Mryntu

Марі́я Костянти́нівна Башки́рцева
фр. Marie Bashkirtseff
	; ;
Народження	; 23 листопада 1858(1858-11-23); Гавронці під Полтавою, Україна;
Смерть	; 31 жовтня 1884(1884-10-31) (25 років);
	; Париж, Франція туберкульоз; ;
Поховання	; Пассі (кладовище);
Національність	; Українка;
Громадянство	; Російська імперія; Франція;
Релігія	; православна церква;
Жанр	; Жанровий живопис
Навчання	; Академія Жуліана;
Діяльність	; художниця, скульптор, авторка щоденника, письменниця, біограф;
Вчитель	; Тони Робер-Флори;
Твори	; Невістка художниці[d];
	;
	; Башкірцева Марія Костянтинівна у Вікісховищі?
	; Висловлювання у Вікіцитатах;

Марі́я Костянти́нівна Башкірцева, або Марі́я Костянти́нівна Башки́рцева (*23 листопада 1858^[2], Гавронці, Полтавський повіт, Полтавська губернія — †31 жовтня 1884, Париж) — українська і французька художниця, майстриня жанрового живопису; авторка знаменитого «Щоденника».

Церква Різдва Іоана Предтечі, де була охрещена Марія

Батько Марії, Костянтин Павлович

Марія Башкирцева в народному вбранні

Будинок Башкирцевих у Гавронцях

Зміст

1 Життєпис

2 Щоденник

3 Вибрані твори

4 Доля спадщини

5 Вшанування

6 Примітки

7 Література

8 Посилання

Життєпис |

Народилася в українському селі Гавронці нині Диканського району Полтавської області України.

Її батько, Костянтин Башкирцев, — син Павла Григоровича Башкирцева, учасника війни 1812 року, генерала, був великим землевласником та очолював дворянство Полтавської губернії. Мати, Марія Бабаніна, харків'янка, донька полковника — аристократа, який був бібліофілом, англоманом і поціновувачем мистецтв.^[3]

Марія Башкирцева в народному вбранні

Мавзолей, де похована Марія та деякі її родичі

1870 року родина виїхала за кордон.

Марія навчалася живопису в паризькій Академії Жуліана.

Її талант одразу помітили. Були численні медалі та призи на виставках, у захваті від її робіт були французькі газети та журнали. Її творчість високо цінували Анатоль Франс та Еміль Золя. Українка за походженням, вона стала визначною постаттю найперше французького мистецтва^[4].

Майстер жанрового живопису. Відомі картини: «За книгою», «Молода жінка з букетом бузку», «У студії Жульєна», «Мітинг», серії автопортретів. Світ картин Башкирцевої — це світ паризького передмістя, світ служниць, робітниць, безпритульних дітей та школярів. Після смерті художниці деякі її праці закупили музеї, як от Люксембурський, деякі роботи залишились у Луврі. Сьогодні оригінальні картини Башкирцевої є рідкістю, з огляду на те, що більша їх частина загинула під час Другої світової війни.

Як художниця була під впливом творчості живописця Ж. Бастьєн-Лепажа.

1879 на конкурсі творчих робіт удостоєна золотої медалі.

Через тогочасний політичний режим Башкирцева так і не змогла повернутись в Україну, хоч завжди цього прагнула.

Хворіла на туберкульоз, померла у віці 25 років. Похована в Парижі.

Авторка відомого європейському читачеві «Щоденника»(1873—1884).

Щоденник |

Марія Башкирцева — авторка щоденника, який вона почала писати з п'ятнадцяти років французькою мовою.

На сторінках розкрито глибину розмови з собою людини, яка бажає не втратити жодної хвилини життя. Написано дуже відверто та щиро і при цьому з бажанням бути опублікованою.

Щоденник Марії цікавий вже з перших рядків, у ньому розкрито паралельний світ всередині людини: діалоги між доброю і злою стороною, любов.

Автопортрет, 1880, приватн. збірка

Вибрані твори |

В художній студії Жульєна, Художній музей Дніпропетровська

Автопортрет, 1880

В художній студії Жульєна (жінки художниці)

Молода жінка, 1881

Парасолька від дощу, 1883

Дитяча посмішка, 1883

Посмішка дівчини, 1883

Осінь, 1883

Молода дівчина з квітами бузку.

Весна, 1884

Мария Башкирцева, «Дневник», М, изд. «Захаров», 2003, 688 с.

Доля спадщини |

Маєток Башкирцева було продано в 1900 році графу С. Д. Шереметєву^[ru].

У 1917–1919 роках маєток було зруйновано, а за роки другої світової війни від нього не залишилося й сліду. На час другої світової війни у Гавронцях картин Башкирцевої не було.

У 1908 році Мати Башкирцевої передала до музею Олександра III велику колекцію робіт Марії (141 роботу, серед яких малюнки, ескізи, полотна, пастелі, скульптурні етюди).

У 1930 році з Російського музею (до 1917 р. — музей Олександра III) Санкт-Петербурга (тодішнього Ленінграда) в Дніпропетровський музей передано дві картини Башкирцевої, а в 1932 році за запитом Наркомосу УРСР Російський музей передав Україні 127 робіт Башкирцевої. У Російському музеї залишилося 8 живописних полотен і 13 малюнків Марії Башкирцевої.

Під час евакуації Харківської картинної галереї безслідно зникли 66 полотен Башкирцевої. Сьогодні в музеях Україні є тільки три її картини: у музеї Харкова, Дніпропетровська та Сум.

У 1980-х роках у Російській національній бібліотеці виявили оригінальний текст щоденника, який раніше вважали втраченим. У ході його вивчення виявили, що більша частина щоденника Башкирцевої невідома публіці, а вже опублікована частина містить ряд лакун і явних спотворень (у тому числі і рік народження художниці), внесених сім'єю, яка не хотіла розголошення своїх сімейних таємниць.

Нині^[5] йде публікація повного тексту щоденника французькою мовою. В 2012 році зроблено англійський переклад (перша частина під назвою «I Am the Most Interesting Book of All», друга частина — «Lust for Glory»)^[6]. Повне видання по-новому розкриває особистість Башкирцевої, а також висвітлює життя епохи.

Оригінальні роботи Башкирцевої нині є рідкістю з огляду на те, що більша їх частина загинула під час Другої світової війни.

Український літературознавець Михайло Слабошпицький видав роман «Марія Башкирцева», перекладений російською та французькою мовами.

Велике дослідження особистості Башкирцевої зробив письменник Олександр Александров. Підсумком його роботи стала книга «Справжнє життя мадемуазель Башкирцевої».

Повість «Променад з мадемуазель Марі» після подорожі до Ніцци, де Башкирцева відвідувала уроки живопису і почала вести свій щоденник, написав письменник Олександр Балабко. Він також автор п'єси на дві дії «Сон Марії Башкирцевої».

Картинна галерея ім. М. К. Башкирцевої у Диканьці

Пам'ятний знак на честь Марії Башкирцевої у Гавронцях: «Картини її належать світу, а серце — землякам»

Вшанування |

Посмертна виставка картин відбулася в Парижі (1885).

Твори зберігаються в музеях Франції, Голландії, США, Росії та України.

У Люксембурзькому палаці в Парижі біля символічної скульптури «Безсмертя», де викарбувані імена видатних французьких діячів, є ім'я Марії Башкирцевої.

У Ніцці в Музеї образотворчих мистецтв^[en] є зал Башкирцевої.

У селі Черняківка створено музей Башкирцевої та названо галявину Маріїною долиною, де щороку на день молоді проводять масові гуляння з виставками художніх творів.

В Сумах існує провулок Марії Башкірцевої^[7].

Примітки |

↑ ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

d:Track:Q54837d:Track:Q19938912

↑ за іншими данними — у 1860

↑ Олена Чекан: Дівчисько і смерть// Український тиждень № 3 (116) від 22 січня 2010 [1]

↑ 10 маловідомих українських художників зі світовими іменами, які нам варто знати

http://vsviti.com.ua/ukraine/41519

↑ 2011 року

↑ Щоденник Марії Башкирцевої на англійській мові

↑ [2]

Література |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марія Башкирцева

Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Башкірцева Марія Костянтинівна

У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Башкірцева Марія Костянтинівна

Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Балабко О. З Ніцци до Мужена. Від Башкирцевої до Винниченка: Есеї, п'єса. — К.: Факт, 2007. — 192 с. — іл.

Михайло Слабошпицький «Загадка Марії Башкирцевої»

Абліцов В. Башкирцева Марія // Український Все-Світ. — Т. 1. — К.: КИТ, 2011. — С. 382.

Донцов Д. Звихнена слава (пам'яті Марії Башкирцевої) // Літературно-науковий вісник. — 1925. -Кн. 1. — С. 46-65.

Слабошпицький М. Башкирцева Марія // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1. — С. 139.

Слабошпицький М. Марія Башкирцева. Роман-есе. — К.: Ярославів Вал, 2009. — 240 с.

Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Мария Башкирцева, «Дневник», М, изд. «Захаров», 2003, 688 с.

Башкирцева // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907.(рос.)

Мария Башкирцева. Дневник. — М.: Искусство, 2001. — 557 с.

Франсуа Коппе. О Марии Башкирцевой // Лазурь: литературно-художественный и критико-публицистический альманах. — М., 1989.

Лев Дьяков. Мария Башкирцева // «Искусство». — М., 2009. — № 1.

Колет Коснье. Мария Башкирцева: портрет без ретуши. — М.: Терра, 2008. — 228 с.

Олена Батченко. Українська парижанка Марія Башкирцева та її живопис на тлі європейського мистецтва другої половини ХІХ ст. // Портал Український Простір. — 09.07.2014

Герро. Марія Башкірцева. Москва, 1905.

С. Качмарська. Марія Башкірцева. Прага, 1927.

Сім міфів з життя Марії Башкірцевої

Посилання |

Портал «Полтавщина» Портал «Мистецтво» Портал «Біографії»

Володимир Панченко: Марія Башкирцева, парижанка з-під Диканьки

Дневник Марии Башкирцевой — классический вариант

Общество друзей Марии Башкирцевой

Башкирцева Мария. Биография и творчество художника

Щоденник Марії Башкирцевої на англійській мові

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827"_data-entity-id="Q19938912">[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11890469m_ідентифікатор_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none;">[[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q19938912]]</div>-1] ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

d:Track:Q54837d:Track:Q19938912

[2] за іншими данними — у 1860

[3] Олена Чекан: Дівчисько і смерть// Український тиждень № 3 (116) від 22 січня 2010 [1]

[4] 10 маловідомих українських художників зі світовими іменами, які нам варто знати

http://vsviti.com.ua/ukraine/41519

[5] 2011 року

[6] Щоденник Марії Башкирцевої на англійській мові

[7] [2]

搜尋此網誌