Орел Артем Софронович Зміст Біографія | Словник чужомовних слів | Творчість | Видавництво | Примітки | Навігаційне менюЧастина I (А-К)Частина II (Л-С)Їжак Миротворець; казка для дітей.У політичному тумані: З нагоди сорокаліття нашої новітньої державностиОстанній Акт трагедії Української Галицької Армії (Спогади учасника подій за час від половини грудня 1919 до половини вересня 1920ч. 171 середа, 10-го серпня 1977На неокраянім крилі...ч. 92 середа, 18-го травня 1965ч. 134 середа, 22-го липня 1964
Народились 2 листопадаНародились 1897Уродженці Саксагані (П'ятихатський район)Випускники Харківського університетуВояки Армії УНРРепресовані в СРСРУкраїнці СШАУкраїнські мовознавціУкраїнські видавціВидавці СШАУкраїнські поліграфістиПомерли 19 липняПомерли 1972
англ.мовознавецьвидавецьперекладачжурналістполіграфіст«Нова Україна»СШАСаксаганіКатеринославщиніармії Української Народної РеспублікиВизвольних ЗмаганняхарештуХарковапідсовєтської Україниуніверситетредакторомграматику«націоналістичні тенденції»німецьку мовуЄжоваокупації України німцями«Нова Україна»«Фауста» ҐетеАмерикидрукарню«Слово»Української Вільної Академії НаукУНСОУП «Слово»Перт АмбойНью-ДжерсіБавнд Бруку
Артем Софронович Орел (англ. Artem Orel; нар.2 листопада 1897 — пом.19 липня 1972) — український мовознавець, видавець, перекладач, журналіст і поліграфіст. За радянських часів працював у різних часописах Харкова, за нацистської окупації — в друкарні газети «Нова Україна». Проживаючи в США, його великим подвигом було укласти і видрукувати тритомний словник чужоземних слів[1].
Зміст
1 Біографія
2 Словник чужомовних слів
3 Творчість
4 Видавництво
5 Примітки
Біографія |
Народився Артем Орел 2 листопада 1897 р. в селі Саксагані, Катеринославщині. Закінчив початкову школу, а потім учительську семінарію і в ранзі сотника армії Української Народної Республіки брав участь у Визвольних Змаганнях. Потім під постійною загрозою арешту вчителював на селі[1].
Переїхавши до Харкова, тодішньої столиці підсовєтської України, закінчив університет і працював літературним редактором у педагогічному видавництві. Уклав граматику для українських початкових шкіл — і це спричинилося до його звільнення з видавництва, бо совєтські рецензенти знайшли в тій граматиці «націоналістичні тенденції»[1].
Не мавши постійної праці, Артем Орел вивчив досконало німецьку мову і був допущений до викладання її в середній школі. Переклав з німецької мови підручники хімії та математики[1].
У 1938 році Артем Орел був заарештований, і не знати, як склалася б його дальша доля, якби не усунення Єжова, після чого значну частину арештованих випущено з в'язниць.
Після окупації України німцями він продовжував у харківській газеті «Нова Україна» працю літературного редактора,[2] а з наближенням більшовицького фронту залишив рідні землі і в Німеччині працював в українських газетах. Не мав часу закінчити перекладу «Фауста» Ґете і монументальної оригінальної праці «Соціологія». Видав у власному перекладі «Дванадцять казок Андерсена» і уклав короткий правописний словничок[1].
З переїздом до Америки працював якийсь час робітником на фабриці, а потім із своєю дружиною Ганною заклав друкарню, яка забезпечувала їм мінімальні засоби для існування[1].
Був членом Об'єднання Українських Письменників «Слово» і членом Української Вільної Академії Наук у США і її фундації. Член УНС Відд. 204 Т-ва о. Гончаренка в Нью-Йорку (від 1955), секретар Літературно-допомогового Фонду ОУП «Слово» (об'єднання українських письменників в еміграції).[3] Суворі обставини життя і слабе здоров'я не дали йому здійснити намічених планів, і на це нарікає він у своєму «Щоденнику»[1].
Артем Орел помер 19 липня 1972 р. в місті Перт Амбой, штаті Нью-Джерсі, похований на українському православному цвинтарі у Бавнд Бруку.
Словник чужомовних слів |
Тритомний Словник чужомовних слів (1963–1966) десять років не знаходив видавця, і тому його автор придбав маленьку друкарню і сам склав та видав свою працю своїм зусиллям і коштом[4].
Творчість |
Словник чужомовних слів. ред. Артем Орел. — Нью-Йорк: Частина I (А-К) 1963, Частина II (Л-С) 1964, Частина III (Т-Я) 1966.- Артем Орел. Їжак Миротворець; казка для дітей. Вид. 1 Авсбург, 1946; Вид. 2. В-во А. Білоуса, Нью-Йорк, 1953, 39 ст., ілюстр.
Видавництво |
- Слобожанин Іван. У політичному тумані: З нагоди сорокаліття нашої новітньої державности. В-во A. Orel, 363 Grove Str., Perth Amboy, N.J., USA. 1957, 81 ст.
Буряківець Юрій. Нездоланні. В-во A. Orel, 363 Grove Str., Perth Amboy, N.J., USA. 1958.
Гірняк Никифор. Останній Акт трагедії Української Галицької Армії (Спогади учасника подій за час від половини грудня 1919 до половини вересня 1920. Видання Укр. Військово-Історичного Інституту в США. В-во A. Orel, 363 Grove Str., Perth Amboy, N.J., USA. 1959
Примітки |
↑ абвгдеж В. Давиденко, 'П'ята річниця смерти Артема Орла' // «Свобода» ч. 171 середа, 10-го серпня 1977, ст. 7
↑ Біляїв Володимир. На неокраянім крилі... – Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. - 348 с. ISBN 966-7804-57-7
↑ 'Літературно-допомоговий фонд українських письменників в еміграції' // «Свобода» ч. 92 середа, 18-го травня 1965, ст. 2
↑ 'Словник чужомовних слів' // «Свобода» ч. 134 середа, 22-го липня 1964, ст. 2