Солонцов Петро Юхимович Зміст Біографія | Звання | Нагороди | Джерела | Навігаційне менювиправивши або дописавши її
Народились 1902Уродженці Воронезької областіДіячі УРСРДепутати Верховної Ради УРСР 2-го скликанняКавалери ордена Червоної ЗіркиКавалери ордена Червоного ПрапораЧлени КПРС
Воронезької губерніїВоронезької областіРосійська ФедераціяВерховної Ради УРСРВКП(б)
Петро Юхимович Солонцов (1902(1902), село Воронцовка Воронцовського повіту Воронезької губернії, тепер Павловського району Воронезької області, Російська Федерація — ?) — радянський військовий діяч, політичний працівник, начальник політичного управління Одеського військового округу, полковник. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.
Зміст
1 Біографія
2 Звання
3 Нагороди
4 Джерела
Біографія |
Народився у родині селянина-бідняка Юхима Івановича Солонцова. Закінчив чотири класи сільської школи. Навчався шевству, працював у господарстві батька.
З квітня 1924 року — в Червоній армії. Служив червоноармійцем вартового батальйону в місті Тифлісі (Тбілісі). У грудні 1924 року вступив до комсомолу.
З серпня 1925 року — курсант Тбіліського військово-політичного училища.
Член ВКП(б) з 1926 року.
Після закінчення військово-політичного училища служив три роки політичним керівником роти стрілецького полку. У 1930—1933 роках — політичний керівник підрозділу аеродромної служби. З 1933 року — секретар бюро партійної організації танкового батальйону.
Освіта вища. Закінчив Військово-політичну академію імені Леніна.
Після закінчення академії призначений на посаду інспектора політичного управління Закавказького військового округу.
У січні 1940 — 1941 р. — військовий комісар стрілецько-кулеметного училища; військовий комісар Рязанського піхотного училища Московського військового округу.
Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. У жовтні 1941 — червні 1942 р. — військовий комісар 172-ї стрілецької дивізії, яка оборонялася в Криму. У 1942 — 1943 р. — начальник політичного відділу 58-ї армії Закавказького фронту. Брав участь в боях на Північному Кавказі, Кубані, на Дніпрі та під Вишнім Волочком.
З березня 1944 року — начальник політичного управління Одеського військового округу.
Потім — у відставці.
Звання |
- полковий комісар
- бригадний комісар (27.04.1942)
- полковник
Нагороди |
- два ордени Червоного Прапора
орден Червоної Зірки (19.06.1943)- ордени
- медалі
Джерела |
- газета «Зоря» (Дніпропетровськ) — січень 1947 року.
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |