Мулова черепаха Ґеррери Зміст Опис | Спосіб життя | Розповсюдження | Джерела | Навігаційне меню79297055180563669904199
Червоний список МСОП видів, близьких до загрозливого (NT)Мулові черепахиЕндемічна фауна МексикиПлазуни Північної АмерикиТварини, описані 1925
черепахкарапаксустатевий диморфізмжукамимурашкамиМексиціТамауліпасВеракрусаСан-Луїс-ПотосіІдальгоПуебла
? Мулова черепаха Ґеррери | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Охоронний статус | ||||||||||||||||||||||
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1) | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Біноміальна назва | ||||||||||||||||||||||
Stejneger, 1925 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Вікісховище:
Віківиди:
EOL:
ITIS:
МСОП:
NCBI:Мулова черепаха Ґеррери (Kinosternon herrerai) — вид черепах з роду Американські мулові черепахи родини Мулові черепахи. Інша назва «веракруська черепаха». Отримала назву на честь мексиканського біолога Альфонсо Луїса Ґеррери.
Зміст
1 Опис
2 Спосіб життя
3 Розповсюдження
4 Джерела
Опис |
Загальна довжина карапаксу досягає 17—17,2 см. Спостерігається статевий диморфізм: самці більші за самиць, перші з довгими товстими хвостами. У самиць більший пластрон. Голова середнього розміру, доволі широка. На підборідді є 2 вусика. Карапакс куполоподібний. У дорослих 1 серединний кіль, у молодих черепах присутні ще й 2 бічних. Пластрон вузький, менше за розміром, ніж карапакс. На кінці хвоста шип.
Шкіра голови сірувато—коричнева з темними плямами, щелепи кремового кольору. Забарвлення карапакса коливається від оливкового до коричневого з темною облямівкою щитків. Пластрон й перетинка жовтувато—коричневі. Кінцівки сірувато—коричневі з темними плямами.
Спосіб життя |
Полюбляє сезонні водойми. Зустрічається на висоті до 800–1150 м над рівнем моря. Активна як вдень, так і вночі. Харчується жуками, мурашками, дикими фігами, багатоніжками, деякими іншими безхребетними.
Самці починають залицятися за самицями під водою близько ґрунту. Самець хапається за карапакс самиці всіма 4-ма лапами і починає спаровування, допомагаючи собі шипом на кінчику хвоста. Процес триває 5 хвилин. Самиця відкладає 2—4 яйця з тендітною шкаралупою розміром 35×18 мм. За сезон буває 2 кладки.
Розповсюдження |
Мешкає у центральній та східній Мексиці: від штату Тамауліпас на південь до півночі Веракруса, Сан-Луїс-Потосі, Ідальго і Пуебла.
Джерела |
- Smith, H.M., and R. Brandon. 1968. Data nova herpetologica Mexicana. Transactions of the Kansas Academy of Sciences 71: 49-61
- Bonin, F., Devaux, B. & Dupré, A. 2006. Turtles of the World. English translation by P.C.H. Pritchard. Johns Hopkins University Press, 416 pp.
