Mryntu

На́дто Со́нна — український музичний гурт, що грає в жанрі Bedroom Pop.

Склад |

• Всеволод «Darthfader» Солнцев — вокал, клавішні, програмування


• Юрко «Dorialan» Марченко — гітара, клавішні, бек-вокал


• Андрій «Параноїд» Прокопенко —драм-машинка, програмування, вокал

Історія |

Історія «Надто Сонної» розпочалася у Києві взимку 2005 року, коли двоє друзів, Андрій «Paranoid» Прокопенко (драм-машинка, програмування, вокал) і Юрко «Dorialan» Марченко (гітара, клавішні, бек-вокал), вирішили об'єднати свої зусилля у створенні музики і безкоштовно розповсюджувати її в Інтернеті. Їхні перші треки були створені під впливом Bjork і Nine Inch Nails за допомогою комп'ютерних програм у домашніх умовах.

Назва колективу народилася зі спонтанної фрази: «…не сьогодні, я вже надто сонна…». Агресивні електронні текстури нарівні з тендітними та зворушливими мелодіями сподобалися багатьом і група швидко завоювала вуха українських (і не лише) меломанів.

Реалізовувати всі творчі ідеї вдвох групі ставало все складніше, склад вимагав розширення. Тому спочатку в складі Надто Сонна на концертах з'являвся басист команди Інкунабула Юрко Козій.

Восени 2006 вийшов дебютний альбом «Fragments Of Sleep» на австрійському лейблі Laridae, і група дала свій перший концерт разом із групою Nimb, що зібрав, на подив музикантів, повний зал музичного супермаркету «Музторг».

Наступний виступ також відбувся з групою Nimb за підтримки VJ team PDTA і називався «Чорно-білі сни», тому що виступ супроводжував чорно-білий відеоряд.

Взимку 2007 змінюється склад групи. Досвід з басистом виявився досить вдалим — але Юркові необхідно було приділяти більше часу власній групі, тому на зміну йому прийшов Всеволод Darthfader Солнцев (вокал, клавішні, програмування). Із Севою група за 2 тижні підготувала сольну програму й дала концерт у київському клубі «Бочка» і розпочала запис нового альбому.

У той час, як «Надто Сонна» працювала над своїми піснями, восени 2007 року, вийшов новий альбом «Ищу Друга» групи «...и Друг Мой Грузовик», на 5 піснях якого, «Надто Сонна» встигла ще рік назад експериментувати, шуміти і привнести свій внесок у загальне звучання треків.

Для запису наступного альбому, «Надто Сонна» перетворила спальню в маленьку студію звукозапису, визнавши, що це найкраще місце для написання їхньої сонної музики. Зведення та мастеринг відбувалися на CTS-Records, студії техно продюсера Sergio Mega. Протягом цього часу музиканти дозволили собі відволіктися лише двічі — виступивши на фестивалі експериментальної електронної музики «Деталі звуку» і відігравши концерт разом з російською зіркою Дельфіном і київською командою «Німб».

Новий альбом, що отримав назву «Art Fraud», був випущений на території України 25 квітня 2008 у форматі CD за підтримки продюсерського центру Esthetic Music. Він наочно проілюстрував еволюцію групи: на зміну пронизливому цифровому звуку прийшла тепла романтична електроніка в дусі Au Revoir Simone і Notwist, наповнена неквапливим рокотом вінтажних драм-машинок і аналогових синтезаторів.

На своїх концертах «Надто Сонна» принципово грають живцем, використовуючи цілий арсенал музичних інструментів — синтезатори, семплери, ефектори і гітару.

23 листопада 2011 року на своєму офіційному веб-сайті гурт заявив про припинення концертної діяльності на деякий час з метою роботи над новим альбомом та можливого зміну формату гурту і навіть назви.^[1]

Дискографія |

2006 — Fragments of sleep

1. sleepy


2. urban


3. blade-thoughts


4. can't breathe


5. chamber music


6. actually alone — my marble god


7. and my friend truck — locking


8. sum#2


9. flashback: positive


10. actually alone — letters


11. sweet dreams


12. close so far


13. 0:00

2008 — Art Fraud

1. trip


2. happy


3. clock myself


4. turn back


5. the fog


6. musicbox


7. on the highest mountain


8. i hate u


9. never can tell


10. cab's back sit


11. rainy day


12. miss galaxy

2013 — Перекоп

Звукова доріжка до відреставрованої копії класичного фільму Івана Кавалерідзе «Перекоп» (1930) ^[2]

2018 — For The Next Day

1. Pentaphonica


2. 16th Floor


3. Let Me In


4. Logs


5. A Driver For The Night


6. The Simplifier


7. Heartache


8. Two Suns


9. Lava Field


10. Juxtaposition


11. Post Emotions


12. Honey Eats The Bees

Примітки |

Посилання |

• Офіційний веб-сайт


• 
  Сторінка гурту на Instagram
  


• 
  Сторінка гурту на Last.fm
  


• 
  Канал гурту на Youtube
  

Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або покращенням розмітки статті. (Липень 2008)