Геодинаміка Зміст Історія | Об'єкт і предмет досліджень | Геодинамічне районування | Див. також | Література | Навігаційне менювиправивши або дописавши їїр
Динамічна геологіяТектоніка
англ.нім.наукагеотектонікигеосферЗемлітектонічних рухівгірських порідгеофізикоюгеохімієюпетрологієюпланетСонячної системи1950-хземної коригосподарській діяльностірозломівкосмічних знімкахгеоіндикаторами
Геодина́міка англ. (geodynamics, нім. Geodynamik f) — наука, розділ геотектоніки, що вивчає динаміку геосфер і Землі в цілому, досліджує фізичні умови тектонічних рухів деформацій мас, гірських порід і земної поверхні, а також зовнішні сили, що діють на динаміку планети.
Геодинаміка тісно пов'язана з науками про Землю: геофізикою, геохімією, петрологією. При вивченні природи глибинних процесів вельми важливими є вихідні теоретичні концепції про утворення та еволюцію планет Сонячної системи.
Зміст
1 Історія
2 Об'єкт і предмет досліджень
3 Геодинамічне районування
4 Див. також
5 Література
Історія |
Геодинаміка як окрема наука виокремилася в 1950-х роках.
Об'єкт і предмет досліджень |
За об'єктами досліджень виділяють такі види геодинаміки:
- загальну — про глибинні процеси у внутрішніх оболонках;
- часткову — про процеси у зовнішніх оболонках, тобто рухи літосферних плит, геодинамічної обстановки;
- регіональну — вивчає взаємодію літосферних плит і результати їх проявів у рамках конкретних територій земної поверхні;
- історичну (палеогеодинаміка) — відновлює геодинамічну обстановку геологічного минулого Землі, в першу чергу реконструкцією розташування і взаємодії літосферних плит.
Геодинаміка вивчає рухи та силову взаємодію структурних елементів земної кори як природної системи та взаємодію елементів, явищ і процесів при господарській діяльності як геотехнічної системи.
Геодинамічне районування |
Основні етапи геодинамічного районування:
- Визначення блокової структури території.
- Оцінка динамічної взаємодії блоків та виділення тектонічно напружених зон.
- Оцінка напруженого стану.
- Обґрунтування заходів щодо екологічної безпеки та ефективного природокористування.
Блокова структура визначається шляхом виділення розломів. На космічних знімках останні підкреслюються відповідними геоіндикаторами.
Див. також |
- Геодинамічний полігон
Література |
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
- Сучасна геодинаміка та геофізичні поля Карпат і суміжніих територій : монографія / К. Р. Третяк, В. Ю. Максимчук, Р. І. Кутас та ін. ; за заг. ред. К. Р. Третяка, В. Ю. Максимчука, Р. І. Кутаса ; М-во освіти і науки України, НАН України, Нац. ун-т "Львів. політехніка", Карпат. від-ня Ін-ту геофізики ім. С. І. Субботіна. – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2015. – 420 с. : іл. – Режим доступу: . – Тит. арк. парал. англ. – Бібліогр.: с. 390-418 ( 548 назв). – ISBN 978-617-607-763-3
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|