на тему січневого повстання 1863—1864 рр.
Зміст
1 Сім'я
2 Історія кохання
3 Твори
4 Вшанування
5 Примітки
6 Посилання
Сім'я |
Батько артисти, Ян Юзеф, був нешлюбним сином радника Гілярія Сємановского. Після народження носив дівоче прізвище своєї матері місс Ґроттґер, яка на той час була гувернанткою. Місс Ґроттґер приїхала зі Швейцарії. Сємановскі дбав про освіту і виховання власного сина, навіть оплатив за його навчання в Академії Образотворчих мистецтв в Відні. Після досягнення повноліття, Артур Ґроттґер отримав від батька в оренду один з його маєтків в Отине́вичах. Хіляри Сємановскі перед смертю залишив синові спадок в розмірі 10000 флоринів готівкою.
Історія кохання |
1866 року на балу у Стрілецькому товаристві у Львові 29-річний А. Ґроттґер познайомився з 16-річною Вандою Монне (пол. Wanda Monné). Спонтанному коханню польської патріотки і хворого на сухоти митця, що йому залишалося жити менше двох років, сповненому багатьох романтичних зустрічей і довгих піднесених листів, але не схваленому родиною дівчини, не судилося щасливого завершення. Спраглий успіху Артур виїхав до Парижа, де спромігся завершити свій славетний цикл «Війна» та продати його австрійському цісареві Францу Йозефу I.
У грудні 1867 року лікарі скерували знесиленого хворобою митця на знаменитий курорт Амелі-ле-Бен у французьких Піренеях — лікувати кровотечу в легенях. Там він помер того ж місяця. Наречена А. Ґроттґера Ванда Монне перевезла тіло художника до Львова, де 4 липня 1868 року перепоховала на Личаківському цвинтарі (поле № 5) — на місці, яке він колись обрав під час спільної прогулянки.
Твори |
Автор ілюстрацій до другого видання (Львів, 1873) драматичної поеми Anna Oświęncimówna (пол.) — твору Миколая Антоневича-Болоза[5].
Вшанування |
- колишня вулиця у Львові (тепер Вулиця Смольського, бічна Личаківської).
- вулиця у Варшаві (район Мокотув)
- вулиця в Катовіце (район Пйотровіце-Охоєць)
«Куття кіс» із циклу Polonia, 1863, Музей образотворчих мистецтв у Будапешті
16-річна Ванда Монне
Могила Артура Ґроттґера на Личаківському цвинтарі
Пам'ятний знак на честь Артура Ґроттґера в домініканському костелі Львова (скульптор Ципріян Годебський)
Примітки |
↑ аб Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118719017 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578
↑ аб Artur Grottgerd:Track:Q17299517
↑ аб Artur Grottger — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7, 978-0-19-989991-3
d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
↑ Гротгер Артур // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649d:Track:Q17378135
↑ Hahn W. Antoniewicz Bołoz Mikołaj (†1885) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 139—140; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 140. — ISBN 8304034840. (пол.)
Посилання |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Артур Ґроттґер |
Богдан Білан, Ігор Осідач. Будь-якій долі любов дає відсіч. Історія львівських Ромео і Джульєтти // Газета ZIK, № 5, 9 лютого 2012
Artur Grottger (пол.)
Piotr Czartoryski-Sziler. Artur Grottger — wielki polski artysta (пол.)- [1]
- Циклы: Polonia, Lituania, Wojna. Львоў: H.Altenberg, 1911
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|