Самара Зміст Історія | Клімат | Економіка | Транспорт | Адміністративний поділ | Освіта | Культура | Відомі люди | Див. також | Примітки | Посилання | Навігаційне меню3670100000153°11′00″ пн. ш. 50°07′00″ сх. д. / 53.1833333333607782833496458° пн. ш. 50.1166666666947762109884934° сх. д. / 53.1833333333607782833496458; 50.116666666694776210988493453°11′00″ пн. ш. 50°07′00″ сх. д. / 53.1833333333607782833496458° пн. ш. 50.1166666666947762109884934° сх. д. / 53.1833333333607782833496458; 50.1166666666947762109884934city.samara.ruСамараПогода и климатФедерализм. Регіональна політика. Суб'єкти РФ. Самарська областьоригіналуИсторические етапи становлення СамариоригіналуЖителям Самари повернули головний символ містаЗаголовокМарківці в Самарі/ У Самарі встановлять пам'ятник білочехиЗакон Самарской области N 61-ГД «Об установлении границ городского округа Самара Самарской области»Железнодорожный районоригіналуКировский районоригіналуКрасноглинский район. Предприятия районаоригіналуКуйбышевский районоригіналуЛенинский районоригіналуОктябрьский район. Жизнь районаоригіналуОБ ОБРАЗОВАНИИ ПРОМЫШЛЕННОГО РАЙОНА В ГОРОДЕ КУЙБЫШЕВЕ КУЙБЫШЕВСКОЙ ОБЛАСТИПромышленный районоригіналуСамарский районоригіналуСоветский районоригіналуБаза даних малих космічних тіл JPL: СамараСамараСамараStay in Samaraдопоможітьвиправивши або дописавши їїррр

Міста-мільйонники РосіїМіста Самарської областіОбласні центри РосіїСамара


рос.містоРосіїадміністративний центрСамарської областіРосійської Республіки КомучаКуйбишева Валеріана Володимировича2005РФМосквиСанкт-ПетербургаНовосибірськаЄкатеринбургаНижнього НовгородаТольяттіНовокуйбишевськКінельЖигульовськЧапаєвськРФМосквиСанкт-ПетербургаВолгиСамарської ЛукиСамариФедора1586набережнанайвища будівля вокзалу в ЄвропіПлоща ім.КуйбишеваПриволзького федерального округуСамарилітописах136113671586царяФедора ІоанновичаСамариГригорія ЗасєкінаногайськиммурзоюМосковіїкочівниківКазаніАстраханіХлібна площа1688міста1708Петра IКазанської губерніїСтепана Разіна1773Омеляна ПугачоваОренбургВ. М. Татищев17731780Тольятті1780Катерини IIСимбірську губерніюмагістрат1782генеральний план6 грудня1850Микола ІСамарської губернії1916Самарська губерніяРосійської імперіїбазариярмарки1874Оренбурзька залізниця1877Волзілютневий державний переворотПетрограді1 березня1917Державної думи Російської імперіїМ В. Родзянкоіснуючого ладуПетроградської Ради7 березня1917есерменшовикЖовтнева революція1917В. В. Куйбишев1918чехословацький корпус чехословацького корпусу7 жовтня1918радянська владаЧервоної арміїВасиля ЧапаєваГая ГаяЮКОСNestléХолодної Війнизакритим містомЛадаЛада СамараАвтоВАЗТольяттіТольяттіСамарського водосховищаБалтійськогоБілогоАзовськогоЧорногоКаспійськогоСередземного морівКозелкомЯсна Поляна








































місто Самара







Coat of Arms of Samara (Samara oblast).png
Flag of Samara.svg

Герб Самари

Прапор Самари

Samara main.jpg



Країна
Росія Росія

Суб'єкт Російської Федерації

Самарська область
Код ЗКАТУ:
36 401
Код ЗКТМО:

36701000001
Основні дані
Час заснування:
1586
Статус міста
з 1688 року
Поділ міста
9 районів

Населення

▼ 1 171 820 (2015)

Площа
466 км²

Густота населення
2433 осіб/км²

Поштові індекси
443xxx

Телефонний код
+7 846

Географічні координати:

53°11′00″ пн. ш. 50°07′00″ сх. д. / 53.1833333333607782833496458° пн. ш. 50.1166666666947762109884934° сх. д. / 53.1833333333607782833496458; 50.1166666666947762109884934Координати: 53°11′00″ пн. ш. 50°07′00″ сх. д. / 53.1833333333607782833496458° пн. ш. 50.1166666666947762109884934° сх. д. / 53.1833333333607782833496458; 50.1166666666947762109884934

Часовий пояс

UTC+4, влітку UTC+5
Висота над рівнем моря
100 м

Міста-побратими

Сент-Луїс Flag of the United States.svg США
Стара Загора Болгарія Болгарія
Штутгарт Німеччина Німеччина

Влада
Веб-сторінка

city.samara.ru
Міський голова
Дмитро Азаров

Карта



Самара (Росія)

Самара

Самара








Самара у Вікісховищі?


У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Самара (значення).

Сама́ра (рос. Сама́ра) — місто в Середньому Поволжі Росії, адміністративний центр Самарської області, утворює муніципальний округ «міський округ Самара». У 1918 році місто було столицею Російської Республіки Комуча, а з 1935 до 1991 року називалося Куйбишев, на честь радянського партійного та державного діяча Куйбишева Валеріана Володимировича.


Населення (2005) — 1,152 млн осіб у межах муніципального утворення (6-е місце в РФ після Москви, Санкт-Петербурга, Новосибірська, Єкатеринбурга, Нижнього Новгорода) та 2,300 млн осіб в агломерації, що включає Тольятті й міста-супутники Новокуйбишевськ, Кінель, Жигульовськ, Чапаєвськ тощо. (3-є місце в РФ — після Москви й Санкт-Петербурга).


Розташований на лівому піднесеному березі Волги навпроти Самарської Луки, при впаданні в неї річки Самари (звідси назва міста).


Крупний економічний, транспортний, науково-освітній та культурний центр. Основні галузі промисловості: машинобудування, нафтопереробка і харчова промисловість[1].


Самара була заснована за указом царя Федора у 1586 році у як сторожова фортеця Самарське містечко. З 1935 по 1991 роки місто носило назву Куйбишев[2] . У Самарі найдовша в Росії набережна і найвища будівля вокзалу в Європі[3]. Також Площа ім.Куйбишева є найбільшою площею в Європі.


Самара входить до складу Приволзького федерального округу




Зміст





  • 1 Історія

    • 1.1 Заснування міста


    • 1.2 Повітове місто


    • 1.3 Губернськe місто


    • 1.4 Столиця Російської Республіки


    • 1.5 Радянський період


    • 1.6 Самара в наші дні



  • 2 Клімат


  • 3 Економіка


  • 4 Транспорт

    • 4.1 Автошляхи


    • 4.2 Авіаційний транспорт


    • 4.3 Комунальний транспорт


    • 4.4 Річковий транспорт



  • 5 Адміністративний поділ


  • 6 Освіта


  • 7 Культура


  • 8 Відомі люди


  • 9 Див. також


  • 10 Примітки


  • 11 Посилання




Історія |



Заснування міста |


Місто отримало назву від річки Самари.


Згадка поселень біля Самарської Луки, в тому числі пристані з «крепостцами зі служивий людьми» у місця впадання річки Самари в Волгу в російських літописах припадає на 1361 рік, а поселення-пристань Samarвперше зазначено на карті венеціанських купців Піцігано у 1367 році[4].
Офіційна дата заснування фортеці — 1586 рік, коли за наказом царя Федора Іоанновича на березі Самари під керівництвом князя Григорія Засєкіна стала будуватися фортеця Самарське містечко.


До початку зведення в гирлі річки Самари російської фортеці московський уряд вело переговори з ногайським мурзою. Щоб не дратувати його, влада мотивувала будівництво виключно цілями захисту ногайців «од воров' од козаків».


Основне призначення фортеці полягало в тому, що вона дозволяла контролювати величезну територію середньої течії Волги і гирла Самари, вести планомірне завоювання земель, прикриття Московії від набігів кочівників та забезпечення водного шляху від Казані до Астрахані [5].


Фортеця була побудована на місці, де пізніше була розташована Хлібна площа. Першими жителями стали служиві люди: діти боярські, стрільці, гармаші і коміри, які несли сторожову службу, охороняючи нову фортецю «од воров'» і від ногайських нападів[6]. До наших днів фортеця не збереглася, однак у 1986 році, з нагоди чотирьохсотріччя міста, на розі вулиць Водників і Кутякова були зведені зруб, що імітує одну з башт самарської фортеці, і фрагмент стіни з пам'ятною дошкою.



Повітове місто |


У 1688 році Самара отримала статус міста і стала виконувати функції військової прикордонної бази та центру торгівлі зі Сходом.


У 1708 році при Петра I Самара стала дев'ятим містом щойно створеної Казанської губернії, а в 1719 була приписана до Астраханської. У той час в Самарі налічувалося 210 дворів.


У XVII-XVIII століттях Самара опинилася в центрі двох так званих селянських повстань. У 1670 році Самара була захоплена військами Степана Разіна, а в 1773 році Самара була першим містом, що перейшли на сторону Омеляна Пугачова.


У 1740-ві роки Самара стала центром розміщення Оренбурзької експедиції, що створила міста Оренбург і Ставрополь. Одним із чотирьох її керівників був В. М. Татищев.


Між 1773 і 1780 роками Самара перетворилася на заштатне місто, а центром повіту стало місто Ставрополь, нині Тольятті. У 1780 році був створений повіт (в ході повітової реформи Катерини II) на чолі з Самарою, який увійшов в Симбірську губернію [7]. Незабаром в Самарі відкрилися повітові «присутствені місця»: правління городничого, магістрат, казначейство, дворянська опіка, повітовий, земський і сирітські суди.


У 1782 році затвердили перший генеральний план забудови міста [6].



Губернськe місто |




Пам'ятник імператору Олександру II, встановлений у 1889 році




Вулиця Соборна, початок XX століття


6 грудня 1850 року імператор Микола І видав Указ Уряду Сенату про створення Самарської губернії, центром якої стала Самара з населенням в 15 тисяч жителів [4]. До кінця XIX століття населення Самари досягло 90 тисяч осіб, а до 1916 року тут вже проживало близько 150 тисяч чоловік.


У цей час Самарська губернія стояла на першому місці в Російської імперії за кількістю збираної пшениці. Активна торгівля колоніальними, мануфактурними та іншими товарами здійснювалася в 375 крамницях. Щотижня на двох площах проводилися базари. Протягом року проходили три великі ярмарки: Соборна (осіння), Казанська і Воздвиженська (літні), які тривали по десять днів, на ярмарках торгували, переважно, зерном, салом, шерстю, кіньми, шкірами, худобою, верблюжим сукном.


У 1874 році була створена Оренбурзька залізниця, з 1877 року пройшла через Самару.
Самарська пристань визнавалася однією з найкращих на Волзі, і щорічно з неї йшло і сюди ж прибувало до тисячі суден з різними вантажами.



Столиця Російської Республіки |


Звістка про лютневий державний переворот в Петрограді прийшла до Самари 1 березня 1917 року. Для обговорення подій була скликана нарада міської думи. На ній виконуючий обов'язки міського голови В. П. Ушаков прочитав телеграму голови Державної думи Російської імперії М В. Родзянко про те, що був обраний «особливий Тимчасовий міський комітет безпеки» для вироблення екстрених заходів до підтримання порядку і спокою в місті, який буде поповнюватися представниками різних громадських організацій[8].


Новина про повалення існуючого ладу швидко поширилася в казармах, солдати стали приєднуватися до мітингів робітників, службовців, учнів міста, а після отримання Наказу № 1 Петроградської Ради у військових частинах Самарського гарнізону стали утворюватися солдатські комітети. Рада робочих депутатів сприяв організації Ради солдатських депутатів, і 7 березня 1917 року відбулося їх перше спільне засідання; переважна більшість у Самарському Раді солдатських депутатів на перших порах належало есер ам і меншовик ам [8].


Жовтнева революція 1917 року сталася в місті без єдиного пострілу. Про перемогу радянської влади оголосив зі сцени цирку-театру «Олімп» (сучасна філармонія) В. В. Куйбишев.


У червні 1918 року радянська влада в місті була повалена з'єднаними зусиллями міських повстанців і чехословацький корпус чехословацького корпусу з військовополонених австро-угорської армії. На чотири місяця місто стало столицею Російської Республіки Комуча, комітету колишніх членів установчих зборів, які прагнули відновити в Росії демократію.


У цей момент була створена Російська республіка з декількох губерній, зайнятих чехами, і Самара стала її столицею.


7 жовтня 1918 року радянська влада була відновлена ​​при відступі чехів з міста і входу туди частин Червоної армії під командуванням Василя Чапаєва і Гая Гая[9][10].



Радянський період |



Самара в наші дні |



Клімат |





































































































Клімат Самара
Показник
Січ
Лют
Бер
Кві
Тра
Чер
Лип
Сер
Вер
Жов
Лис
Гру
Рік
Абсолютний максимум, °C
4,2
6,8
16,6
31,1
34,4
38,4
39,0
36,9
33,8
26,0
14,6
7,3
39,0
Середній максимум, °C
−7,8
−6,6
−0,3
11,8
20,6
25,0
26,3
24,3
18,2
8,9
−0,3
−5,3
9,6
Середня температура, °C
−11,1
−10,4
−4,1
6,9
14,8
19,4
20,9
18,6
12,9
5,1
−2,9
−8,2
5,2
Середній мінімум, °C
−14,2
-−13,8
−7,6
2,7
9,6
14,3
16,0
13,8
8,7
2,0
−5,2
−11,1
1,3
Абсолютний мінімум, °C
−43
−36,9
−31,4
−20,9
−4,9
−0,4
2,0
2,3
−3,4
−15,7
−28,1
−41,3
−43
Норма опадів, мм
46
35
33
31
39
32
58
52
45
52
54
51
561

Джерело: Погода и климат


Економіка |


Самара має вельми розвинуті галузі промисловості: машинобудування, металургія, переробка нафти і газу (ЮКОС), хімічної промисловості та виробництва продуктів харчування (наприклад, Nestlé). Самара також є центром космічної промисловості, у місті розташовані потужності «ЦСКБ-Прогрес», які виробляють, серед інших ракетоносії Союз. Через наявність оборонних підприємств Самара за часів Холодної Війни, була закритим містом. Місто також дало своє ім'я автомобілям сімейства Лада, а саме: Лада Самара, на заводі АвтоВАЗ у сусідньому Тольятті. У Тольятті також розташована гребля Самарського водосховища.



Транспорт |


Самара розташована на перетині залізничних, водних, автомобільних шляхів.



Автошляхи |


Через місто прямують автошляхи федерального значення:



  • M5, E30, AH6, AH7 Москва — Самара — Уфа — Челябінськ.


  • M32 E 121 AH63 Самара — Уральськ — Актобе — Шимкент.

Дороги регіонального значення:



  • Р178 Саранськ — Ульяновськ — Димитровград — Самара;


  • Р224 Самара — Пугачов — Енгельс — Волгоград,


  • Р225 Самара — Бугуруслан;


  • Р226 Волгоград — Саратов — Самара.


Авіаційний транспорт |


Самара має такі аеропорти і аеродроми:


  • Курумоч

  • Безім'янка

  • Кряж

  • Смишляєвка


Комунальний транспорт |


Самара має такі види громадського транспорту:


  • міський автобус (68 маршрутів),


  • тролейбус (19 маршрутів)


  • трамвай (24 маршрути)

  • маршрутне таксі

  • метрополітен


Річковий транспорт |


Водні транспортні шляхи, що дозволяють приймати судна системи «річка-море», мають розвинені під'їзні комунікації, вантажно-розвантажувальні і термінальні комплекси.


Самарський річковий порт — найбільший транспортний вузол у Середньому Поволжі Росії. Географічне розташування порту, що межує з розвиненою системою залізниць і автомагістралей, дозволяє забезпечити економічно вигідні транспортні зв'язки з Уралом, Сибіром, Середньою Азією, районами Центру та Півночі європейської частини Росії. Порт також має виходи до зони Волго-Камського і Волго-Донського басейнів, Балтійського, Білого, Азовського, Чорного, Каспійського, Середземного морів.


Потік пасажирського транспорту обслуговується Самарським річковим вокзалом і низкою дебаркадерів за напрямками на Проран, Рождествено, Ульяновський узвіз, Октябрський узвіз, Осипенко, Зелений гай, Барбошіна поляна, Пляж ім. Фрунзе, Підгір'я, Гаврилова поляна, Нижній пляж, Шелехметь, Вінновка, Ширяєве, Богатир. Основним напрямком пасажирської навігації є лінія «Самара-Проран-Рождествено», що обслуговується як пасажирськими судами, так і цілою низкою поромів. У зимовий період навігація за цим напрямком здійснюється судами на повітряній подушці.



Адміністративний поділ |


Міський округ Самара включає селище Козелком і село Ясна Поляна[11].


Окрім того, міський округ Самара внутрішньо розділений на дев'ять адміністративних районів:



  • Залізничний район (рос. Железнодорожный) — район утворений 11 грудня 1970 року Указом Президії Верховної Ради СРСР № 1118 «Про утворення Залізничного району в місті Куйбишеві Куйбишевської області». Площа району 1960 га. На його території розташований залізничний вокзал, 13 великих промислових підприємств. На території району розташовані: Парк імені Щорса, МП «Спецкомбінат ритуальних послуг», МП «Самарський метрополітен», державна установа культури Самарської області «Самарський театр юного глядача „СамАрт“», кінотеатр «Росія», Самарський фізкультурно-спортивний клуб Локомотив (структурний підрозділ фізкультурно-спортивного центру структурного підрозділу дирекції соціальної сфери структурного підрозділу Куйбишевської залізниці філії ВАТ «РЖД»), спеціалізована дитячо-юнацька спортивно-технічна школа з військово-прикладного багатоборства «РОСТО (ДОСААФ)»[12];


  • Кіровський район (рос. Кировский) — район утворений 13 березня 1942 відповідно до Указу Президії Верховної Ради РРФСР внаслідок переділу Молотовського міського району. До його складу увійшла територія Зубчаніновского сільської Ради Молотовського сільського району Куйбишевської області. Район займає північно-східну частину території міського округу Самара і межує з Промисловим і Красноглінським районами міського округу і Волзьким сільським районом Самарської області. Район є одним з найбільших у місті Самарі (87,5 км²), з могутнім економічним, науковим та інженерно-технічним потенціалом, творчими досягненнями та традиціями. До складу району входить значна частина масиву Безім'янка, Аеропорт-2, 15-й мікрорайон, Металург, селище Зубчаниновке[13];


  • Красноглинський район (рос. Красноглинский) — займає територію 147 км², розташований за півгодини їзди від центру Самари, має численні зелені зони, зокрема Соколині гори, ліси першої категорії, лугові простори, річки Волга і Сок. Район володіє природними ресурсами загальнонаціонального значення. Складається з п'яти селищ: смт Береза​​, смт Управлінський, п. Мехзавод, п. Червона Глінка, п. Прибережний. На території району розташовані великі промислові підприємства ВАТ «Самарський завод „Електрощит“», ВАТ СНТК ім. М. Д. Кузнєцова, Філія «НІЦ-НК» (п. Прибережний), ВАТ «Кузнєцов», завод «PepsiCo», ВАТ «Салют»[14];


  • Куйбишевський район (рос. Куйбышевский) — розташований в південній частині міста на лівому березі річки Самара. Створений 10 серпня 1943 року Указом Президії Верховної Ради СРСР шляхом розподілу Дзержинського району, на місці колишнього пристанційного селища «Кряж», селища «Засамарська слобода», селища «Піщана Глінка» і прилеглих до них земель у зв'язку з необхідністю будівництва тут нафтопереробного заводу. Територія району становить 7800 га і поділена на 5 мікрорайонів. Складається з декількох селищ: 116 км, 113 км, Кряж, Рубіжне, Кірзавод, Військове містечко, Суха Самарка, Радгосп «Кряж», Радгосп «Валігура»[15].;


  • Ленінський район (рос. Ленинский) — район є одним з найстаріших районів міста, по суті виконуючи роль центру ділового, культурного та адміністративного життя. Площа району становить 5,4 км². У сучасних межах існує з 20 вересня 1979 року. Межі визначені рішенням Куйбишевського міської Ради народних депутатів від 20.09.1979 р. № 635 «Про затвердження меж районів міста Куйбишева»[16];


  • Жовтневий район (рос. Октябрьский) — займає центральне розташування в міській забудові. Район займає площу 1610 га. У районі 72 навчальних заклади, 52 заклади охорони здоров'я, 14 закладів культури: бібліотеки обласного та районного масштабу, музеї, дитячі музичні школи[17];


  • Промисловий район (рос. Промышленный) — утворений відповідно до Указу Президії Верховної Ради від 5 квітня 1978 «Про утворення Промислового району в м. Куйбишеві Куйбишевської області»[18]. Район розташований в північно-східній частині міста. Промисловий район має протяжність 12,3 км з північного заходу на південний схід і ширину (в середньому) 2,4 км. Площа району становить 4,86 тис. га. Це один з найбільших районів міста з чисельністю населення 267 тисяч осіб. За кількістю постійно населення Промисловий район займає 2 місце по Самарській області та 1 серед районів міста[19];


  • Самарський район (рос. Самарский) — розташований в південно-західній частині Самари. Район був створений 7 серпня 1956 року Указом Президії Верховної Ради СРСР після скасування Дзержинського, Фрунзенського та Пролетарського районів. Територія району становить 4500 га (без острова Поджабний)[20]. На території району розташована пішохідна вулиця Ленінградська, площа Революції з пам'ятником В. І. Леніну та Хлібна площа, названа так на пам'ять про проведення тут хлібних торгів;


  • Радянський район (рос. Советский) — район був створений 25 серпня 1939 шляхом виділення з Пролетарського району і спочатку іменувався «Молотовський». 10 серпня 1957 за Указом Президії Верховної Ради РРФСР Молотовський район був перейменований в Совєтський. Район розташований в північно-східній частині міста. Площа району — 48,5 км². До 1939 року район був місцем земельних угідь і дач[21].


Освіта |


  • Самарський державний університет

  • Самарський державний економічний університет

  • Самарський державний аерокосмічний університет

  • Самарський державний медичний університет

  • Самарський державний технічний університет

  • Самарський державний університет шляхів сполучення

  • Самарський муніципальний інститут управління


Культура |


  • Самарський обласний державний театр ляльок


Відомі люди |


Народилися:



  • Аронін Лев Соломонович (1920–1982) — радянський шахіст, міжнародний Майстер (1950).


  • Бляхер Леонід Якович (1900–1987) — радянський ембріолог та історик науки.


  • Ванникова Ірина Валеріївна (нар. 1976) — український журналіст.


  • Казімеж Ґамський (1917–1988) — польський і бельгійський учений-матеріаліознавець; футболіст.


  • Жбаков Юрій Павлович (нар. 1921) — російський актор, народний артист УРСР (1968).


  • Макагонова Роза Іванівна (1927–1995) — російська актриса.


  • Меркушина Ірина Володимирівна (нар. 1968) — радянська і українська біатлоністка.


  • Табачников Сергій Віталійович — гітарист-віртуоз.


  • Солонін Марко Семенович (нар. 1958) — письменник.


Див. також |



  • 26922 Самара — астероїд, названий на честь міста та річки[22].

  • Потайний водний шлях Запорозьких козаків


Примітки |




  1. ↑ Федерализм. Регіональна політика. Суб'єкти РФ. Самарська область. / / novrosen.ru. Архів оригіналу за 2012-04-28. Процитовано 2012-3-27. 


  2. ↑ Исторические етапи становлення Самари. / / city.samara.ru. Архів оригіналу за 2012-10-15. 


  3. ↑ Жителям Самари повернули головний символ міста. / / vesti.ru. Архів [http:// www.vesti.ru/doc.html?id=580040 оригіналу] за 2012-03-23. Процитовано 2012-3-19. 


  4. ↑ аб Accessdate = 2011-10-30
     


  5. ↑ П. В. Алабин. Частина 1. Історичний нарис Самари // Заголовок. — Самара : Губернська друкарня, 1887. — 215 с.


  6. ↑ аб Title = Історія Самари
     


  7. ↑ Accessdate = 2009-01-09
     


  8. ↑ аб Archivedate = 2011-08-23



  9. ↑ Марківці в Самарі


  10. ↑ / У Самарі встановлять пам'ятник білочехи


  11. ↑ Государственная Дума Самарской области. Статья 2 // Закон Самарской области N 61-ГД «Об установлении границ городского округа Самара Самарской области». — 25 лютого 2005.


  12. ↑ Железнодорожный район (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 


  13. ↑ Кировский район (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 


  14. ↑ Красноглинский район. Предприятия района (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 


  15. ↑ Куйбышевский район (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 


  16. ↑ Ленинский район (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 


  17. ↑ Октябрьский район. Жизнь района (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 


  18. ↑ ОБ ОБРАЗОВАНИИ ПРОМЫШЛЕННОГО РАЙОНА В ГОРОДЕ КУЙБЫШЕВЕ КУЙБЫШЕВСКОЙ ОБЛАСТИ


  19. ↑ Промышленный район (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 


  20. ↑ Самарский район (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 


  21. ↑ Советский район (ru). Архів оригіналу за 2012-01-24. Процитовано 2010-10-29. 


  22. ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Самара (англ.). 



Посилання |




Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Самара

  • Самара (рос.)


  • Stay in Samara (англ.)



Цю статтю потрібно вичитати, аби виправити в ній правописні, лексичні, граматичні, стилістичні та інші мовні помилки. Будь ласка, допоможіть виправити можливі мовні помилки. (жовтень 2017)






Росія
Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.






  • п

  • о

  • р



Адміністративний поділ Самарської області

Муніципальні райони

Алексєєвський • Безенчуцький • Богатівський • Большеглушицький • Большечерниговський • Борський • Волзький • Єлховський • Ісаклінський • Камишлінський район • Кінель-Черкаський район • Кінельський район • Клявлінський район • Кошкінський район • Красноармійський район • Красноярський район • Нєфтєгорський район • Пестравський район • Похвистнєвський район • Приволзький район • Сергієвський район • Ставропольський район • Сизранський район • Хворостянський район • Челно-Вершинський район • Шенталинський район • Шигонський район


Прапор Самарської області
Міські округи

Самара • Жигульовськ • Кінель • Новокуйбишевськ • Октябрськ • Отрадний • Похвистнево • Сизрань • Тольятті • Чапаєвськ


  • п

  • о

  • р



50 найбільших міст Росії за населенням









   


  1. Москва (12197)


  2. Санкт-Петербург (5191)


  3. Новосибірськ (1567)


  4. Єкатеринбург (1428)


  5. Нижній Новгород (1267)


  6. Казань (1205)


  7. Челябінськ (1183)


  8. Омськ (1173)


  9. Самара (1171)


  10. Ростов-на-Дону (1114)



    1. Уфа (1105)


    2. Красноярськ (1052)


    3. Перм (1036)


    4. Воронеж (1023)


    5. Волгоград (1017)


    6. Саратов (842)


    7. Краснодар (829)


    8. Тольятті (719)


    9. Тюмень (697)


    10. Іжевськ (642)



      1. Барнаул (635)


      2. Іркутськ (620)


      3. Ульяновськ (619)


      4. Хабаровськ (607)


      5. Владивосток (604)


      6. Ярославль (603)


      7. Махачкала (583)


      8. Томськ (564)


      9. Оренбург (561)


      10. Новокузнецьк (550)



      1. Кемерово (549)


      2. Рязань (532,7)


      3. Астрахань (532,6)


      4. Набережні Човни (524)


      5. Пенза (522)


      6. Липецьк (510)


      7. Кіров (493)


      8. Тула (487)


      9. Чебоксари (473)


      10. Калінінград (453)



      1. Курськ (435)


      2. Улан-Уде (426)


      3. Ставрополь (425)


      4. Магнітогорськ (417)


      5. Твер (414)


      6. Іваново (409)


      7. Брянськ (407)


      8. Сочі (389)


      9. Бєлгород (384)


      10. Нижній Тагіл (356)



      Примітка: дані наведено за офіційним переписом населення Росії 2015 року в тис. осіб














      • п

      • о

      • р



      Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб

      Понад 10 000 000

      Туреччина Стамбул (14 377 018) · Росія Москва (12 179 144)


      П:
      Понад 5 000 000

      Велика Британія Лондон (8 787 892) · Росія Санкт-Петербург (5 225 690)

      Понад 3 000 000

      Німеччина Берлін (3 520 031) · Іспанія Мадрид (3 165 541)

      Понад 2 000 000

      Україна Київ (2 934 401) · Італія Рим (2 864 731) · Франція Париж (2 273 305) · Румунія Бухарест (2 158 758)

      Понад 1 000 000

      Білорусь Мінськ (1 982 475) · Австрія Відень (1 797 337) · Німеччина Гамбург (1 787 408) · Угорщина Будапешт (1 759 407) · Польща Варшава (1 744 351) · Іспанія Барселона (1 608 746) · Німеччина Мюнхен (1 450 381) · Україна Харків (1 439 036) · Італія Мілан (1 324 110) · Чехія Прага (1 280 508) · Болгарія Софія (1 270 284) · Росія Нижній Новгород (1 266 871) · Сербія Белград (1 224 645) · Росія Казань (1 216 965) · Росія Самара (1 170 910) · Велика Британія Бірмінгем (1 124 569) · Росія Ростов-на-Дону (1 119 875) · Росія Уфа (1 110 976) · Німеччина Кельн (1 060 582) · Росія Перм (1 041 876) · Росія Воронеж (1 032 382) · Росія Волгоград (1 016 137) · Україна Одеса (1 010 912) Україна · Дніпро (1 004 105)

      Понад 500 000

      Італія Неаполь (974 074) · Швеція Стокгольм (935 619) · Україна Донецьк (927 201) · Італія Турин (890 529) · Росія Краснодар (881 476) · Франція Марсель (855 393) · Росія Саратов (843 460) · Нідерланди Амстердам (834 119) · Іспанія Валенсія (790 201) · Велика Британія Лідс (781 743) · Польща Краків (765 320) · Україна Запоріжжя (745 432) · Німеччина Франкфурт-на-Майні (732 688) · Україна Львів (727 968) · Росія Тольятті (712 619) · Польща Лодзь (696 503) · Іспанія Севілья (690 566) · Хорватія Загреб (686 568) · Італія Палермо (674 435) · Молдова Кишинів (664 700) · Іспанія Сарагоса (661 108) · Греція Афіни (655 780) · Росія Іжевськ (643 496) · Латвія Рига (641 423) · Польща Вроцлав (637 683) · Україна Кривий Ріг (636 294) · Фінляндія Гельсінкі (635 181) · Нідерланди Роттердам (629 078) · Німеччина Штутгарт (623 738) · Росія Ульяновськ (621 514) · Велика Британія Глазго (615 070) · Німеччина Дюссельдорф (612 178) · Росія Ярославль (606 703) · Данія Копенгаген (602 481) · Норвегія Осло (599 230) · Німеччина Дортмунд (586 181) · Німеччина Ессен (582 624) · Італія Генуя (586 655) · Велика Британія Шеффілд (575 424) · Іспанія Малага (569 009) · Росія Оренбург (562 569) · Німеччина Лейпциг (560 472) · Німеччина Бремен (557 464) · Швеція Гетеборг (556 640) · Ірландія Дублін (553 165) · Португалія Лісабон (552 700) · Велика Британія Манчестер (541 263) · Польща Познань (540 372) · Німеччина Дрезден (543 825) · Албанія Тирана (540 000) · Білорусь Гомель (535 229) · Литва Вільнюс (534 453) · Росія Рязань (534 762) · Німеччина Ганновер (532 163) · Росія Астрахань (531 719) · Росія Пенза (524 632) · Росія Набережні Човни (526 750) · Росія Липецьк (510 020) · Німеччина Нюрнберг (509 975) · Велика Британія Единбург (507 170) · Франція Ліон (506 615)


      -

      Popular posts from this blog

      Can not update quote_id field of “quote_item” table magento 2Magento 2.1 - We can't remove the item. (Shopping Cart doesnt allow us to remove items before becomes empty)Add value for custom quote item attribute using REST apiREST API endpoint v1/carts/cartId/items always returns error messageCorrect way to save entries to databaseHow to remove all associated quote objects of a customer completelyMagento 2 - Save value from custom input field to quote_itemGet quote_item data using quote id and product id filter in Magento 2How to set additional data to quote_item table from controller in Magento 2?What is the purpose of additional_data column in quote_item table in magento2Set Custom Price to Quote item magento2 from controller

      Image
      iPad being using in wall mount battery swollen Should I cover my bicycle overnight while bikepacking? Do UK voters know if their MP will be the Speaker of the House? Why can't we play rap on piano? Plagiarism or not? Why didn't Miles's spider sense work before? How to tell a function to use the default argument values? Short story with a alien planet, government officials must wear exploding medallions If human space travel is limited by the G force vulnerability, is there a way to counter G forces? What about the virus in 12 Monkeys? Is it acceptable for a professor to tell male students to not think that they are smarter than female students? Avoiding the "not like other girls" trope? Apex Framework / library for consuming REST services Is there an expression that means doing something right before you will need it rather than doing it in case you might need it? Method Does Not Exist error message How to show a landlord what we have...
      Read more

      How to solve knockout JS error in Magento 2 Planned maintenance scheduled April 23, 2019 at 23:30 UTC (7:30pm US/Eastern) Announcing the arrival of Valued Associate #679: Cesar Manara Unicorn Meta Zoo #1: Why another podcast?(Magento2) knockout.js:3012 Uncaught ReferenceError: Unable to process bindingUnable to process binding Knockout.js magento 2Cannot read property `scopeLabel` of undefined on Product Detail PageCan't get Customer Data on frontend in Magento 2Magento2 Order Summary - unable to process bindingKO templates are not loading in Magento 2.1 applicationgetting knockout js error magento 2Product grid not load -— Unable to process binding Knockout.js magento 2Product form not loaded in magento2Uncaught ReferenceError: Unable to process binding “if: function()return (isShowLegend()) ” magento 2

      Image
      Does the Pact of the Blade warlock feature allow me to customize the properties of the pact weapon I create? Why isn't everyone flabbergasted about Bran's "gift"? Paektu / Changbai border dispute — why does the BBC shade a large area around the mountain? Is it OK if I do not take the receipt in Germany? How to ask rejected full-time candidates to apply to teach individual courses? /bin/ls sorts differently than just ls What *exactly* is electrical current, voltage, and resistance? Coin Game with infinite paradox Diffie-Hellman with non-prime modulus Example of a central simple algebra Etymology of 見舞い Lights are flickering on and off after accidentally bumping into light switch A journey... into the MIND How to calculate density of unknown planet? How to produce a PS1 prompt in bash or ksh93 similar to tcsh What's the connection between Mr. Nancy and fried chicken? How can I delete rows in the text? How is it possible to imple...
      Read more

      Nissan Patrol Зміст Перше покоління — 4W60 (1951-1960) | Друге покоління — 60 series (1960-1980) | Третє покоління (1980–2002) | Четверте покоління — Y60 (1987–1998) | П'яте покоління — Y61 (1997–2013) | Шосте покоління — Y62 (2010- ) | Посилання | Зноски | Навігаційне менюОфіційний український сайтТест-драйв Nissan Patrol 2010 7-го поколінняNissan PatrolКак мы тестировали Nissan Patrol 2016рвиправивши або дописавши її

      Image
      Автомобілі:ПозашляховикиАвтомобілі Nissan укр.автомобільNissanпозашляховиків195119601988двигун1951повнопривідникомамериканськийWillysарміїкузовомпікапиPerkins1987ЯпоніїІспанії2000дизельним ...
      Read more