HD202627 Зміст Пекулярний хімічний склад | Магнітне поле | Див. також | Джерела | Навігаційне менюперевіреназміни в шаблонах/файлахдані для HD202627виправивши або дописавши її
Хімічно пекулярні зоріЗорі Головної Послідовності спектрального класу A1Хімічно пекулярні зорі з магнітним полемHD202000-202999
схиленняммасрікHDHIPHRCD-32 16498хімічно-пекулярна зоряспектрального класуA1видиму зоряну величинусмузі Vсвітлових роківСонцяЗоряна атмосфераSiСпектрмагнітного полязоряній атмосферіНапруженістьповздовжної компоненти поляліній БальмераГаус
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір’я | |
| Пряме піднесення | 21h 17m 56,28s | 
| Схилення | -32° 10′ 21,1″ | 
| Видима величина (V) | 4,71[1] | 
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A1 | 
| U-B показник кольору | 0,02 | 
| B яскравість | 4,815±0,003[2] | 
| B-V показник кольору | 0,070±0,010[2] | 
| V яскравість | 4,729±0,003[2] | 
| Тип змінної | |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| b-y колір | 0,03 | 
| m1 індекс | 0,18 | 
| c1 індекс | 0,97 | 
| Hβ індекс | 2,88[1] | 
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 4,740[2] | 
| Мінімальна яскравість | 4,760[2] | 
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | км/сек | 
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 55,46± 1,15[2]мас/рік за схиленням: -22,12± 0,48[2]мас/рік | 
| Паралакс (π) | 19,76 ± 0,88[2]мас | 
| Відстань | 165,06 світлових років 50,61 парсек | 
| Подробиці | |
| Маса | M☉ | 
| Інші позначення | |
|  *ep Mic, HD 202627,  GSC 7476-923 | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD202627 | 
HD202627 — хімічно-пекулярна зоря спектрального класу A1, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 4,7.[1]
Вона розташована на відстані близько 165,1 світлових років від Сонця.[2]
Зміст
 1 Пекулярний хімічний склад
 2 Магнітне поле
 3 Див. також
 4 Джерела
Пекулярний хімічний склад | 
Зоряна атмосфера HD202627 має підвищений вміст 
Si
.[1]
Магнітне поле | 
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу
крил ліній Бальмера
становить 150,3± 205,5 Гаус.[3]
Див. також | 
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно-пекулярних зір
- Перелік хімічно-пекулярних зір (20h-22h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно-пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
Джерела | 
 ↑ абвг Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
 ↑ абвгдежик ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
 ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
|  | Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |