Сєров Іван Олександрович Зміст Життєпис | Примітки | Література | Посилання | Навігаційне менюперевірена1 зміна[d]РоботиМедіафайлиСєров Іван ОлександровичррRodovid.org1201088520000 0000 5537 2822n90725635js200636295829682017239875611329820X20503209
Народились 25 серпняНародились 1905Уродженці ВологдиПомерли 1 липняПомерли 1990Померли в МосквіВипускники Військової академії імені ФрунзеГерої Радянського СоюзуКавалери ордена ЛенінаКавалери ордена Червоного ПрапораКавалери ордена Суворова I ступеняКавалери ордена Кутузова I ступеняКавалери ордена Вітчизняної війни I ступеняНагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»Нагороджені медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеняНагороджені медаллю «За оборону Ленінграда»Нагороджені медаллю «За оборону Москви»Нагороджені медаллю «За оборону Сталінграда»Нагороджені медаллю «За оборону Кавказу»Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Нагороджені медаллю «За взяття Берліна»Нагороджені медаллю «За визволення Варшави»Нагороджені медаллю «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»Нагороджені медаллю «30 років Радянській Армії та Флоту»Нагороджені медаллю «40 років Збройних Сил СРСР»Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»Нагороджені медаллю «В пам'ять 800-річчя Москви»Нагороджені медаллю «В пам'ять 250-річчя Ленінграда»Почесні співробітники Державної безпеки СРСРКавалери Virtuti MilitariКавалери Ордена «Хрест Грюнвальда»Нагороджені польською медаллю «За Варшаву 1939-1945»Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» (НДР)Керівники радянської військової розвідкиПерсоналії каральних органів СРСРДіячі СРСРЧекістиКатинський розстрілПерсоналії:Воєнна розвідкаМіністри УРСРЧлени Політбюро ЦК КП(б)У-КПУЧлени ЦК КП(б)У-КПУУчасники придушення Угорського повстання 1956Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликанняОрганізатори Великого тероруНародні комісари внутрішніх справ УРСР
рос.Вологодська губернія1 липня1990державний діячнародний комісар внутрішніх справ УРСРКДБ СРСРГРУМО СРСРКатиніВологодської губерніїгромадянської війни в Росії1928Ленінградськевійськове училище1932повітового1930-хЙ. Сталіна1939Військову академію ім. Фрунзе1940Політбюро ЦК КПУрепресіївченихмитцівробітниківселян1941народного комісара державної безпекиСРСР19431944депортаціїчеченцівкримських татаркалмиків1945СМЕРШуокупації Німеччини19541958головаКДБГРУМО СРСРшпигунськоїполковникаПеньковського О. В.генерал арміїПрезидії Верховної Ради СРСР12 березня1963Героя Радянського Союзуордена Ленінагенерал-майорапрезидії ЦК КПРС29 березня19628 березня1944ордена СувороваПівнічного КавказуТуркестанського військового округуПриволзького військового округу1965Москві1 липня1990Барвихи
| Сєров Іван Олександрович | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 12 (25) серпня 1905 Вологда, Російська імперія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Помер | 1 липня 1990(1990-07-01) (84 роки) Москва, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство (підданство) |  Російська імперія Російська РФСР СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець, політик | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Alma mater | Військова академія імені М. В. Фрунзе | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Володіє мовами | російська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Учасник | Німецько-радянська війна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Членство | Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Посада | Q4376665? і депутат Верховної ради СРСР[d] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Військове звання | генерал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Автограф |  | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Іва́н Олекса́ндрович Сєро́в (рос. Иван Александрович Серов, 12 [25] серпня 1905(19050825), Афімське Вологодська губернія. — 1 липня 1990) — державний діяч урядів СРСР, народний комісар внутрішніх справ УРСР, голова КДБ СРСР, начальник ГРУ МО СРСР. Керівник операції масового убивства військовополонених польських офіцерів у Катині (1940). Росіянин.
Зміст
1 Життєпис
2 Примітки
3 Література
4 Посилання
Життєпис |
Народився у селі Афімському Вологодської губернії, в Росії.
Учасник громадянської війни в Росії. У 1928 р. закінчив Ленінградське військове училище. У 1932 р. — голова повітового виконавчого комітету. У 1930-х роках працював в особистому секретаріаті Й. Сталіна.
Після союзу СРСР з нацистами, 1939 р. закінчив Військову академію ім. Фрунзе. З вересня 1939 р. до лютого 1940 р. — нарком внутрішніх справ УРСР, з 1940 — член Політбюро ЦК КПУ. Під керівництвом Сєрова органи НКВС продовжували чинити масові політичні репресії щодо українських вчених, митців, робітників і селян. У лютому 1941 р. призначений заступником народного комісара державної безпеки СРСР. У 1943–1944 Сєров керував операціями з депортації чеченців, волзьких німців, кримських татар[1] і калмиків. З 1945 р. — заступник начальника СМЕРШу в радянській зоні окупації Німеччини, у 1954–1958 — голова КДБ СРСР. З 1958 р. — начальник Головного розвідувального управління (ГРУ) МО СРСР.
Після викриття шпигунської діяльності полковника ГРУ Пеньковського О. В., його колишній безпосередній начальник генерал армії Сєров був звинувачений у «втраті пильності» у ввіреному йому Управлінні та Указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 березня 1963 позбавлений звання Героя Радянського Союзу і ордена Леніна. Знижений у військовому званні до генерал-майора. Раніше, у зв'язку з рішенням президії ЦК КПРС від 29 березня 1962 року, було скасовано Указ Президії Верховної Ради СРСР від 8 березня 1944 року, яким І. А. Сєров удостоєний ордена Суворова 1-го ступеня за активну участь і організацію депортації народів Північного Кавказу.
З березня 1963 генерал-майор І. А. Сєров — помічник командувача військами Туркестанського військового округу по військово-навчальним закладам, з серпня 1963 року — помічник командувача військами Приволзького військового округу по військово-навчальним закладам. З вересня 1965 року — у відставці через хворобу.
Жив у Москві, де й помер 1 липня 1990 року. Похований на кладовищі села Іллінське, біля Барвихи (там, де у нього була дача).
Примітки |
↑ Див. також: Депортація кримських татар
Література |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
Посилання |
Сєров Іван Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
| |||||||||
| ||||||||||||||
|
