Українська морфеміка Примітки | Див. також | Навігаційне менюр

Multi tool use
Multi tool use

Українська моваДіалектиПівденно-західне наріччялемківськийнадсянськийзакарпатськийпокутсько-буковинськийгуцульськийбойківськийнаддністрянськийволинськийподільськийПівденно-східне наріччясередньонаддніпрянськийслобожанськийстеповийПівнічне наріччясхіднополіськийсередньополіськийзахіднополіськийпідляськийЗакарпаттяПряшівщина (Словаччина)львівська ґвараКанада«русинська»русинська на Пряшівщині (лемківсько-пряшівська, шарисько-пряшівська)підкарпаторусинська на Закарпаттілемківська в Польщібачвансько-русинська у Воєводині (бачвансько-сримська, паннонська)«своя» на Білосточчині («проста», пудляська / pudlaśka)поліська на Берестейщині (західнополіська, ятвязька / jітвjежа волода, полісько-русинська)кубанська балачкаЛебійська моваСлов'янські мовиСхіднослов'янські мовиВідмінності між українською та іншими мовамиМетодика викладання української мовиОнлайнова збірка російсько-українських словників «R2u.org.ua»Валуєвський циркулярУкраїнська мова — історія лінгвоциду


Українська моваМорфемікаГраматика української мови


давньогрецькоїлатини




В українській мові виділяють такі морфеми:


  • корені (основна значуща частина слів),

  • афікси
    • префікси (уточнюють зміст кореня, передають лексичне значення, інколи виражають граматичне значення, як вид у дієслів)

    • постфікси
      • суфікси (що мають дериваційне або словотвірне значення, передають лексичне та, частіше, граматичне значення)

      • флексії або закінчення (мають реляційне значення, тобто вказують на зв’язок слова з іншими членами речення)


    • інтерфікси (службові морфеми, що не мають власного значення, і слугують для зв’язування коренів у складних словах — водоспад).


Афікси в українській мові можуть бути словотворчими та словозмінними (писати / написати у дієсловах доконаного та доконаного видів, високий, вищий, найвищий у прикметниках).













Частини мови


Афікси


Іменник


  • Давні префікси — пра-, па-, су-, уз-: прадід, пасинок, сузір'я, узлісся.

  • Префікси, запозичені з інших мов — анти-, контр-, ультра-, архі-: антитеза, контрнаступ, ультразвук, архімільйонер.

  • Дієслівні префікси в віддієслівних іменниках — на-, ви-, с-, за-: наступати → наступ, нападати → напад, виступати → виступ, сходити → схід, заспівати → заспів.

  • Здрібніло-пестливі суфікси — -к-, -он-, -очок(ечок), -очи-, -ечк-, -иця, -ик-, -оньк(еньк): ручка, дубок, дубочок, вершечок, віконечко, водиця, коник.

  • Збільшувально-згрубілі суфікси — -ищ-: дубище.

  • Суфікси, які не мають емоційного значення — -ар(яр), -ець(єць), -ник, -льник, -ість, -іст (-ист), -тель-, -нн,-, -енн-, -ізм (-изм): шахтар, столяр, мудрець, робітник, фольклорист, романіст, учитель, питання, радість, патріотизм, гуманізм.


Прикметник


  • Суфікси та префікс якісних прикметників для утворення ступенів порівняння — -ш- (-іш-), най-: старий → старший → найстарший, світлий → світліший → найсвітліший.

  • Префікси та суфікси якісних прикметників для передачі більшої чи меншої міри ознаки, якості — пре-, за-, над-, -езн-, -уват- (-юват-), -еньк-, -есеньк- (-ісіньк-, -юсіньк-), -аст- (-яст-): предобрий, зависокий, надпотужний, величезний, довгуватий, синюватий, маленький, гарнісінький, тонюсінький, довгастий, червонястий.

  • Суфікси та префікси, за допомогою яких утворюються відносні прикментики
    • від іменників — -ов-, -ан- (-ян-), -ат, -ськ-: дуб → дубовий, вода → водяний, зуб → зубатий, слюсар → слюсарський, батьків → батьківський, дерево → дерев'яний,

    • від іменників з прийменниками — -н-: без упину → безупинний, між областями → міжобласний, без меж → безмежний,

    • від дієслів — -лив-, не-: балакати → балакливий, непролазний, непроникний,

    • від прислівників — -ш- + -н-: сьогодні → сьогоднішній, вчора → вчорашній, дома → домашній.


  • Суфікси для утворення присвійних прикметників
    • від іменників чоловічого роду — -ів- (-ов-, -ев-), -ів- (-їв-, -єв-): батько → батьків, батькова, батькове, батькові; лікар → лікарів, лікарева, лікареве, лікареві; Матвій → Матвіїв, Матвієва, Матвієве, Матвієві.

    • від іменників жіночого роду — -ин-, -їн-: жінка → жінчин, жінчина, жінчине, жінчині; Надія → Надіїн, Надіїна, Надіїне, Надіїні.



Дієслово


З одним дієслівним коренем можуть поєднуватися два, рідше три префікси: понаносити, понаприносити.


  • Префікси зі значення напряму дії — ви-, в-, об-, за-, пере-, до-: виїхати, в'їхати, об'їхати, заїхати, переїхати, доїхати.

  • Префікси зі значенням початку або кінця дії — за-, до-, при-: запрацювати, донести, принести.

  • Префікси зі значенням повторюваності дії — по-: постукувати, потрушувати.

  • Словозмінні префікси для утворення форми доконаного виду — з-, по-, про-, на-: їсти → з'їсти, шити → пошити, читати → прочитати, писати → написати.

  • Суфікси для утворення дієслів від іменників — -ат- (-ят-), -ит-, -уват- (-юват-): обід → обідати, сідло → сідлати, мир → мирити, робітник → робітникувати.

  • Суфікси для утворення дієслів від прикметників — -іт-, -ішат-, -ит-: білий → біліти, чорніший → чорнішати, молодий → молодити.

  • Суфікси для утворення дієслів від займенників, вигуків, часток — -к- + -ат-: ви → викати, йой → йойкати, так → такати.

  • Словозмінні суфікси для творення форм недоконаного виду від форми дієслова доконаного виду — -уват- (-юват-), -ат- (-ят-), -иват-: розв’язати → розв’язувати, розвеселити → розвеселяти, пробити → пробивати.


Прислівники


  • Прислівники давнього утворення з погляду сучасної мови не поділяються на значущі частини. Переважна більшість прислівників утворилася від прикметників (чистий → чисто, теплий → тепло, добрий → добре), іменників (дім → дома, мить → миттю, ранок → ранком, місце → місцями), іменників з прийменниками (з верху → зверху, з-під споду → спідсподу, в голос → вголос, в горі → вгорі), інших прислівників (куди → декуди, коли → деколи, інколи, як → абияк), дієприслівників (сидячи, лежачи, крадучись), від тих форм іменників, прикметників, дієслів, які тепер уже не існують (здалека, звисока (короткі прикметники далек, висок поєдналися з прийменником з), верхи (колишня форма орудного відмінка множини іменника верх), сидя, нехотя (колишні дієприкметники чоловічого роду)).

  • Прислівники на кшталт де, там, куди, коли, так, доки, досі, тут, тоді, туди з точки зору сучасної мови є непохідними.

  • Прислівникові префікси для утворення прислівників від прикметників та числівників — по-, що-: по-батьківському, по-батьківськи, по-перше, щоночі.

  • Прислівникові суфікси у відприкметникових прислівниках — -о, -е, -ому, -и (-ому, -и вживаються разом з префіксом по-): швидко, терпляче, по-хазяйському, по-хазяйськи.

  • Суфікс -чі в числівниках: двічі, тричі.

  • Суфікси, запозичені у прикметників -ечк-, -еньк-, -ісіньк-, -есеньк- для вираження здрібніло-пестливого значення: швиденько, точнісінько, тихесенько, такечки, ондечки.

  • Прислівники, утворені від якісних прикметників, зберігають ступені порівняння, що утворюються за допомогою прикметникових словозмінних суфіксів -ш- (-іш-) та префікса най-: тепло → тепліше → найтепліше, тонко → тонше → найтонше.

Афікси в українській мові можут бути продуктивними та непродуктивними (рідко вживаними).













Афікси


Приклади


Продуктивні префікси


  • у дієсловах — ви-, до-: виходити, виносити, виписувати, доходити, доносити, дописувати, дорощувати, доробляти.

  • словозмінний прикметниковий префікс най-: найбільший, наймогутніший, найкращий.

  • словотворчі прикметникові префікси пре-, без-, за-: прегарний, предобрий, премудрий, безголосий, безбородий, безкрилий, завеликий, зависокий, задовгий.

  • прислівниковий префікс по-: по-товариському, по-українському, по-французьки.


Непродуктивні префікси


  • в іменниках — па-, пра-, су-, уз- (вз-): пагорб, пасинок, паросток, прадід, прабаба, прабатько, супутник, сузір'я, узлісся, узгір'я.

Продуктивні суфікси


  • іменникові суфікси
    • на означення осіб за характером їх діяльності: робітник, вугільник, будівник, керівник, подавальник, в'язальник, будильник, фольклорист, геодезист.

    • на означення осіб за належністю до партій, ідейно-політичних напрямів: марксист, матеріаліст, атеїст.

    • за походженням з якоїсь місцевості — -анин (-янин), -чанин: полтавчанин, подолянин, харків'янин, лубенець.


  • дієслівні суфікси — -ува- (-юва-), -а- (-я-), -и- (-ї-), -і-: головувати, слюсарювати, вивершувати, вибігати, виступати, вселяти, рибалити, важити, доїти, біліти.


Непродуктивні суфікси


  • деякі назви жителів міст, сіл, областей — -ець, -ит: криворіжець, дніпропетровець, чернігівець, одесит.

  • дієслівний суфікс -ва-: забувати, встрявати, повівати.

Українською мовою було запозичено значну кількість афіксів (обобливо з давньогрецької та латини).


  • іменникові і прикметникові префікси — а-, анти-, архі-, контр-, ультра-: адинамія — «безсилля», антициклон, архімільйонер, контрнаступ, ультрамікроскоп.

  • дієслівні префікси — де-, дез-, ре-: декодувати, дезорієнтувати, реконструювати.

  • іменникові суфікси
    • на означення осіб за їх фахом, належністю до партій і політичних течій — –іст (-ист): піаніст, моторист.

    • для назв політичних напрямів, течій, суспільних формацій — –ізм (-изм, -їзм): опортунізм, альтруїзм, будизм.

    • інші іменникові суфікси — -атор, -ер: механізатор, контролер.


  • дієслівні суфікси — -із-, -ір- (-ир-) завжди у поєднанні з суфіксом -ува-: деталізувати, командирувати, пікірувати.

Інтерфіксами (службовими морфемами, що не мають власного значення, і слугують для зв’язування коренів у складних словах ) в українській мові виступають:


  • -о- після твердих приголосни,

  • -е- після м'яких приголосних,

  • -є- після основи на [j].

  • в кількісних числівниках — закінчення або частина закінчення першого слова:
    • перше слово може мати повну форму родового відмінка: п'ятисотенниця, двохатомний.

    • перше слово маже мати скорочену форму родового відмінка: двоповерховий.



Примітки |





Див. також |


  • Українська мова

  • Граматика української мови



TwZiyVOq LlCdZBdm5wtkxuLsL4uPUzJekFA2,SpqAyMbIk3 1SA2dp ID,bw0zZEzTnlydn
4lyZ,BzUvktP,lxTaZa71SjYWu Skp3XVrr1,l aLjHl B8JReaQ r2,Y4WUPqNYvPdqc d2td,y5lUFuRcS4Uz2o

Popular posts from this blog

No such entity with customerId The Next CEO of Stack OverflowTruncate table using resource model in Magento 2Custom Customer Attribute (string) get function not workingGetting current customer in custom REST API moduleSubstitute existing Customer EAV AttributesMagento 2 - Best practice for extending customer entityFatal error: Call to a member function create() on nullProduct custom attribute import with CSV Magento 2.2What is the distinction between defining a customer attribute as “system” versus not “user defined”?Custom EAV Entity Type Missing “default_attribute_set_id” In ModelMagento 2.2: Add Customer Attribute to Custom Tab in AdminHow to mass update custom dropdown customer attribute to all customers? PHP or SQL

Лель (журнал) Зміст Історія | Редакція | Автори і рубрики | Інтерв'ю, статті, рецензії | Див. також | Посилання | Навігаційне менюперевірена1 змінаСергій Чирков: «Плейбой» і «Пентхауз» у кіосках з'явилися вже після того, як зник «Лель»«Лель», підшивка 10 номерів (1992, 1993)Ніч з «Другом Читача»: казки на ніч для дорослихІнформація про журнал на сервері журналістів у ВР УкраїниНаталія Патрікєєва. Лель. Перший український еротичний журналр

Буцька Катерина Петрівна Зміст Біографія | Фільмографія | Дублювання та озвучення українською | Дублювання та озвучення російською | Озвучення реклами | Навігаційне менюперевірена109 змінвиправивши або дописавши її